Найвищі хмарочоси Києва

Дата публікації: 27.8.2014 Розділ: Місто

Київ займає шосте місце за кількістю хмарочосів з-поміж усіх міст світу та перше місце в Європі (згідно з даними сайту skyscraperpage). Тут – 1113 високих будівель, включно з тими, що будуються, і тими, будівництво яких тимчасово зупинено. Місто з населенням близько 2,7 мільйонів невпинно тягнеться вгору. Попереду, за кількістю хмарочосів, лише Нью Йорк, Торонто, Шанхай, Токіо та Чікаго. Позаду залишилися Гонконг, Мехіко, Ванкувер, Монреаль, Бангкок і, навіть, Лондон.

Кияни жаліються, що “скляні велетні” псують історичний центр, мовляв, через їх будівництво місто втрачає своє обличчя і ризикує перетворитися на бетонні джунглі. З іншого боку, хмарочоси, особливо житлові, є альтернативою малоповерховій забудові передмістя, роблячи Київ компактнішим і більш комфортним для життя. Таким чином зменшуються відстані і людині потрібно менше часу на те, щоб дістатись роботи, магазину, рекреаційних зон тощо. Але разом з побудовою високих будівель має розвиватись й інфраструктура міста, зокрема транспортна. Без налагоджених дорожніх артерій багатоповерхове місто може стати справжнім пеклом для його жителів, де 5-годинний затор є нормою.

Є в цій проблемі й інша, естетична сторона. Хмарочоси не завжди й не скрізь вписуються у міську забудову, особливо в історичному центрі. Так, у Парижі у 70-их роках минулого століття в районі Монпарнас був побудований величезний 57-поверховий небосяг. Дуже швидко “башта Монпарнас” стала об’єктом критики спеціалістів й жителів міста. Після величезної дискусії, було вирішено залишити будівлю єдиним хмарочосом в Парижі, але на майбутнє заборонити їх будівництво в межах міста. Тепер башта Монпарнас є нагадуванням архітекторам та міським планувальникам в усьому світі, що хмарочос – це не завжди красиво і доречно в історичному центрі. Але дивлячись на архітектурне обличчя Лондона, Нью-Йорка чи Гонконга – міст, що рясніють багатоповерхівками, можна сказати, що все залежить від смаку девелоперів та від жорсткості позиції самих жителів.

Ми пропонуємо вашій увазі огляд семи київських хмарочосів. За допомогою нього намагаємося створити цілісну картину забудови багатоповерховими будівлями української столиці.

Коротка історія створення хмарочосів:

sky1

1930 рік – Крайслер білдінг, Нью-Йорк. Висота: 282 метри по даху, 77 поверхів

1931 рік – Емпайр-стейт-білдінг, Нью-Йорк. Висота: 381 м по даху, 102 поверхи.

1953 рік – буівля МДУ на Воробйових горах. Висота: 183,2 м, 34 поверхи

1973 рік – Вілліс Тауер, Чікаго.Висота: 442 метри по даху, 110 поверхів.

1998 рік – вежі Петронас, Куала-Лумпур, висота: 452 метри по даху, 88 поверхи

Найвищі хмарочоси світу:

Найвищі хмарочоси світу

 

Київські хмарочоси

DSC_0074

Кловський 7а

Кловський узвіз, 7а

Будівництво розпочато у 2008 році, завершено у 2014.

Висота по даху – 168 м.

47 поверхів

Найвища будівля в Україні, починаючи з серпня 2010 року.

Архітектурний стиль: постмодерн.

Офіси, жилі приміщення, паркінг.

Матеріал: бетон, цегла, залізобетон

Хмарочос на Кловському узвозі, 7 складається з житлового комплексу – 47 поверхів і офісного центру – 18 поверхів. На сьогоднішній день це – найвищий хмарочос в Україні. Першим архітектором на проекті був Сергій Бабушкін. В ході будівництва поступово змінювався вигляд будівлі і навіть кількість житлових поверхів висотної частини. Вона зросла з 37 до 47. Офісну частину здали в експлуатацію у 2009 році. А у вересні 2010-го будівля досягла 143 метри у висоту, перевищивши БФК “Гулівер” – 141,2 м. Це – перший в Україні хмарочос, який перетнув відмітку 40 поверхів. Будинок проектувався рівно на стільки поверхів, на скільки дозволили пілоти, за словами головного архітектора Андрія Мазура, трохи вище хмарочоса вже літають літаки. Разом з тим будівля викликає обурення у киян. Вона затьмарює вид з Лівого берега на Києво-Печерську Лавру. Невипадково, що під час будівництва, коли споруда досягала своєї максимальної висоти, ЮНЕСКО почало вимагати знищення хмарочосу, через те що вежа псує вид на Лавру. Також серед варіантів нейтралізації псування виду була заміна фасаду на дзеркальний, або зменшення поверховості на 12 поверхів.

Вид з даху

  • Кловський 7а

 

DSC_0060

Gulliver

Спортивна площа, 1

Будівництво розпочалося у 2007 закінчилося у 2013

Висота по даху: 160,02 м

35 поверхів

Офіси, паркінг, ресторан, торговий центр,кінотеатр

Матеріали: Скло, бетон, сталь, залізобетон

Історія хмарочоса “Gulliver” розпочалася у 2002 році, коли Вагіф Алієв почав обговорювати два нових проекти з головним архітектором міста Києва, Сергієм Бабушкіним. На своїй ділянці поруч з Палацом спорту Алієв хотів побудувати торгово-розважальний центр, під назвою “Сіті Плаза”. Будівництво розпочалося у 2003 році. Проте з’явилася безліч непередбачуваних витрат, пов’язаних з будівництвом підземного паркінгу. Щоб збільшити прибутковість проекту, інвестори вирішили збільшити метраж комплексу і побудувати 33 поверхове житло. Таким чином, виникла назва “Еспланада”. У 2006 році провели нові розрахунки, внаслідок яких було вирішено, що від бізнес-центру можна отримати набагато більший прибуток, ніж від житлового будинку. Проект знову переробили та перейменували на “Континенталь”. Наприкінці 2010 змінився генеральний директор компанії забудовника “ТРИ О”. Замість Вагіфа Алієва ним став його партнер, Сергій Веселов. Через це знову змінилася і назва проекту. Комплекс став називатися “Гулівер”. (Дані взяті зі статті журналу Forbes).

Щоб потрапити на дах офісного центру “Гуллівер”, потрібно пройти декілька контрольних постів і піднятися спеціальним ліфтом нагору.  Нас проводив люб’язний чоловік, одягнений у лакшері бренди. Він розповів, що на даху “Гулівера” бували руфери. Це трапилося ще до того, як будівлю здали у експлуатацію. Зараз це неможливо через систему безпеки.  Мабуть, через цю ж систему безпеки чоловік неохоче відповідав на запитання про хмарочос. Вдалося з’ясувати, що власником “Гуліверу”, як і  бізнес-цетру “Парус” є Вагіф Алієв.

З “Гуліверу” відкривається вид на центр міста, Бесарабську площу, стадіон “Олімпійський”, а в далечині – на Дніпро. Це перший хмарочос в Україні з фасадною підсвіткою.

Вид з даху

  • Гуллівер вид з даху

DSC_0014

Апеляційний суд міста Києва

Солом’янська площа, 24

Будівництво розпочато у 1980 році завершено у 2006 році.

Висота – 127,101 метри

25 поверхів

Суд, паркінг

Матеріали: бетон, цегла, скло, залізобетон

Вважається найвищою адміністративною будівлею в Україні. Будувався з 1978 року по 2006 рік. У період з 2006 по 2007 рік вважався найвищою будівлею в Україні. На місці Київського апеляційного суду до 1886 року знаходився Солом’янський цвинтар. Але у 1970-х роках було прийнято рішення побудувати обчислювальний центр Дніпроводогоспу (або “Міністерство меліорації УРСР”). Будівництво розпочалося у 1978 році, але через початок “перебудови” у 1985-му, зупинилося. Згодом почали змінюватися власники будівлі. Аж поки у 1998 році будівля перейшла у комунальну власність Києва. У 2004 році почалася реконструкція хмарочосу. З’явилися два підземні поверхи і дворівневий паркінг. На даху – вертолітний майданчик.  Реконструкція завершилася у 2006 році. Тоді у будівлю заселився  Апеляційний суд міста Києва. На добудову та реконструкцію хмарочоса в 2004 – 2006 роках, використали мінімальну для цього суму — 20 000 000 грн.

Kucher
Євген Кучер
архітектор, LINE STUDIO

«Будівлю Апеляційного суду м. Києва на Солом’янській площі потрібно в першу чергу розглядати через призму композиції забудови самої Солом’янської площі. В контексті цієї забудови будівля виступає вертикальним елементом композиції, що надає площі певного динамічного наповнення та освіжає атмосферу створену традиційними симетричними площинними будівлями Національного університету оборони та Національної академії внутрішніх справ, що оточують площу з Пн-Зс та Пн-Сх: контраст традиційної забудови та новітньої споруди підкреслено висотним ранжуванням. Разом з тим, висота будівлі врівноважується площинністю периметральної забудови площі та вільною від забудови територією скверу ім. Островського, і без особливих складнощів сприймається глядачем з площі та прилеглих вулиць. Висотна будівля суду також відзначає початок перспективи Солом’янської вулиці. Архітектура вежі суду приваблює не притаманною для об’єктів сучасної висотної архітектури Києва лаконічною та зрозумілою композицією, тричленний поділ башти зменшує ефект масивності. Дещо послаблює приємне враження від вежі досить стереотипна та збаналізована стилобатна частина будівлі, яка, проте, в літній період не особливо проглядається з боку площі за зеленими насадженнями».
DSC_0041

Міністерство інфраструктури
України

Будівництво розпочалося у 1974 році, а закінчилося у 1986 році.

28 поверхів

Висота 120, 09 м

Архітектурний стиль: постмодерн

Матеріали: сталь, скло, бетон

Найвища будівля в Україні до 2003 року

Вважався найвищим хмарочосом України з 1986 по 2003 рік.  Спочатку будівля використовувалася, як обчислювальний центр “Аерофлоту”.

Хмарочос був повністю реконструйований у 2003 році. Від старої споруди залишився лише каркас. Сюди заселилося Міністерство транспорту України, згодом реорганізоване у Міністерство транспорту та зв’язку України. А з 2010 року воно стало Міністерством інфраструктури України.

Незважаючи на статус будівлі, та підвищений рівень безпеки у ній. У 2006 році тут сталася аварія. З 24-го поверху впав ліфт. Внаслідок чого постраждало 16 осіб.

Kucher
Євген Кучер
архітектор, LINE STUDIO

«Будівля нинішнього Міністерства інфраструктури є зразком радянської архітектурної спадщини, що відображає застосування послідовних та чітких прийомів формування композиції елементів міського простору. Тут, на розі двох магістральних вулиць, що своїм перетином формують чималу площу, в якості домінанти зведено висотну адміністративну будівлю, що головним фасадом обернена до відкритого простору площі та шляхопроводу через залізничні колії. Таким чином дотримано масштабності – висоті будівлі відповідає простора площа, що забезпечує співмірність візуального сприйняття всієї будівлі з позиції людини – та не порушено ритму забудови, оскільки будівля є доречним містобудівним акцентом. Після реконструкції 2003 року, завдяки суцільному заскленню головного фасаду та застосуванню дещо іншого принципу членування фасадів, будівля набула більш сучасного вигляду, що здається не завдало суттєвої шкоди самій будівлі, хоча і позбавило її первинного вигляду, а також дещо чіткіше виокремило з-поміж сусідньої забудови».

DSC_0008

101 Tower

Льва Толстого 57

Будівництво розпочалося у 2009 році, завершилося у 2012

28 поверхів

архітектурний стиль: модернізм

Офісні приміщення, паркінг

Висота: 116.12 м

Висотність будівлі була знижена у 2010 році з 34 поверхів до 28 по ініціативі замовника ТОВ “К.А.Н. Девеломент”.Таким чином знизилася і загальна висота: з 125,5 м до 116,12 м. Хмарочос здано у експлуатацію у листопаді 2011 року. Але завершальні роботи виконувалися до травня 2012-го.

Будівля виконана у стилі модерн. Тут розташовані офіси, ресторан, конференц-комплекс, столова, фітнес-центр, а також паркінг та гостьова стоянка.

