Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Сьогодні відбулася прес-конференція забудовників (“Скай-буд ЛТД”), архітекторів та юристів, на якій представники однієї зі сторін конфлікту розказали свою версію подій, що відбувались останні два дні.
За їх словами, рішення Київради щодо землевідведення двох ділянок під забудову було ухвалено ще у 2009 році. З того часу і аж до встановлення паркану 17 листопада компанія займалася отриманням дозвільної документації, яка й була представлена на прес-конференції. Паралельно велися роботи зі створення архітектурного проекту, який замовили компанії архітектора Олександра Бабушкіна.
Але ця будівля не є багатоповерховим торгово-розважальним центром накшталт “Гуліверу” чи “Дрімтауну”. Фактично, новий торговий центр буде розташований навколо місця проходу пішоходів, які йдуть зі станції метро “Осокорки” в напрямку житлового масиву Позняки. Проектом передбачена алея й невеликий громадський простір з міськими меблями, а також комплекс з двох будівель висотою не більше трьох поверхів.
За словами забудовників, вони замовили аналітику та маркетингове дослідження у міжнародної компанії, яка спеціалізується на консультаціях великого рітейлу. Але чого вони не спромоглися зробити за 5 років, відколи отримали дозвіл, це організувати громадські слухання, щоб поспілкуватися з мешканцями району та спитати їхню думку чи спробувати знайти компромісне рішення.
За словами юриста, який також був присутній на прес-конференції, ініціатива громадських обговорень має надходити від громадськості, бо проведення відповідних обов’язкових слухань наразі жодним законом не встановлено. Але проблема в тому, що багато членів місцевої громади дізнаються про нову забудову лише коли на алеї, якою вони раніше ходили додому, ставлять паркан.
Небажання представників девелоперського бізнесу комунікувати з громадою завчасно потім обертається для них самих неприємними історіями: шантажем та спалюванням парканів. Адже зведення будівель – це завжди справа громади, і для успішного результату, який би задовольняв усіх залучених до процесу, потрібно, щоб кожна конкретна будівля цю громаду влаштовувала.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті