Хрещатик пішохідний: проекти та пропозиції

Цієї зими Хрещатик став пішохідною вулицею. Перекритою для автомобільного руху вона залишалася до літа, аж поки тут знову закурсували автомобілі. Раніше центральну вулицю Києва перекривали для транспорту щосуботи та неділі з 10:00 до 22:00. Але у ході випадкового експерименту стало зрозуміло, що Хрещатик може бути пішохідним, і це не сприятиме збільшенню заторів у місті.

Історія

Наприкінці XIX століття на Хрещатику проклали першу у Російській імеперії лінію електричного трамваю, який з’єднував центральну вулицю з Подолом. Вулиця була пішохідною. Проте вже у 30-х роках радянська влада прибрала трамвайні колії і пустила на цьому місці тролейбус. По обидва боки від вулиці висадили дерева та встановили ліхтарі. У післявоєнний час почали реалізовувати проект з перетворення Хрещатика на магістраль. Згодом з’явилися підземні переходи, а пішоходи почали втрачати пріорітет на дорозі.

[metaslider id=1602]

Тим часом архітектори, активісти та урбаністи вважають, що Хрещатик має бути пішохідним. Наразі існує декілька проектів.

Пропозиція спільноти “Київські проекти”

Спільнота “Київські проекти” пропонує перетворювати Хрещатик на пішохідну вулицю поступово. Перший етап – облаштування наземних переходів. Другий етап – оформлення бульварного публічного простору. Третій етап – перетворення Хрещатика на пішохідну вулицю.

Наземні переходи

“П’ять комплексів підземних переходів, побудованих на Хрещатику, не виконали своєї основної мети – забезпечення руху транспорту без зупинок і безпеки пішоходів. Всі переходи розміщені на перехрестях зі світлофорами, тобто автомобілі все одно зупиняються, аби пропустити інших. Так само, як і на звичайних перехрестях, вони можуть пропускати одночасно і пішоходів. Це зовсім не спричинить ускладнення руху, тільки у деяких місцях слід дещо змінити схеми роботи світлофорів.”
Григорій Мельничук, співкоординатор Ради з урбаністики Києва

Наземні пішохідні переходи пропонують встановити: 1) у місці перетину Хрещатика та вулиці Городецького; 2) біля проїзду поблизу Бессарабського ринку у бік Хрещатика. Зараз пішохідний перехід є на Бессарабській площі, але пішоходам зручніше переходити дорогу ближче до Хрещатика. Через незручність більшість ігнорує підземний перехід та перебігає дорогу. У пропозиції зазначається, що у цьому місці слід облаштувати повноцінний пішохідний перехід зі світлофором, який має бути синхронізований з основним світлофором на перехресті.

У другу чергу реалізації проекту пропонують облаштувати наземні переходи у точках 3 (на перетині Хрещатика з вулицею Прорізною), 4( перетин з вулицею Богдана Хмельницького) та 5 (перехід на Майдані Незалежності).

У точках 6 і 7 позначені Бессарабська та Європейська площі на кінцях Хрещатика. Зараз вони становлять складне наземне рішенння, окремі їхні елементи мають різну складність облаштування наземних переходів.

[metaslider id=1625]

Бульвар

Перебудова Парижу у 1852 році бароном Османом (створення широких бульварів) задумувалася з метою воєнного контролю населення, але перетворилася на “культуру бульварів”.

Ян Гейл “Міста для людей”

Бульвар буде безпечним для наземних переходів та прємним місцем для прогулянок.

У спільноті “Київські проекти” зазначають, що різні квартали Хрещатика нерівномірно завантажені. Найбільш інтенсивний рух на ділянках біля Бессарабської та Європейської площі. Саме через недостатню пропускну здатність на окремих частинах вулиці накопичується транспорт. Експерти зауважують, що на цій ділянці кількість смуг може бути зменшена. У напрямку від Європейської площі – з чотирьох до двох , у напрямку Бессарабської – з чотирьох до трьох. А три смуги, які звільняться, можна перетворити на пішохідний бульвар з озелененням.

Перекриття Хрещатика

Місто тим більше оживає, чим більше люди пересуваються пішки, використовують велосипеди і проводять час у публічних просторах.
Ян Гейл “Міста для людей”

Перекриття вулиці означає закриття хоча б одного кварталу. Перетворення вулиці на пішохідну взимку продемонструвало, що це не має згубного впливу на загальну ситуацію в місті з заторами. Перекрити Хрещатик оптимально у двох кварталах: від вулиці Богдана Хмельницького до Майдану Незалежності. Таким чином, можна не лише створити вільну ділянку для пішоходів, а й зменшити кількість смуг на інших ділянках.

Пропозиція команди Варламова

Блогер та співзасновник фонду “Міські проекти” Ілля Варламов разом з Іваном Івановим, Лізою Титовою, Максимом Кацом та Іриною Правниченко розробили власну концепцію перебудови Хрещатика. Вони пропонують перетворити його на пішохідну зону, починаючи від Бессарабської площі і до Майдану Незалежності. Розділивши вулицю на чотири частини.

[metaslider id=1626]

Частина I – від Бессарабської площі до вулиці Богдана Хмельницького. Цю ділянку пропонують облаштувати як європейський ярмарок. Тут буде відбуватися торгівля свіжими продуктами, можна розмістити кафе та облаштувати розважальну зону з різними активностями.

Частина ІІ – ділянка навпроти Київської міської державної адміністрації. Тут пропонують облаштувати зону для відпочинку у вигляді великої галявини, де можна лежати, відпочивати, грати у бадмінтон чи настільний теніс.

Частина ІІІ – ще одна ділянка з кафе та сухими фонтанами (фонтанами, які пульсують з-під землі).

Частина IV – тут можна облаштувати вуличні шахи, петанк, кінотеатр під відкритим небом, а взимку – ковзанку.

Всі чотири ділянки пропонують поєднати спільним підходом. Підземні переходи – зачинити, або переоблаштувати для службових приміщень.

За матеріалами:

http://kievcityproject.livejournal.com/96541.html

http://zyalt.livejournal.com/1135781.html

http://proboknet.livejournal.com/308768.html

Схеми: “Київські проекти”

Фото: Юлія Салій

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 273 днів. За цей час ми опублікували 23462 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?