У травні британська архітектурна компанія Leslie Jones Architecture та українська команда експертів ринку нерухомості Urban Experts оголосили про партнерство на ринках України та Східної Європи. Сторони запросили на зустріч експертів та профільні медіа, аби поговорити про те, як можна підвищити якість проектів у будівельному та архітектурному бізнесі в Україні до світового рівня у рамках співпраці вітчизняних та іноземних спеціалістів.
«Хмарочос» записав основні тези зустрічі з представниками компаній: директором Urban Experts Віталієй Бойком та архітектором, директором з міжнародного розвитку Leslie Jones Architecture Саймоном Скоттом.
Про особливості інвестування у київську нерухомість
Віталій Бойко (В.Б.): В 2016 році в міжнародному рейтингу інвестиційної привабливості МІРІМ Київ отримав перше місце за рентабельністю, що підтверджує високу увагу до України з боку інвесторів. Однак, для того щоб виправдати їхні очікування ми маємо конкурувати за інвестиції разом із Стамбулом, Сингапуром, багатьма іншими містами та країнами, працювати разом – і бізнесу, і міській владі, і громадськості – для створення інвестиційно привабливого клімату та якісного продукту.
В.Б.: Київське інвестиційне агентство за півроку своєї роботи залучило у місто близько двох мільярдів гривень інвестицій. Однак, через адміністративні перешкоди не вдалося запустити систему інвестиційних конкурсів повноцінно.
В.Б.: На даний момент в рамках нашої роботи своє зацікавлення виявляють інвестори з Сингапуру, Китаю, Казахстану щодо вкладання грошей у київську нерухомість. Але треба розуміти, що ми у цій ситуації знаходимось на міжнародному ринку, де нашими конкурентами є, наприклад, Туреччина, чи той самий Китай, чи країни Центральної та Східної Європи. Тому ті інвестиційні пропозиції, які ми маємо розробляти, мають бути виконані на міжнародному рівні і бути при цьому конкурентноспроможними.
В.Б.: Коли українські спеціалісти розробляли концепції нових об’єктів, наприклад, торговельних центрів, замовник, що вкладав у ці проекти великі кошти, часто замовляв аудит концепції у іноземних архітекторів. В результаті власник отримував проект без помилок, які могли допустити в Україні, та найновіші архітектурні ідеї екстра-класу за значно меншу вартість. На таку концепцію з міжнародним аудитом дуже добре реагують орендатори площ, якщо мова йде про торговельні центри.
Саймон Скотт (С.С.): Пізніше така співпраця переросла у створення спільних проектів українських та британських архітекторів і консультантів. Об’єднаними зусиллями ми створили концепції Blockbuster Mall та Ocean Mall. Зараз команда Urban Experts разом з британською компанією Leslie Jones Architecture буде надавати кваліфіковані послуги з розробки концепцій та архітектурних проектів світового класу в Україні та країнах Східної Європи.
Leslie Jones Architecture – це міжнародна архітектурна компанія з офісом у Лондоні, яка займається розробкою комерційних, житлових та змішаних концепцій і проектів у різних регіонах світу. У портфоліо – ревіталізація промислових зон, створення торговельних центрів, проектування архітектури великих транспортних хабів, в тому числі і аеропортів.
Як будівельний бізнес може допомогти вирішити великі київські проблеми?
С.С.: Проблема з паркуванням у Києві має бути вирішена у широкому контексті, спланована міською адміністрацією. Але також вона може вирішуватись і з кожним девелоперським проектом, якщо це буде частиною великого плану і якщо на це буде запит.
С.С.: Зараз здійснюється розробка двох концепцій, які потім будуть відображені у детальних планах територій в Києві. Мова йде про райони неподалік центру, обидва з доступом до Дніпра.
В.Б.: Разом з Leslie Jones Architecture команда Urban Experts планує займатись плануванням великих міських територій. У Києві мова йде про ревіталізацію промислових зон та про території вздовж річки Дніпро.
В.Б.: Ми також переймаємося проблемами захисту будинків, що мають пам’яткоохоронний статус. Адже замість того, щоб довести історичний будинок до знищення, і побудувати на його місці щось нове, можна відреставрувати будівлю, щоб вона виконувала у місті певну функцію, при цьому дбайливо до нього ставитись. Неправильним є шлях знищення будівлі, але так само неправильно її не використовувати.
В.Б.: Важливо зазначити, оскільки в Києві практично відсутні прецеденти якісного девелопменту, забудовники можуть робити свою роботу неякісно, і її ні з чим порівняти. Сподіваюсь, що ми, врешті-решт, опинимось у тій реальності, коли не можна буде представити новий житловий будинок без якісної прибудинкової території чи красивої набережної для прогулянок, чи достатньої кількості паркувальних місць.
С.С.: Ревіталізація промислових зон в Києві потрібна, так само, як і в усьому світі. Але це великі проекти, які вимагають великої кількості ресурсів та потужний і добре опрацьований майстер-план території, інакше нові об’єкти просто не запустяться. Важливою в цьому контексті є також співпраця між міською адміністрацією та бізнесом, адже без спільного бачення розвитку, без стратегії ревіталізація приречена на невдачу.
С.С.: Коли ми говоримо про успішність районів з високою щільністю забудови, ми маємо пам’ятати, що окрім будівництва житла, яке приносить прибуток, ми також маємо піклуватись про навколишню інфраструктуру, щоб забезпечити життєздатність нового кварталу.
С.С.: Створення зон для пішоходів та активізація перших поверхів місцевим бізнесом у містах є проблемою не тільки в Києві. В Лондоні, наприклад, складнощі з цим теж існують. Я абсолютно «за» створення пішохідних зон, якщо тут має місце партнерство між бізнесом та містом, у якому буде чітко визначено зони відповідальності – хто займається ремонтом та утриманням цих зон, щоб вони не перетворювались на закинуті простори.
В якому напрямку має рухатись будівельний бізнес в Україні?
В.Б.: Будівельний бізнес став одним з головних каталізаторів розвитку Києва у 2000 роки. Все почалось з торговельних центрів, де змогла розвиватись комерція. Це стало поштовхом для будівництва офісних центрів, де комерційні компанії могли розташовувати свої представництва. А це збільшило кількість робочих місць і стала потрібна нова нерухомість. Так ми отримали бум 2007-08 років, коли гектар землі у Києві коштував до 60 млн. доларів.
В.Б.: Основною цінністю в місті має бути не земля, а функція будівлі на цій землі. В Сингапурі на кожній ділянці проводиться конкурс ідей – що девелопер може запропонувати такого, щоб воно з одного боку приносило прибуток, а з іншого – було корисним місту та його мешканцям.
Фото: instersniy-kiev.livejournal.com, Хмарочос, Panoramio-юзер Volpacchiotto
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 272 днів. За цей час ми опублікували 23454 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті