Архітектор Юрій Кузьмін заснував у Києві власну компанію з виготовлення модульних дачних будиночків з дерева — Coliba. І розповів «Хмарочосові», як усе влаштовано.
«Створення модульних проектів дає більшу самореалізацію. Типові проекти почалися з деталей, які можна було самостійно розробляти. Офіційно запуск стартапу відбувся першого вересня 2013 року. Тоді я запустив перший лендінг. За три тижні було зроблено єскізний проект основного і декількох модулів, інтер’єр і кошторис по розрахунках наших перших будівельних партнерів. Ну і лендінг на якому вся ця інформація розмістилась. Згодом я пішов на курси від Startup Ukraine, де нас вчили, що таке стартап і підприємництво. Після чого у мене відбувся «злам» і я повністю переробив перший сайт проекту у лютому минулого року. З того часу розпочалася активність.
Раніше для мене було зробити перший продаж, ніби щось з іншого життя. Але наш стартап знаходиться на самозабезпеченні, тому ми паралельно проектуємо, ведемо індивідуальні проекти, готуємося до сезону, робимо типові проекти.
Про Coliba
З безлічі ідей типових будиночків, я вирішив починати з найменшого — з дач. Декілька років тому я розробляв концепцію дачного поселення під Уфою і порівнював їх з українськими. У результаті зробив висновок, що наші дачні території — це так звана «випалена земля», де нічого немає і нічим зайнятися. На своїх дачах люди можуть копати картоплю чи пити горілку і на цьому — все. У поселенні зазвичай стоїть три кіоски, де можна купити морозиво або ще пиво. Мені це видалося дивним і я подумав, що було б чудово зробити дачне поселення по типу парку Горького в Москві. Де було б цікаво проводити час і можна залишитися на ніч.
Дача створюється для відпочинку і дозвілля на природі. Тому я вирішив, що цей будиночок має задовольняти основні потреби з гігієни, відпочинку, їжі. Для мене цінність типового дачного будинку полягає у тому, що він займає малу площу на ділянці, а навколо залишається багато природи. Цінність типового житлового будиночку у тому, що ми можемо відточувати технологію, час та якість.
Я думав, що через малі габарити, дача буде дешевшою, але помилявся. Оскільки головний модуль має основні комунікації: сантехніку, електрику, провітрювання, виходить велике навантаження деталей на квадратний метр. Тому поки що не виходить зробити його дуже дешевим.
Наразі вартість базового будиночку складає $ 19 500, але її недоцільно порівнювати з житловими будинками. Оскільки житловий будинок це — великий конструктор. Варто забрати чи додати лише один елемент, як ціна квадратного метру змінюється. Особливо відчутно це на маленькому будиночку. Ставите два мансардних вікна і отримуєте подорожчання квадратного метру на $50. Ми знаємо, як зменшити вартість без зменшення якості. Наприклад, в нашій первинній їдеї значну роль відігравав саме візуальний дизайн (поліський сучасний образ, тощо). Можна використовувати більш прості і технологічні рішення для зменшення вартості.
Серед українців не дуже модно мати нерухомість з маленькою площею. Але є люди, які обирають для відпочинку саме невеликі простори.
Матеріали
З прочатку проекту й до поки ми незмінно наполягаємо, що наші будиночки краще вимірювати можливостями, ніж квадратними метрами. Наш основний модуль розрахований для комфортного перебування чотирьох людей. Наприклад, на сайтах будівельних компаній можна знайти будинки площею 50 — 60 квадратних метрів, які задовільняють тіж потреби що і наш основний модуль.
Ми зводимо фундамент з геошурупів (величезні саморізи, які закручуються у землю). Площа першого поверху складає 28 кв м плюс площа антресолі. Геошурупи мають спеціальні різьблення і з’єднуються між собою обв’язочним брусом — балкою, на яку опирається будинок. На неї кладуться панелі-перекриття першого поверху, які утеплюються мінеральною ватою. На них встановлюються стіни. Будиночки розроблені таким чином, аби їх можна добудовувати через деякий час.
Ми одразу вирішили, що не будемо робити будиночки, які можна завантажити на трейлер і перевезти. Хочеться, щоб вони розташовувалися у мальовничих місцях, а трейлер туди не завжди заїде. У такому випадку простіше привезти дошки і зібрати їх. Але це вже інші принципи розробки. Якби будиночок можна було перевозити, він мав би ширину 2,5 метри, а зараз — чотири.
