ZELENEW: Те, чого ти шукаєш, так само шукає тебе

В Україні запустили проект з вторинної переробки пластику ZELENEW. Автори зібрали гроші на обладнання на спільнокошт-платформі Biggggidea.

Нині в світі вторинно переробляється лише 10 відсотків пластику. Так сталось через дорогі та, подекуди, не дуже ефективні технології. Але цей підхід можна змінити, наприклад, завдяки винаходу голандця Дейва Хакенса, який пропонує простий і недорогий прилад для вторинної переробки пластмаси на декоративні товари чи вуличні меблі. Цю машину реально зібрати самотужки, що й зробив Іван Нестеренко зі Львова з партнерами та однодумцями.

Презентаційне відео краудфандінг-проекту.

За цією технологією пластик подрібнюється, нагрівається і легко нашаровується на заготовку або запікається у формі, розмір і обриси якої обмежує тільки фантазія дизайнера. Дуже зручним є те, що процес переробки настільки гнучкий, що нагадує ручний 3D-принтер, яким можна виготовляти нові вироби хоч в одному екземплярі, даючи простір для дизайнерських експериментів. Для створення об’єктів підходять пластикові відходи будь-якого виду та кольору.

Автори позиціонють ZELENEW, як соціально відповідальний бізнес, об’єднуючи позитивний вплив на довкілля та можливість розвивати свою власну справу. Ми поставили декілька питань ініціатору проекту Івану Нестеренко щодо роботи нового підприємства та планів на майбутнє.

Як виникла ідея займатися створенням об’єктів з переробленого пластику? Що вас надихнуло?

Причин за це взятися було щонайменше дві: з одного боку, цікаво було знайти і популяризувати кращий спосіб застосування цього майже вічного матеріалу, ніж перетворення його на сміття; з другого – шукав можливість реалізовувати свої дизайнерські ідеї з максимальною користю для оточуючих (я буквально сприймаю назву своєї основної спеціальності “дизайн середовища”). Ідея народилася на перетині цих двох прагнень. Тому багато часу присвятив пошуку технології масового перетворення відпрацьованого пластику на корисні продукти. Таких розробок у світі існує чимало, але мало яка з них настільки проста й доступна, як “ручний 3D-принтер” – так ми поки умовно звемо технологію, яку зараз збираємо в нашій майстерні. Від інших її відрізняє дуже гнучкий, майже художній процес виробництва, що не потребує складних високоточних форм, а обладнання можна створити мало не в гаражних умовах, як це зробив голандець Дейв Хакенс, чию розробку ми і взяли за основу.

Майстерня зараз працює у Львові? В яких ще містах ви плануєте відкривати виробництво?

Думаю, про відкриття виробництва в звичному розумінні говорити ще зарано, адже це поки багато в чому експеримент, і не тільки технологічний, а й соціальний. Наша мета – викликати зацікавлення до можливостей переробки матеріалів, які можуть служити знову, але за звичкою вважаються сміттям. Ми хочемо навчитися робити ресайклінг цікавою і прибутковою справою і надихнути інших перетворювати проблему для довкілля, якою є пластик, в ресурс для позитивних звершень – зароблені кошти підуть на втілення подальших громадських і екологічних проектів. Такий підхід називають соціальним підприємництвом, коли бізнес – лише інструмент для забезпечення певної суспільно-важливої функції. Успіх ідеї напряму залежить від того, чи підтримає її спільнота, чи матиме вона достатньо однодумців, щоб бути життєздатною. І поки все свідчить, що в нас є всі шанси – Zelenew успішно закінчує кампанію фінансування Спільнокоштом на платформі Велика Ідея, це проект, який виконується спільно з міжнародною організацією Pact, Inc. в Україні. Мусимо зізнатися, що не очікували такого інтересу до задуму, дехто вже висловлює готовність взятись за створення аналогічних майстерень у своїх містах, проте, ми зможемо поділитися своїми напрацюваннями з іншими тільки після того, як самі знатимемо про цю справу все. І саме тому ми залучаємо колективне фінансування для реалізації цього експерименту.

Екструдер, який використовувався для тестових робіт.

Як зібралась ваша команда? Скільки вас у команді та з кого вона складається?

Те, чого ти шукаєш, так само шукає тебе. Що більше я впевнювався, що задум вартий реалізації, то більше знаходилось можливостей і людей, які допомагають цьому відбутися. До цього я робив у своїй майстерні масу різних речей з усього, що піддавалося переробці і могло послужити в новій якості. В хід йшли вінілові банери, упаковочний пінопласт, метал і обрізки деревини, але саме тема переробки пластику виявилася настільки цікавою іншим, що з’явилось бажання займатися цим системно. В Україні існують десятки стартаперських середовищ, які тісно взаємодіють між собою, тому часто трапляється, що одні й ті ж люди залучені до кількох різних проектів. Ми не є виключенням у цьому. Один з наших інженерів Василь, який конструює частину обладнання для майстерні, займається створенням програмно керованих фрезерних верстатів та 3D-принтерів у BetaPlace, інший – Юрко, робить круті веломобілі і електроніку. Тарас, наш проектний менеджер, є учасником проекту EnergyTorrent, мета якого зробити технології альтернативної енергетики доступними кожному. За технічну сторону проекту ми можемо бути спокійні, тоді як завжди залишається потреба у людях, компетентних у дизайні, маркетингу та медіа-комунікаціях.

Творці проекту розраховують переробляти близько однієї тонни пластику на місяць.

Які у вас плани на наступний рік?

Плануємо зібрати все необхідне обладнання, налагодити технологію і запустити виробництво перших об’єктів з переробленого пластику вже до кінця весни. Це будуть різноманітні предмети декору, світильники, вуличні меблі, модульні системи для зберігання та інші ємності, а також побутові контейнери для роздільного сортування відходів. Наступним кроком після виходу на самоокупність буде створення мережі збору пластику у офісах лояльних компаній та установ. Таким чином ми хочемо частково забезпечити сировину для майстерні і привчити мешканців міста до того, що пластик – надзвичайно корисна штука і вартий того, щоб отримати нове життя.
Крім того, ми подали проект на ґрант і, в разі отримання фінансування, будемо займатися впровадженням локального збору і переробки пластику у невеликих населених пунктах Львівщини.

Пристрій Дейва Хаккенса і приклади продукції.

Як ви думаєте продавати ваші товари: створите інтернет-магазин чи звичайний магазинчик, або будете займатись реалізацією через існуючі мережі збуту?

Один лише онлайн майданчик не може забезпечити збут всього запланованого об’єму продукції, а це, як ми розраховуємо, близько однієї тонни виробів на місяць. Збут через партнерські мережі так само виглядає лише одним з варіантів. Ми покладаємось на нестандартний маркетинг бо впевнені, що продукція з перероблених матеріалів – явище саме по собі варте уваги.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 273 днів. За цей час ми опублікували 23464 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?