Вид з даху

  • 101 Tower вид з даху

DSC_0037

The Sail (Парус)

Мечникова, 2

Будівництво 2003 – 2006

Висота: 133,1 м

32 поверхи

Офіси, ресторан

Матеріали: скло, сталь, алюміній, бетон, залізобетон, цегла

Історія “Паруса” розпочалася одночасно з “Гулівером”. Головний архітектор міста Києва Сергій Бабушкін намалював ескіз проекту для офісного центру, який нагадував зернину сочевиці. Замовнику, Вагіфу Алієву, проект сподобався. А вже у 2006 році будівлю здали у експлуатацію.

З арендною площею 45 000 кв.м. офісний центр давав прибуток $35-40 млн на рік. В 2007 році Алієв продав половину “Паруса” Дмитру Фірташу. На той час інвестори оцінювали всю будівлю в $500-600 млн.

Щоб домовитися про фотозйомку з даху, мені довелося подолати телефонний квест, аби зв’язатися з адміністрацією будівлі:

– В рамках матеріалу  про київські хмарочоси ми робимо знімки з останніх поверхів будівель або с дахів на місто. Чи можна отримати дозвіл, аби зробити фотографію?

– Фотографія з останнього поверху навряд чи можлива, оскільки там сидить пан Фірташ. А дах – це є режимний об’єкт. Потрібно дізнаватися. – відповів адміністратор.

На дах нас проводив мовчазний представник охорони. Вдалося дізнатися, що у будівлі 9 ліфтів, які рухаються зі швидкістю 4 м/с. А також, що на даху “Паруса” ще до здання будівлі в експлуатацію, побували руфери. Вони зістрибнули з даху з парашутом і зняли все  на відео.

Після цього випадку всю зміну охорони, яка працювала у той день, звільнили.

Вид з даху

  • Парус вид з даху

DSC_0084

H-Tower

Бульвар Тараса Шевченка 28-30

Будівництво: 2006-2014

Висота: 99,06 м

Архітектурний стиль: постмодерн

Матеріали: скло, сталь, бетон, залізобетон

26 поверхів

270 кімнат

Збудувати готель на бульварі Шевченка було заплановано ще в 1996 році, архітектором Бабушкіним. Саме він розробляв проект “Паруса”, частково “Гулівера” та був архітектором на початку створення Кловського 7.

Згідно з першим задумом готель мав би 13 поверхів, а його фасад був виконаний з помаранчевого скла.

Те, що готель належатиме до міжнародної мережі Hilton було вирішено у 2006 році. Проект, у якому – 26 поверхів розробила компанія “Сіферт-Київ” на чолі з Джоном Сіфертом.

Проте на даний час готель займає лише з 3 по 8 поверхи, все, що вище – апартаменти на продаж від St Sophia Hommes.

Облаштування зон загального користування (коридор, ліфти, східці і т.д.) – також рівня, як і в готелі. Для власників апартаментів надаються усі послуги сервісу п’ятизіркового готелю: valet parking, консьерж, room service.

Kucher
Євген Кучер
архітектор, LINE STUDIO

«Одна з найсучасніших багатоповерхівок Києва. Будівля, яка попри свою величину та привнесення в місто зразка інтернаціональної комерційної архітектури, викликає деяке відчуття спантеличеності щодо доречності такої будівлі саме на цьому місці. Може навіть виникнути думка, чи не має якоїсь помилки в такому розташуванні, і чи будувалася будівля з урахуванням специфіки місця свого розташування. Будівля позбавлена позиції сприйняття її з міського середовища – вона раптово нависає над перехожим, що прогулюється бульваром, оскільки сусідня історична і більш сучасна забудова зовсім не готують його до цього. Це, до речі, може свідчити, що концепція розробки та втілення цього проекту була зоорієнтована тільки на внутрішнього споживача–клієнта готелю, який мав би милуватися панорамою міста з комфортабельного готельного номера, адже гроші платить саме він. Профіль забудови по парній стороні бульвару яскраво продемонстрував би монструозність та неспівмірність цієї споруди з іншими «мешканцями» бульвару, а також неможливість ні симбіотично, ні контрастно зрозуміти містобудівне вирішення будівлі. В композиційному та містобудівному планах цій будівлі «Хілтона» варто би було «повчитися» скромності у сусідньої радянскої готельної висотки – готелю “Експрес”».

Фото: Тарас Кайдан

Опублікувати в соцмережах

Підтримати проект

Підписуйтесь на розсилку і щотижня отримуйте наші найкращі публікації до себе у поштову скриньку. Обіцяємо не спамити!