Міський дизайн: що не так з озелененням в Києві і як це вирішити?

У Києві назріло багато проблем, пов’язаних з зеленими насадженнями. Деякі з них ігноруються, деякі вирішуються неефективно, інші складнощі комунальники створюють самі, не замислюючись про причини своїх дій.

Щоб повернути Києву статус «зеленого міста», за підтримки Helen Marlen Group у столиці створили ініціативу Make Kyiv green again, яка займається розробкою стратегії озеленення. Аби краще зрозуміти проблеми київських зелених насаджень і можливі шляхи їх вирішення, «Хмарочос» поспілкувався з представником цієї ініціативи, заступником директора ботанічного саду ім. М.М. Гришка, Миколою Шумиком. Представляємо нашу розмову у вигляді тез.

Читайте також у серії «Міський дизайн»:
Як правильно робити мощення вулиць?

У Києві мають домінувати природні види дерев

У місті дерева виконують середовищетвірну функцію: вони захищають нас від шуму, є бар’єром для пилу, покращують мікроклімат, тощо. І перелік корисних рослин за цими функціями доволі довгий. Але важливим є ще один чинник: найкраще приживаються у місті ті рослини, які історично і природньо тут завжди росли. Вони називаються аборигенними видами. У Києві це клен, липа, ялина, дуб, граб, тополя. А, наприклад, символ міста – каштан, або гіркокаштан звичайний, не є природним видом. Він може нести декоративну функцію, мати якийсь смисл для міста, і його, звісно ж, не треба повністю позбуватись. Проте якщо говорити саме про ефективність зелених насаджень, то в нагоді стануть саме аборигенні види.

До планування озелення Києва має бути науковий,
стратегічний підхід

У 70-80-ті роки минулого століття професор Олексій Лаптєв розділив Київ на 9 екотопів: екотоп намивних пісків (Лівий берег), екотоп вуличних систем, екотоп скверів та парків, тощо. Всі вони відрізняються своїм мікрокліматом. Навіть мікроклімат у старій та новій забудовах буде відрізнятись через різні типи та рівень виснаження ґрунтів. І якщо говорити саме про київські вулиці, то асортимент рослин буде досить вузький, адже є багато критеріїв, за якими потрібно підбирати дерева. І кількість видів, які можна запропонувати для вуличного простору, буде значно меншою, ніж для парків і скверів.

Тополя – найкраще дерево в Києві і з ним
не потрібно боротись

Зараз багато говорять, що тополя є неефективною, що вона ламається, що ці дерева є аварійнонебезпечними. Але насправді тополя прекрасно затримує пил і захищає від шуму, у неї велика площа листового апарату, вона газо- і солестійка. Крім того, ці рослини виділяють велику кількість фітонцидів й інших летких речовин, які є корисними для людей.

Але є у тополі один недолік – справа у саджанцях. Її розмножують вегетативно, тобто укоріненням живців, частин старого дерева. І фізіологічний вік деяких дерев може складати 200 років. І так як генетичний матеріал не оновлюється, вони частіше хворіють і є менш стійкими до сучасних екологічних умов. Наприклад, молодші дерева на бульварі Шевченка ростуть вже не так інтенсивно, як це було ще 50-60 років тому. Тому мають бути якісь розсадники біля Києва, на яких би омолоджувались маточники рослин, з яких потім будуть братись нові живці для міста. Для тополі це необхідно. Також треба брати більше чоловічих екземплярів, бо жіночі якраз і є джерелом пуху, на який всі скаржаться.

Деревам в місті потрібно робити планову заміну ґрунту

На вуличних, бульварних ділянках у землі під деревами відбувається накопичення солей та важких металів. У мікродозах ці речовини можуть відігравати стимулюючу роль, але потім вони накопичуються у ґрунті, що може призвести до слабшання рослин. Тому обов’язково під час нових посадок треба замінювати ґрунт на свіжий.

З паразитом-омелою треба боротись комплексно,
в масштабах міста

Починається все з того, хто омелу розповсюджує. Якщо раніше її розносили лише два види птахів, то сьогодні цим займаються практично всі птахи, які є в Києві. А починається все на сміттєзвалищах, де вони підхоплюють паразит і потім розповсюджують містом.

Метастази омели у дереві можуть сягати трьох метрів від кубла, і якщо робити несильну обрізку, то вона може й далі розвиватись вже в іншому місці. Тому комунальники відпилюють великі гілки, а так як дерево зрубати просто так, без дозволу, не можна, то вони залишають один стовбур. Але боротись потрібно починати не з обрізки дерев, а з культури сміттєзвалищ.

Грунти на Правому березі чудово підходять для газонів,
але за ними треба доглядати

Клімат змінюється: ґрунти поволі збіднюються і стають сухішими. Тому всі території, на яких запланований газон, мають добре зрошуватися водою. Якщо хочеться отримати красиву зелену траву, то полив має бути постійним. Крім того, слід відповідально ставитися до вибору насіння: воно має підходити до кліматичних умов за всіма параметрами. Зараз селекцією виведено сучасні сорти, є перевірені фірми, продукцію яких і треба купувати. Головне – на цьому не економити.

Потрібно повертати пріоритет природи у найконфліктніші
точки в Києві

Зараз часто чиновники прагнуть закупити декоративні форми рослин, які обмежені у своїх середовищетвірних функціях. Півонії, троянди, сфероподібні форми дерев, звісно, виглядають дуже привабливо, але не захищають людей від газів, шуму та пилу. Замість них потрібно висаджувати згадані вище природні, аборигенні для місцевості види, або більш південні – вони є більш сухостійкими. Той самий платан можна вводити в Києві – у нас є вже 50-річні дерева, які непогано себе тут почувають. Просто потрібно підбирати рослини за типом простору: якщо це вузька вулиця, то потрібні більш компактні види, а якщо парк чи сквер, то можна висадити й дерева з широкими кронами.

Необхідно планувати міське озеленення

Зараз, наприклад, всередині кварталу або біля багатоквартирного будинку кожен, хто хоче, може посадити дерево. Зрубати його вже потім неможливо без спеціального дозволу, хоча рослина може нашкодити іншим чи швидко загинути сама. Тому потрібно планувати зелені насадження в місті за участі фахівців. Щоб не висаджували дерева без причини. Сьогодні в результаті такого стихійного озеленення маємо велику проблему – експансію клена американського. Це дуже агресивний вид, він витісняє наші природні дерева, є дуже алергійним під час цвітіння, і естетично не дуже привабливий.

Тем саме стосується й парків. Якщо відбувається реконструкція старого або будівництво нового парку, треба також приділяти увагу й зеленим насадженням: садити тільки ті види, що були запроектовані, не висаджувати їх занадто густо. В Європі на 20-30 сотках може бути менше десяти дерев, але вони, виростаючи, лишаються здоровими, мають красиві великі крони. А все від того, що у них висока площа живлення. Багато дерев на невеликій територій не означає, що це добре.

Не потрібно вивозити та спалювати все листя з парків

У нас, наприклад у парку Слави, з-під зеленої огорожі вигрібається все листя. Цього в жодному разі не можна робити. У природніх умовах з лісів ніхто не прибирає і не спалює листя з дерев. Воно перегниває і стає натуральним добривом для рослин. У парках від листя можна очищати хіба що доріжки та газонні ділянки. У західних країнах спеціальними приладами здувають все листя з доріжок, але залишають його під кущами та біля дерев. Під деревами обов’язково потрібно залишати сухе листя, так звані пристовбурні круги.

Зелена огорожа – це корисна зелена архітектурна форма

Натуральная огорожа є дуже корисною в містах. Це, практично, вертикальне озеленення. Для такої огорожі можна використовувати як хвойні дерева (ялини, тиси, туї), так і листяні (граб, клен, різноманітні кущі). Вони мають як декоративну функцію, так і добре захищають тротуари чи інші ділянки від пилу. У Києві такі види зелених насаджень потрібно розвивати, тим паче що вони не є аж такими дорогими в обслуговуванні: стригти їх потрібно лише двічі у сезон. При цьому мають дуже привабливий зовнішній вигляд, а для містян це дуже важливо.

Без квітів місто не обійдеться, але однорічники варто
замінити різнотрав’ям і багаторічними рослинами

Однорічні рослини дають місту красиве цвітіння протягом трьох-чотирьох місяців. Але вони є недоречними у ландшафтних парках чи скверах. Замість них можна висадити багаторічні трави. Вони квітнуть менше, але якщо вдало підібрати суміш цих трав, то їх загальний період цвітіння буде таким самим, як і у однорічних рослин. А культура висадки однорічників – дуже дорога і трудомістка справа.

Фото: flickr-юзери maxim75, ilya_bogin, news.bigmir.net, yaplakal.com, pohodushki.org, kiev.vgorode.ua, ekoservice.com.ua,

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?