Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Від українського Вудстоку до повного обурення: думки гостей наймасшабнішого фестивалю України 2016 року Atlas Weekend.

Ще півроку тому 8, 9 та 10 липня меломани з України й не тільки позначили червоним у календарі, під час оголошення лайн-апу фестивалю Atlas Weekend 2016. Прибувши до центрального входу ВДНГ 8 липня пообіді, відвідувачів зустрічав більш-менш контрольований квитковий хаос, як це часто буває на заходах подібного рівня. А далі – 120 артистів, 6 сцен та три дні музики. Однак вже після першого фестивального дня гості залишали негативні відгуки у соціальних мережах, бідкаючись про затримку й раптове перенесення концертів, необхідність намотувати кілометри, аби перевірити, хто виступає на тій чи іншій сцені. Ми дізнались, які враження залишив Atlas Weekend у 5 гостей фестивалю.

Марина-ЧайкаМарина,
колишній арт-директор фестивалю “Чайка”

«Я была на прошлогоднем фестивале. Этот – более масштабный, место лучше подобрали, более подходящее для open-air мероприятия. Для меня здесь нет одного артиста. Идея такого фестиваля… это для разных людей, много сцен, не на все вкусы, но на многие. Мне вот, например, Сплин нравится. 

По поводу нареканий на организацию – ребята делают фестиваль такого размаха впервые, это очень круто. Они когда сделают 5 – будет уже все супер гладко. Сейчас – ну это первый такой, с таким количеством артистов, сцен, дней и с таким количеством людей, что самое важное. Для первого фестиваля такого уровня, я считаю, – все отлично!»


СеменСемен,
гість фестивалю

«Я первый день сегодня [3-й фестивальний день], мне не нравится. Очень все разбросано, стиль фестиваля не нравится. Мне рассказывали по поводу организации, что люди стояли по 4 часа… Я работал тут волонтером на Арт-пикнике Славы Фроловой – было намного лучше, атмосфера – вот как дома, а тут – такое, под пивас. 

Я еще не все исследовал, но уже могу сказать, что была какая-то литературная сцена – но где она? Еще надо бы это как-то локализировать по вкусам. Исполнителей надо завозить не тех, которых все-все слушают, а вот интересных. Потом продумать со входом, чтоб люди не толпились. Ну а так, я впервые на таком массовом фестивале, наверное, оно так и должно выглядеть. Мне нравится локация, боюсь, чтоб ее не испортили».


Вадим-ЧернігівВадим,
музикант з Чернігова

«Атмосфера досить непогана. Досить багато молоді і всі слухають – певно що – найкращу музику, не тільки в Україні, але й в світі. Атмосфера дуже дружня, привітна. З приводу організації – є декілька зауважень, але в принципі – на 4 бали. Мені не сподобалась ідея з браслетами. Я заходжу по квитку, кажуть, йди міняй на браслет. Треба було заздалегіть попередити, якби я знав про таку можливість, я б одразу пішов на головний вхід, а так довелось 40 хвилин втратити часу.

Це єдине, шо викликало в мене досаду, а так більше немає зауважень. Я спокійно ставлюсь до затримки артистів, бо це дає змогу більшого вибору. Поки я чекав на один концерт, випадково зайшов на сцену Країни Мрій, залишився там, бо знайшов саме те, що люблю. Все файно».


РудольфРудольф Краєвський,
засновник та ідейний керівник Vegano Hooligano

«Я не был на предыдущем Atlas’е, потому не знал, к чему готовиться. Первое впечатление – я очень доволен. Я сам являюсь активистом идеи фестиваля Woodstock в Украине, такого, настоящего Woodstock. Чтобы приехали организаторы, первые мировые звезды рок-сцены. Чтобы это был такой настоящий фестиваль мира, поскольку это актуально. И мне кажется, что Атлас этой цели достиг. Огромная территория, на которой можно себя свободно чувствовать, наслаждаться действительно единением. Когда люди в одном эмоциональном потоке, с одним настроением смотрят на мир, на жизнь.  Так что в этом отношении фестиваль гениальный.

ВДНГ – это лучшая локация для Киева. Эти поля все – Woodstock настоящий! Можно хоть миллион людей поместить. Интересно эту локацию еще больше освоить. Пока что это попытка на том, что есть. А если это еще больше озеленить, чтобы было меньше грязи и мусора.

Если говорить о задержках, давайте вспомним, что сольные концерты серьезных звезд обычно задерживаются – это же не просто так. Попробуй с пространством, со всем миром договориться, чтобы и звезды были вовремя, и все коммуникации, технологии – чтобы все совпало. Лично я отношусь с терпением. Зачем расстраиваться, если ты идешь на любимого музыканта? Это уже счастье!»


Вадим-КрасноокийВадим Красноокий,
лідер гурту Mad Heads

«Я в цьому році Atlas’ом вражений, вражений масштабністю. Він стає фестивалем номер один. Це вже така справжня європейська атмосфера, і гарне місце для проведення.  Тут є де розвернутись, і я не тільки про музичну частину, а й про організаційнійні моменти, побутові, котрі є важливі, коли збирається велика кількість людей. Треба, щоб все було влаштовано. Є і проблеми, все зміщується на сценах, і реально не можна розібратись, якщо ти хочеш когось конкретного почути: коли це відбудеться. За два дні, які я тут, я бачу, що організатори не змогли подолати цю ситуацію. Якщо на фестивалі з одною сценою ще можна робити затримки якісь, то тут – повина бути вже стовідсоткова пунктцальність.

Люди мають цілковите право скаржитись на ці затримки, бо якщо вони не послухали артиста через зміщення – відповідають організатори. Однак ще такого масштабу та такого формату не проводили фестивалі в Україні. Тому зрозуміло, що накладки будуть, тому треба ставитись з розумінням. У той рік, коли ми [Med Heads] виступали на Sziget’і – було 20 сцен. Там пунктуальність залізна, вона прописана в контрактах. За це відповідає і організатор, і артист. Якщо артист не виходить вчасно – це його проблеми, значить він порушив контакт, на нього накладаються санкції. Разом з тим і організатор забезпечує можливість артисту виступити вчасно. Цьому приділяється величезна увага. Кожен stage-менеджер відповідає головою на розклад і вчасний вихід артиста. Я думаю, вони теж не одразу навчились.

Я бачу тут багато класної публіки, яка зібралась в одному місці. Фестивальна публіка – вона дуже особлива. І мені приємно бачити, що навіть якщо людина підійшла на виступ до незнайомого виконавця – вона там залишалась. Також мені подобається локація. Можна йти дорогою між сценами та слухати, що де відбувається. Все зручно й перспективно».


Фото: 112.ua та Міла Пономаренко

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 247 днів. За цей час ми опублікували 23266 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button