Киянам розповіли, як перейменувати вулиці

У національному інформаційному агенстві “Укрінформ” відбулась прес-конференція “Як перейменувати вулицю і скільки це коштує?” На заході голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, начальник юридичного відділу апарату Чернігівської обласної державної адміністрації Наталія Мужикова та адвокат Сергій Рябенко представили друковану збірку, в якій викладені методичні поради щодо зміни назв вулиць й інших об’єктів.

Володимир В’ятрович наголосив на важливості зміни назв вулиць, наприклад, Леніна, адже вони є майже у кожному селищі. І якщо школяру на уроках історії розповідають, що комуністична влада була злочинною, то до цієї школи дитина йде нерідко саме вулицею імені “вождя” цієї влади, Володимира Ілліча Ульянова.

Також Сергій Рябенко розповів про покроковий механізм зміни назви вулиці:

– Ініціатива про зміну назви може бути оформлена від будь-якої фізичної чи юридичної особи, включаючи осіб без громадянства, громадські організації, державні установи.
– Пропозиція оформлюється письмово згідно з діючим законодавством на ім’я міського, селищного чи сільського голови. Вона має містити стару назву вулиці, нову назву, причину, чому назва має бути змінена. Якщо вулицю пропонується перейменувати на честь особи чи події, то потрібна також коротка історична чи біографічна довідка про відповідну людину чи подію, що мала місце.
– Термін розгляду пропозицій 30 днів плюс можливе подовження ще на 15.
– Після цього місцевий голова виносить пропозицію на громадське обговорення, формат якого – довільний.
– За результатами обговорення головою або спеціально створеною комісією оформлюється статистика та додаткові пропозиції.
– Голова готує проект рішення і передає його до місцевої ради.
– Далі, після проходження комісії у місцевій раді відбувається голосування за проект рішення і, в разі його прийняття, – подальше його оприлюднення.
– Після цього залишається лише виготовити нові таблички та вказівники.

У цієї справи є ще й інша сторона – вважається, що перейменування є дуже дорогим для мешканців вулиці. Але це також міф. Виготовлення одного покажчика коштує від 60 до 600 гривень. Плата за оприлюднення та державний збір становлять разом 102 гривні. Новий штамп у паспорті не є обов’язковим, так само як і зміна назви вулиці у правоустановчих рішеннях, наприклад на право володіння нерухомістю.

Тож сам процес зміни назви не є ані надто складним, ані надто дорогим і крім того має велике виховне та культурне значення, вважають автори збірки.