Бульдозер вам у руки: що кияни охоче знесли б у місті?

«Хмарочос» поставив киянам одне й те саме питання: «У вас є бульдозер та 24 години. Що ви знесете в Києві в першу чергу?» Відповідають журналісти, міські активісти та культурні діячі.

Анна Устенко
Головний редактор DreamKyiv
«Мене дуже дратує те, як зараз виглядає Поштова площа. Вона стала схожа на кімнату, в яку знесли всі непотрібні меблі у будинку. Оці готелі, які нависають з усіх боків; естакада, яка нікуди не вписується. Тобто, теоретично, я б попрацювала там. Але на практиці, просто зносити – неконструктивно. Треба налагоджувати міську систему так, щоб подібні об’єкти взагалі не з’являлися».

Віктор Трегубов
Журналіст
«Я б зніс сіру радянську будівляю навпроти Оперного театру. Бо немає в Києві нічого більш гидотно недоречного. Потім зніс би пам’ятник чекістам на Либідській, бо це верх глумління крутіше за будь-яких леніних. Наступні в списку – дві рожеві будівлі, які знівечили схили Дніпра, і новобуд на Валах (ЖК Поділ Престиж – ред.), де вимоги по кількості поверхів перевищили в кілька разів. А якщо глибоко особисте – то ще й будівлю на вулиці Сирецькій навпроти тролейбусного депо. Її шахрайство з кількістю поверхів вбило мені казку дитинства – вид з рідного вікна».

Григорій Мельничук
Журналіст, співкоординатор Ради з урбаністики Києва
«Зносити в Києві потрібно багато – від висоток до окремих МАФів, які як ложки дьогтю в бочці меду псують цілком собі красиве європейське місто. Спочатку помріємо масштабно – знесемо висотки. Грушевського, 9-а, Мазепи, 11-б, Кловський узвіз, 7-а, кут Костянтинівської та Валів, Олеся Гончара, 17-21, Десятинний провулок, 3-7 – перші на черзі на знесення, через надмірну кількість поверхів. Дуже корисно знести ЖК «Шевченківський квартал» на вулиці Мельникова – щоб не кортіло будувати щось на місці старовинних маєтків, прикриваючись ім’ям посольства Казахстану.
Але це гіпотетично – висотки зносити складно і дорого, а якщо мати справжній бульдозер великої потужності, то в першу чергу слід розчищати території навколо метро. Всі ці містечка МАФів біля «Лісової» і «Позняків», «Дарниці» і «Академмістечка», «Житомирської» і «Харківської» слід «пустити під ніж» і забути, як страшний сон. Території ж біля метро розпланувати як транспортно-пересадочні вузли з приміськими автостанціями. А там може й місце для торгівлі з’явитись.
Є й найбільш нахабні об’єкти, де одним бульдозером за пару годин можна вирішити проблеми. Це, по-перше, так звана «Десятинна церква», яка стоїть поряд з фундаментом справжньої Десятинки – «самобуд», на місці якого планувався церковно-розважальний комплекс УПЦ МП із захопленням всієї території княжого дитинця. Другим таким об’єктом я б назвав туристично-інформаційний центр на Бессарабці – корисний для міста об’єкт, який, тим не менш, нахабно перекриває вид з тротуару Хрещатика на будівлю ринку, до того ж саме в цьому місці потрібен наземний перехід. А замкне цей ТОП-3 нехай продуктовий кіоск біля виходу з метро «Політехнічний інститут», який у судах Пирятина і Згурівки (умовно – в інших насправді) відстоює своє право псувати вигляд міста».

Катерина Тейлор та Володимир Кадигроб
Співзасновники агенства Art Management та простору Port
К.Т: «Я знесу будинок на вулиці Володимирській навпроти Оперного театру. Мені здається для архітектурного зовнішньго вигляду міста від цього буде велика користь. Якщо уявити, що люди, які там живуть, погодяться на це, звісно. Ми ж говоримо про якийсь ідеальний сценарій».
В.К: «Я б не зміг проїхати повз МАФи, які розташовані біля зупинок, у громадських просторах, які заважають спокійно ходити. А також рекламні конструкції, які заважають киянам нормально пересуватись містом та користуватись громадським транспортом. Тобто я б зніс те, що не має знаходитись у громадських просторах. Це в першу чергу.
З такого фундаментального я б зрівняв з землею пам’ятник Пилипу Орлику на вулиці Липській. Також мене бентежать прибудови до дореволюційних, фасадних будинків. Особливо це стосується ресторану на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка. Там був раніше вбогий, але тим не менш прекрасний молочний магазин, а зараз в це приміщення заїхав явно не київський по духу заклад харчування і зробив жахливу прибудову. Мені здається, таке належить зносити показово і публічно.
Ну і, звичайно, демонтажу підлягає будинок на вулиці Нижній Вал. Він, як мінімум, має бути на яку n-ну кількість поверхів нижче. На цій ділянці побудували справжній кітч, і тепер ця будівля закриває вид на Поділ з Володимирського та Андріївського узвозів».

Юлія Салій
Головний редактор «Київського міського журналу “Хмарочос”»
«Якби у мене була така можливість, я б знесла житлові новобудови на вулицях Жилянській та Саксаганського. Тут збереглося чимало будинків дореволюційної доби, які утворюють колоритний архітектурний ансамбль. А висотні житлові будинки, як на мене, сюди зовсім не вписуються. Не місце тут і офісним центрам, збудованим у 2000-х роках, які у своєму архітектурному стилі намагаються наслідувати забудову XIX століття. Також я б прибрала житловий комплекс за адресою Кловський узвіз 7а, який порушує будь-які допустимі норми кількості поверхів і зовсім не естетично стирчить з-поміж зелених пагорбів, частково загороджуючи вид на Лавру, про що вже неодноразово заявляла ЮНЕСКО».

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 267 днів. За цей час ми опублікували 23420 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?