Як розвиваються мистецькі центри у світі?

20 листопада у Києві у вільному просторі Smartville відбулася лекція Біргітти Перссон, організована CSM (Фундацією Центр Сучасного Мистецтва). Біргітта – генеральний секретар міжнародної мистецької організації Trans Europe Halles (TEH). Це європейська мережа з 56 культурних центрів, що об’єднує громадян і митців у 25 країнах, включаючи Україну.

Історія Trans Europe Halles почалась з 1983 року, коли у Брюсселі відбувся перший форум семи культурних організацій, присвячений ревіталізації виробничих приміщень задля створення у них мистецьких центрів. З того часу TEH двічі на рік проводить схожі зустрічі для обговорення різноманітних проблем у сфері культури, а також прідтримує митців та їхні культуні центри по всій Європі.

Ми зустрілися з Біргіттою до лекції, щоб більше дізнатись про роботу організації та ревіталізацію колишніх індустріальних споруд.

Які базові умови потрібні для того, аби створити культурний центр у місті?

Кожна історія і кожен контекст – унікальні. Часом люди запитують мене, які існуючі моделі ми можемо використати для розвитку проекту? Звичайно, є певні “інгредієнти”. З-поміж іншого це – місце, яке потребує змін. Також має бути творчий осередок та презнтація вашого задуму, які матимуть безпосереднє відношення до місця і того, як його облаштувати. Найкращі проекти, які я коли-небудь бачила були довгостроковими.

Якщо ви прагните уникнути боротьби та протистоянь, то митці та організації, що займаються простором, мають співпрацювати з міськими радами впродовж тривалого часу. Дуже важливим аспектом успішності проекту є вдале планування.

З іншого боку, якщо ініціатива йде від незалежних громадських організацій, то важливим критерієм успішної роботи є самоорганізація. Отже, ви можете лобіювати власні інтереси та суттєво впливати на політику.

Наприклад, у місті Ставангер (Норвегія) міське планування мало довготривалу стратегію, яка відпочатку враховувала культурний аспект. Митці залучалися не лише як люди, які будуть змінювати середовище, а й як ті, хто буде сприяти розвитку простору після перетворення.

Це все стосується планування, розуміння місцевості та усвідомлення, чого потребує конкретне місце. А також можливості вдало артикулювати ці потреби. Крім того ви повинні чітко з’ясувати, хто володіє ділянкою та отримати відповідні дозволи.

Культурний центр під назвою Tou Scene у Ставанегрі був заснований у 2001 році на території колишньої броварні. У 2005 році центр став доступним для відвідувачів після капітальної реставрації. На території колишнього заводу площею 2000 квадратних метрів знаходяться виставкові зали, мистецькі майстерні, офіси та простори іншого призначення, що використовуються митцями чи організаціями.
Центр спеціалізується на експериментальному та молодіжному мистецтві, провокує митців на дебати та обговорення інноваційних ідей, являючи собою “живу мережу” без будь-якої ієрархії та бюрократії.
На території Tou Scene проводяться арт-виставки, кінопокази, концерти, лекції, суспільні проекти, освітні програми, танцювальні та театральні перфоманси.

Як можна приєднатися до Trans Europe Halles?

Ви можете написати чи зателефонувати мені. Взагалі ми співпрацюємо з українською платформою культурних ініціатив “IZOLYATSIA”. Вони змушені були виїхати з Донецька, бо їхнє приміщення окупували, і знайшли нове місце в Києві. Вони члени нашої мережі. Отже, ви можете зв’язатися з ними для початку. Слід пам’ятати, що Trans Europe Halles – це мережа культурних центрів та ініціатив, які надходять від містян та митців.

[metaslider id=3686]

Як місцеві мешканці реагують на зміни у просторі, що відбуваються зусиллями членів вашої мережі?

Реакція буває дуже різною. Будь-яка робота полягає у тому, що ви їдете кудись і розпочинаєте створювати публічний простір. І те, як ви вибудовуєте комунікацію – ваш ключ до успіху. Правильна комунікація – дуже важлива складова. Траплялися випадки, коли нічого не виходило, бо люди чинили опір, були негативно налаштовані чи занадто пасивні. Проте є величезна кількість ініціатив, коли люди залучаються до проекту, відчувають свою причетність до справи та зацікавлені в розвитку простору.

Такі процеси майже щодня відбуваються у Берліні. Тому що місто стрімко змінюється. Нещодавно я зустріла пару, яка мала змогу викупити старий кінотеатр, збудований у ХХ столітті, та перетворити його на концертний майданчик. Такі історії трапляються весь час. Один з членів нашої мережі під назвою UFAFABRIC. Їхній простір – це старе приміщення, де знімали фільми. За часів ницистської Німеччини тут створювали пропагандиське кіно. Приміщення захопили у 1970-х і перетворили на творчий майданчик. Тут почали генерувати сонячну енергію і напочатку 80-х продавати її Берліну. Таким чином заробляючи кошти. Це дуже вдалий приклад “піонерів” у створенні культурних центрів.

Як члени Trans Europe Halles спілкуються між собою? Чи є у вас спецільно розроблена інтернет-платформа для такого спілкування?

Ми зустрічаємося двічі на рік. І це дуже важливий для всіх досвід. Всі ми спілкуємося у соціальних мережах, але такі зустрічі – спосіб краще пізнати один одного та налагодити комунікацію. Нещодавно ми розпочали користуватися гугл групою. Крім того у нас працює сайт та є сторінка у Facebook.

Розкажіть про один з останніх вдалих перетворень публічних просторів.

Минулого літа ми брали участь у перетворенні місця у містечку неподалік Барселони. Простір був сквотом багато років тому і за нього велася активна боротьба. Відповідно, минулого літа там відбулася міжнародна конференція, куди були запрошені члени міської ради. В результаті переговорів ми домоглися отримати легальний статус для цього простору. Ми почали працювати разом і плануємо облаштувати там парк. Це був дуже успішний проект. Trans Europe Halles виступала у ролі медіатора.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?