Зовсім нещодавно, єдиною асоціацією, яку виклакала Албанія та її столиця Тирана – була величезна кількість бункерів. Проте місто швидко змінюється, перебудовується і зараз нагадує радше затишну оазу для міського життя, аніж столицю держави, яка протягом довгого часу була ізольована від світу. Левова частка позитивних змін у Тирані відбулися завдяки діяльності мера, Еді Рами, у період з 2000 по 2011 роки.

Еді Рама народився у Тирані, часів правління албанського диктатора Енвера Ходжі. У цей період Албанія вже припинила дипломатичні відносини з СРСР і поступово занурувалася у безодню політичної ізоляції. Єдиною релігією тут офіційно оголосили атеїзм. Мечеті, залишені у спадок від Османської імперії, а також православні та католицькі храми зрівнювалися з землею. Замість цього по всій країні активно будувалися бункери, за 20 років їхня кількість досягла 700 тисяч – по бункеру на кожних чотирьох жителів країни. Вони, на думку албанського диктатора, мали вберегти життя людей у разі зовнішньої агресії, у тому числі, ядерного нападу.

Зі смертю Енвера Ходжі, у 1985 році почала відмирати і диктатура, а на зламі дев’яностих країну поступово огортав хаос і безлад. Через що албанці активно мігрували до інших країн.

Тим часом Еді Рама отримав художню освіту, і після краху комунізму вступив до соціалістичної партії. Проте пріорітетним для нього залишалося мистецтво. У 1995 році він переїхав на навчання до Парижу, де вів богемне життя, досліджував творчість світових майстрів і, звичайно, малював.

У цей час лідер соціалістів Нано Фатос вийшов з тюрми та став прем’єр-міністром. Він і запропонував Еді Рамі крісло міністра культури, яке той зайняв у 1998 році. На цій посаді Рама запам’ятався тим, що вперше дозволив транслювати у кіно популярні іноземні стрічки.

У 2000 році за кандидатуру Рами у крісло мера Тирани проголосувало 54% містян. З цього моменту у сірому місті, сповненому бункерів та будинків часів соціалізму, розпочалися кардинальні зміни.

Еді Рама,
мер Тирани (2000-2011)

«Перед нами стояло багато завдань: знесення незаконно зведених будівель з метою повернення громадського простору, використання яскравих фарб, щоб відродити надію, яку місто вже стратило. Таким чином мистецтво стало частиною вирішення поставлених завдань».

Еді Рама зібрав команду архітекторів з усього світу і разом вони почали розфарбовувати будинки, отримані у спадок від соціалізму, у яскраві кольори. Деякі з них фарбували повністю, деякі – частково, на фасадах інших з’являлися величезні яскраві малюнки. У результаті похмурі однотипні будинки змінилися і стали невпізнаваними.

[metaslider id=1301]

Еді Рама,
мер Тирани (2000-2011)

«Коли ми розфарбували сірий фасад першого будинку у яскраво-жовтий колір, відбулося щось неймовірне. Поряд з ним утворився затор на дорозі, зібрався натовп людей, ніби тут відбулася якась захоплива подія…Французький співробітник ЄС, який відповідав за фінансування, почав перешкоджати процесу фарбування. Він погрожував, що припинить фінансування. І агрументував це тим, що кольори, які ми використовуємо, не відповідають європейським стандартам. “Що ж “ – сказав я, “околиці також не відповідають європейським стандартам, хоча ми і не прагнемо цього, ми будемо обирати кольори самостійно. Тому що це те, чого ми прагнемо. І якщо ви не дозволити нам продовжити роботу, я зберу прес-конференцію тут, прямо зараз на цьому місці, і я розповім людям, що ви спілкуєтеся зі мною точно так само, як цензори епохи соціального реалізму”. Тут він ніби занепокоївся і закликав до компромісу, але я відповів “ні, вибачте, компроміс у кольорах – це сірий».

За часів правління Еді Рама встановив у місті велику кількість ліхтарів, зробивши Тирану світлою. У рамках проекту Return to Identity у місті демонтували МАФи та інші споруди, які хаотично з’являлися у парках та на набережній. У результаті знесли більше 5000 незаконних будівель по всьому місту, найвищі з них сягали восьми поверхів. З берегів річок вивезли понад 123 000 бетону.

[metaslider id=1300]

Еді Рама,
мер Тирани (2000-2011)

«Коли скрізь почали з’являтися яскраві фарби, настрій змін почав перетворювати дух народу. Люди стали менше смітити на дорогах, почали сплачувати податки».

Висадили 55 000 дерев та кущів на вулицях, облаштували нові сквери та парки. Ввели “зелений податок” і мешканці міста, бізнесмени, почали сплачувати його. У місті облаштували велодоріжки, на вулицях встановили велопрокат. Були відреставровані урядові будівлі та мечеть часів Османської імперії, облаштували центр міста. Тирана перетворилася на зручне та прємне для проживання місто. Тут можна випити каву на терасі одного з вуличних кафе або покататися на велосипеді по парку чи центру міста.

Еді Рама,
мер Тирани (2000-2011)

«Одного разу я йшов вулицею, яку щойно пофарбували, і на той момент там висаджували дерева. Я побачив, як власник крамниці зі своєю дружиною встановлюють скляну вітрину. Вони викидали старі віконниці на сміттєзвалище. “Чому ви викидаєте віконниці?” – запитав я. “Тому що вулиця тепер безпечна” – пролунало у відповідь. “Безпечна, невже тут тепер більше міліціонерів?”. На що мені відповіли: “Огляніться довкола, тут нові кольори, вуличні ліхтарі, тротуари без вибоїн, дерева. Тут гарно, а отже – безпечно».

Організація City Mayors визнала Еді Раму у 2004 році кращим мером світу, його тричі переобирали мером Тирани. Нині Рама – прем’єр-міністр Албанії.