Будиночок має дерев’яний каркас із висушеної соснової дошки. Стіни складаються з невеликих панелей. Ми плануємо запускати власне виробництво, де б ці панелі виготовляли, щоб ми могли привозити їх на майданчик.
Стіни утеплюються мінеральною ватою, товщиною 15 см, що відповідає нормам для постійного проживання. У результаті отримуємо площі, набагато тепліші, ніж багатоквартирні будинки, у яких ми живемо. Тому наші будиночки теплі. Ми позиціюємо їх як дачні лише через те, що там немає місця для зберігання великої кількості речей, що потрібно за умов постійного проживання.
Для оформлення фасадів я хотів взяти традиційні у поліській архітектурі дерев’яні елементи і зробити їх більш сучасними. Надихався елементами з дач, збудованих у ранні радянські часи. До цього ці елементи бралися з більш заможних будинків народної архітектури.
Здійснивши невеликий аналіз російської дерев’яної архітектури у містечку Вязнікі, я з’ясував, чим вони відрізняються від українських. У Київській і Житомирських областях будинки більш лаконічні. У той час як російські — більш пишні з розмаїттям елементів.
Ми здаємо будинок з освітленням, усіма електричними виходами і драбиною. Людина може наповнювати своїми меблями. За минулий рік ми почали два будівництва. Наразі закінчуємо інтер’єр будинку зі зрубу у Козині. У тому ж самому Козині зробили сарай.
Клієнти
Спочатку я думав, що проектами буде цікавитися молодь, але у неї менше коштів. Тому цікавляться люди старші 30 років, частіше з дітьми. Це — підприємці, керівники. Замовлення бувають різні. Наразі ми працюємо над будиночком, який стоятиме на ділянці, з якої відкривається вид на Канівське водосховище. Замовник приїжджатиме і споглядатиме звідси краєвиди.
У нас з’явився модуль спальня. Оскільки замовники часто говорили, мовляв, з модулю кабінет ми зробимо спальню. Ми хочемо зробити модуль-дитячу з мотузковою лазанкою в середині для фізичних вправ . У нашому будиночку не передбачено місце для телевізора, бо це все про природу. Але перші замовники знайшли місце для телевізора.
Є ідея з похилим зеленим дахом. Нам порахували вартість технології і вона коштувала, як сам будиночок. Ця опція включає зелений дах з травою, а на ньому балкон, по якому можна ходити, і сходинки, по яких можна забратися на лавочку, що теж на даху. Трава висівається, це багаторічний вид, який не потребує спеціального догляду. Рослини хаотично розростаються, мають різний колір і дуже мальовничо виглядають.
Команда
Зараз нас троє. Два архітектори і конструктор. Юрій Кузьмін — архітектор, засновник проекту і його ідеолог. Ірина Ткачова — архітектор, Михайло Бойко — конструктор. Було залучено багато людей на різних етапах, але ми пройшли перший етап стартапу і штат скоротився.
Coliba є стартапом, тобто це структкура, яка шукає ефективну бізнес-модель.
Наша ідея — про людей на природі. Для нас важливо робити якісні цікаві речі, шукати сучасний, але автентичний дизайн будинків, можливо його експортувати.
Ми взяли одне типове рішення, зараз буде два, і проробляємо їх до найменших дрібниць.
«Хата»
Крім дачних будиночків ми розвиваємо проект типового житлового будинку — «Хата». З трьох модулів, які ми розробили на самому початку, будується повноцінний будинок, площею сто метрів.
Тут збільшено розмір господарського блоку, можна нарощувати будиночок з трьох модулів. Є основний модуль, який задовольняє усі потреби: тут можна їсти, спати , готувати їжу, митися, зберігати речі, є топочна, можна поставити камін, добудувати дві спальні (кожна має невеликий гардероб) загальний санвузол і коридорчик. Спальня або дитяча може мати вихід на антресоль.
Ідея усіх типових проектів — одноповерхові будиночки, де усі життєві функції проходять на першому поверсі у житловій площині, але є антресолі, куди можна залізти за бажанням. Площа поверху близько 100 кв м, один модуль — близько 33 кв м. може бути повноцінна вхідна група з тамбуром, кухня, вітальня, прихожа, де можна зберігати речі, а також тераса».
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23426 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті