«Ми не за Радянський Союз, а за цивілізовані методи»,- автори Гіду із декомунізації

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23424 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Група експертів з урбаністики, мистецтва та музейної справи вирішила розробити «методичку», яка б допомогла чиновникам, діячам культури та активістам компетентно та не порушуючи закони здійснити декомунізацію у своєму місті чи селі.

Ідея ініціативи виникла через численні проблеми, які спричинили декомунізаційні процеси:
– відсутність методичних рекомендацій щодо порядку ухвалення рішень, що у результаті призводить до надмірної політизації і, як наслідок, випадків вандалізму або маніпуляцій, що у свою чергу викликає гострі соціальні протистояння;
– формальний підхід до декомунізації (знищення матеріальних об’єктів без внутрішніх, сутнісних змін), що нівелює значення процесу;
– декомунізація вже потягла за собою стихійну деколонізацію, тож перед науковцями і управлінцями постають нові запитання стосовно культурної спадщини попередніх епох.

Автори посібника писатимуть про термінологію (наприклад, чим відрізняється пам’ятник від пам’ятки), законодавчу базу, структуру органів влади, види статусів пам’яток, механізми залучення громади до обговорень та інші особливості процесу декомунізації.

Керівник центру урбаністичних студій НаУКМА Владислава Осьмак зазначила, що причиною проблем, які виникають під час декомунізаційних процесів, є бажання реваншу та помсти комуністичній владі. Натомість, має відбутись дискусія не про знищення і заборони, а про нові можливості і творення нових смислів.

Також автори посібника виступають за розробку і впровадження потужної інформаційної кампанії про причини та особливості декомунізації. «Самому процесу не вистачає легітимності. Якщо денацифікації передував Нюрнберзький процес, який широко висвітлювався у мас-медіа і засуджував нацизм, то в Україні нічого схожого не відбулось. Декомунізація не є легітимною в очах багатьох громадян, взяти хоча б приклад перейменування Комсомольська на Горішні Плавні»,- заявила на прес-конференції Світлана Шліпченко, керівник наукових програм центру урбаністичних студій НаУКМА.

За словами авторів майбутнього посібника, без відповідного висвітлення та лише методами пропаганди, декомунізація буде лише поглиблювати в українцях національний комплекс жертви. Реваншизм у чистому вигляді не є продуктивним, і натомість має постати широка дискусія про те, що буде зі спільним міським простором після знесення пам’яток. «Потрібно не воювати з символами минулого, а думати, що робити далі».

«Гід із декомунізації» вийде у друкованому та електронному вигляді орієнтовно у середині вересня.