Як у Києві обирають головного архітектора? Репортаж з засідання комісії

12 лютого відбулось друге засідання конкурсної комісії, яка обиратиме головного архітектора Києва, і перше, на яке допустили журналістів.

«Хмарочос» побував на засіданні, де визначали критерії та порядок відбору очільника столичного Департаменту містобудування та архітектури.

До складу конкурсної комісії входить 19 осіб (раніше було 20). Головою комісії призначено Олександра Спасибка, заступника голови КМДА. Заступником голови комісії буде Володимир Бондаренко, керівник апарату КМДА, а секретарем комісії на початку засідання призначили Оксану Величко, представницю Реанімаційного Пакету Реформ та члена Антикорупційної ради при Міському голові Києва.

На першому засіданні затверджували критерії, за якими члени комісії будуть оцінювати кандидатів, а також ухвалювали календар конкурсу та формат тестування, і, нарешті, допускали кандидатів за формальними ознаками (досвід роботи) до тестування.

Порядок роботи комісії буде наступним:

16 лютого відбудеться тестування усіх кандидатів (100 питань: 15 на знання Конституції, 15 на знання закону про Держслужбу, 15 на знання Антикорупційних нормативних актів та 55 профільних питань – нормативи, архітектурні та містобудівні знання). До наступних етапів відбору будуть допущені тільки ті, хто відповість правильно на 51 питання і більше.
18-19 лютого кандидати будуть проводити презентації членам комісії та відповідати на їх запитання.
23-24 лютого відбудуться співбесіди з кандидатами. Після цього усі презентації та відеозаписи будуть оприлюднені в інтернеті.
Буде сформований шорт-ліст кандидатів (у комісії кажуть про 3-5 осіб).
З 29 лютого по 4 березня відбудуться публічні презентації кандидатів з шорт-ліста у Колонному залі КМДА за участі громадськості.

11 березня відбудеться фінальне засідання комісії, де й мають вибрати нового головного архітектора Києва.

Варто також звернути увагу на декілька моментів, які трапились під час засідання.

Журналістам дозволили бути присутніми тільки через коментарі у соціальних мережах на сторінці Олександра Спасибка, неоднократні заяви на акредитацію у КМДА та фактичну присутність представників медіа вже на засіданні, де їм дозволили залишитись.

У ряді питань під час обговорень простежувалась очевидна різниця бачень, як має відбуватись конкурс, між іноземними експертами з США та Німеччини, які входять до складу комісії, та вітчизняними спеціалістами та викладачами з архітектурних та містобудівних дисциплін.

Наприклад, іноземці зауважували, що в Україні наразі немає повноцінної освіти з містопланування (urban planning), з чим були не згодні українські архітектори. Також спеціалісти з США та Німеччини наголошували на відкритості конкурсу для громадськості з тим, щоб зібрати якомога більше даних про можливу корупційну діяльність кандидатів та їхній конфлікт інтересів, в той час як, наприклад, президент Спілки архітекторів (НСАУ) Володимир Гусаков виступив проти такої ініціативи, аргументуючи це тим, що багато громадських активістів в Києві працюють на чиєсь замовлення.

Крім цього, під час формального допуску кандидатів до тестування викликав широку дискусію досвід виконувачки обов’язків Директора департаменту містобудування та архітектури Ганни Бондар. Дискусія точилася навколо визнання трьох років досвіду роботи архітектором пані Ганни за трудовим договором. Щоправда, врешті-решт більшістю голосів її допустили до тестування. При цьому під час розгляду професійного досвіду наступного кандидата Сергія Броневицького, який тільки у 2014 році отримав архітектурну освіту, жодних питань у комісії не виникло.