«Хмарочос» розробив карту історичних об’єктів Києва, які ми обов’язково маємо вберігати від руйнування, і позначив їх червоним. Жовтим виділені лише деякі будівлі, що перебувають у занедбаному стані.

[bgmp-map categories=”save,disrepair” zoom=”12″]

Дореволюційні київські будиночки затиснуті між скляними небосягами, багатоповерхівками радянської доби чи “висотками” 2000-х. Місто швидко змінює свій архітектурний вигляд за невідомими нікому правилами. У Києві все ще не має чіткого функціонального розподілу районів: даунтауну або визначеного історичного центру з забороною на будівництво. Тут все змішалося. Офісні хмарочоси зводяться поряд з історичними будівлями, або й замість них. Напівзакинуті старовинні будинки прагнуть зносити, а не реконструювати. Час від часу такі знесення супроводжуються пожежею, а на звільнених ділянках забудовники розпочинають проводення нових робіт. Одним з останніх прикладів став зруйнований будинок Грушевського на вулиці Саксаганського, або будинок революційного штабу 1917 року на вулиці Злотовустівській. Але історичне обличчя міста можна зберегти активними діями громади.

Архітектурний ансамбль Андріївського узвозу

замок Річарда, Андріївський узвіз, 9

Андріївський узвіз — це частина історичного самобутнього Києва. Усі будівлі тут становлять єдиний архітектурний ансамбль. Напевне, кожен усвідомлює значення цієї вулиці для міста. Та незважаючи на її роль, на Андіївському є купа проблем. Це і пустка на місці зруйнованої фабрики «Юність», і те, що вулицю ніяк не зроблять повнісню пішохідною, і недоглянуті фасади будівель, на реконструкцію яких чомусь не вистачає коштів, а замість цього їх завішують напівпрозорими банерами — замок Річарда, Андріївський узвіз, 9.

Варто нагадати, що у 2012 році Андріївський узвіз отримав звання пам’ятки містобудування місцевого значення.

Задвір’я Хрещатика, готелю «Дніпро»

Будинок на вул. Михайла Грушевського, 4 Б

Історичні будинки на Хрещатику постраждали ще під час громадянської війни на початку ХХ століття, пізніше, майже вся територія вигоріла у 1941 році, а залишки будівель між Європейською площею та Майданом у 70-х роках знесла радянська влада. У цій частині міста збереглося декілька унікальних дореволюційних будинків з незвичною структурою наскрізного проходу в дворах — короткий шлях від Кінопалацу до стадіону Динамо.

Будиночок, який зберігся на вул. Грушевського 4б — останнє, що стояло на заваді збудувати на ласому шматку землі помпезний офісно-торговельний центр, заввишки 160 м — European Plaza Kiev. Через що неоднаразово спалахували скандали.

Тим часом подвір’я на Грушевського стало осередком культури. Тут відбуваються виставки та концерти.

Садиба Мурашко

вул. Мала Житомирська 14, 14 А, 14 Б

Садиба родини відомого українського художника Олександра Мурашко розташована на вулиці Мала Житомирська і складається з декількох будівель. Комплекс будинків — це і пам’ять про видатного українського живописця і чудовий взірець архітектури того часу, який формує забудову на Малій Житомирській.

У 2009 Українське товариство охорони пам’яток історії та культури занесло садибу до «Червоної книги культурної спадщини України». Та, незважаючи на це, чиновники не упускали нагоди відірвати собі ласий шматок землі.

Зараз садиба Мурашко знаходиться в аварійному стані, тут виявлені прогресуючі наскрізні тріщини у зовнішніх і внутрішніх стінах та перегородках, самі приміщення завалені сміттям. У ніч на 28 червня 2013 року в будівлі сталася пожежа. Вогнем було охоплено близько 2400 м² дерев’яних перекриттів.

Маєток Сікорського

Ярославів вал, 15 Б

Цей будинок також є історичним та культурним надбанням міста і пам’яттю про видатного киянина.

Його збудували на замовлення лікаря-психіатра Івана Сікорського. Вчений облаштував тут лікарню і здійснював приватну практику. Відомо, що Іван Сікорський став живою моделлю для образа святого Іоана Златоуста, коли Віктор Васнєцов розписував вівтар у Володимирському соборі. Син Сікорського — Ігор у 20-ти річному віці сконструював на задвір’ях садиби перший вертоліт. Тут він збудував декілька типів аеропланів, на яких літав сам, і у 1911 році на моделі С-6А встановив світовий рекорд швидкості з екіпажем. Останні п’ятдесят років свого життя конструктор прожив у США, де заснував «Аероінженерну корпорацію Сікорського».

У 1972 році у цьому будинку поселився Віктор Глушков — вчений у царині математики, кібернетики та обчислювальної техніки. Під його керівництвом були створені перші в країні ЕОМ серії «Днепр» та «Мир».

Станція швидкої допомоги

вул. Рейтарська, 22

Схожих будівель у Києві немає. На Рейтарській вулиці була клініка братів Коломійченко: хірурга Михайла Коломійченко та отоларинголога Олексія Коломійченко. А за адресою Рейтарська 22 й досі знаходиться станція швидкої допомоги, збудована у 1913 році. Будівля — один з найкращих врізрів венеціанської готики. Автор проекту Йосип Зекрец говорив, що фасад будинку — точна копія приміщення швидкої допомоги у Мадриді, а його парадні двері — копія дверей Палацу дожів у Венеції.

Будинок зі зміями

Велика Житомирська, 32

Буквально на очах від фасаду відлітають частини унікального барельєфу. Будинок зведений у 1910-1911 роках архітектором Ігнатієм Ледоховським. Згідно з проектом тут було три поверхи, зсередени приміщення оздоблено ліпниною та декоративною плиткою. На початку ХХ століття будинок став міні-готелем. У 20-х роках на ньому добудували четвертий поверх, а у 90-ті приміщення перейшло у власніть МВС.

Зараз будівля перебуває у занедбаному стані: облуплений фасад, на одному з балконів проросла береза, жіночі фігури, які ризикують ось-ось обвалитися на землю. Складається враження, що невідомий власник навмисно доводить будинок до зубожіня.

Замок барона

Ярославів вал, 1

Будинок Підгорського, овіяний легендами та домислами, розташований у самому серці Києва і названий на честь людини, яка у ньому ніколи не жила. Незважаючи на свою історичну та культурну цінність будівля перебуває у занедбаному стані. «Замок барона» зведено наприкінці XIX століття. У під’їзді латинецею викладено слово «Salvе», що означає «привіт». Цей надпис справляє більш привітне враження на відвідувача, аніж крилаті чудовиська на еркері.

Промислово-технічні споруди XIX-XX століття

Електростанція Лук’янівського трамвайного депо 1909 р; Дизельна електростанція трамвайної мережі 1909-1910 роки, архітектор К. Остроградський — один з найкращих прикладів стилю модерн серед промислових будівель.

Будівлі Київської фортеці

Печерськ

Київська фортеця збудована у Печерському районі і отримала назву Нова Печерська фортеця. Сьогодні деякі будівлі відновлені і у них знаходиться музей Київської фортеці, деякі — використовуються як складські приміщення або — для комерційних підприємтсв. Історико-архітектурний пам’ятник (нині пам’ятник-музей) «Київська фортеця» заснована у 1927 році як філіал Музею історії Києва. Його основний фонд складає 17 тисяч експонатів. Одна зі складових частин госпітального укріплення — Косий капонір — побудований у 1844 році як оборонна споруда Госпітального укріплення у системі Нової Печерської фортеці. Також до її складу належав Лисогірський форт, споруджений у 1872 році по проекту Едуарда Тотлебена.

У розвинених країнах подібні будівлі перетворюють на цілісні музейні комплекси, де облаштовують кафе, проводять виставки та інші культурні заходи. Незважаючи на свою історичну цінність, у нас подібні споруди приречені на занепад.

Мавзолей Байкового кладовища

Байкове кладовище,  вул. Байкова

Це — меморіальне кладовище міста Києва. Тут захоронені відомі архітектори, поети та письменники, військові, літератори, музиканти. Безліч гробниць та усипалень з неабиякими барельєфами по мотивам робіт Городецького чи картин Врубеля, декоративними арками та колонами. Але Байковому кладовищу далеко до цвинтара на Монпарнасі. Нащадків відомих киян вже немає серед нас, за гробницями доглядати нікому. Влада ж не бере на себе таку відповідальність. Тому тут панують хащі, бруд та розруха.

Фото: Єгор Кравец, flickr-user Trey Ratcliff