Київ не на жарт захурделило. Поки всі чекають, коли почне працювати сніговбиральна техніка, пропонуємо вам підбірку з шести найкращих книг про розумні міста. Саме час, аби почитати про урбанізм.

«Смерть і життя великих американських міст»

Джейн Джекобс

Книга Джейн Джекобс написана у 50-х роках. Авторка осмислює роль міста і міського середовища у житті людини. Вона перша, хто опублікував аргументи проти міського планування, основаного на абстрактних ідеях, які ігнорують повсякденне життя містян. У книзі ви дізнаєтеся, що робить місто живим та різноманітним та чому містобудівні теорії не підходять для життя. Місто, як і кожен мікрорайон, живе за власними правилами, і авторка намагається нащупати ці закони спонтанного міського життя. У книзі є особиста історія відносин Джейн Джекобс з районом Грінвіч-Вілледж у Нью-Йорку, на прикладі якого вона пояснює принципи міського життя.

Джейн Джекобс – одна з основоположниць теорії нового урбанізму — містобудівної концепції, яка розвиває ідею відродження компактних “пішохідних” міст на противагу “автомобільним” передмістям. Саме завдяки Джейн Джекобс район Грінвіч-Віллідж у Нью-Йорку залишився таким, яким він є.

«Міста для людей»

Ян Гейл

Ян Гейл — данський архітектор та консультант з міського дизайну. Його ідеї зосереджені на покращенні життя у містах, шляхом періорієнтування міського дизайну для пішоходів та велосипедистів.

У своїй книзі автор пропонує підходи для покращення якості життя у містах з точки зору гуманного урбанізму. Як приклад він наводить успішні проекти з усієї Європи, Австралії та Америки. Книга допомагає усвідомити, що місто — живий організм, який потребує правильного догляду та вірних рішень. «Міста для людей» буде корисною усім, хто цікавиться міськими проблемами та їх вирішенням.

«Після автомобілізму»

Кінґслі Денніс, Джон Аррі

Автори зробили всебічне дослідження автомобільної системи, проаналізувавши, що на неї чекає у майбутньому. Кінґслі Денніс і Джон Аррі прагнуть звернути увагу читача на проблеми, з якими зіштовхується наш світ з появою автівок. Автори запитують, чи справді людям так потрібні автівки, не зважаючи на шкоду, яку вони завдають навколишньому середовищу. Разом з тим у книзі не відкидається думка про важливість автомобілів.Таким чином, у читача формується комплексна картина взаємовідносин між містом, людьми та автомобілями.

Європейська хартія міст

Хоча це й не книга, але надзвичайно важливий документ, який комплексно охоплює проблематику сучасних міст. В основу хартії закледено розумний підхід щодо сталого розвитку. Документ був прийнятий впродовж роботи Ради Європи над політикою щодо розвитку міс, яку надихала Європейська Кампанія за Відродження Міст у період з 1980-1982 роки. Ця кампанія з привернення уваги усіх європейських державних органів і суспільства до ключових підходів з покращення життя у містах здійснювалася у чотирьох напрямках: 1) покращення міського середовища; 2) створення соціальних та культурних можливостей у містах; 3) розвиток міст і участь у цьому громадськості; 4) відновлення існуючого житлового фонду. Одне з завдань, яке ставили перед собою упорядники хартії, було створення путівника для місцевих органів влади щодо покращення міського середовища.

«Міський конструктор»

Вітольд Рибчинський

Книга видана інститутом  STRELKA. Вітольд Рибчинський — професор Пенсильванського університету. У своїй книзі він описує основні складові інтелектуального конструктора, з якого складається сучасне місто. Ідеї витають у повітрі і вони не зникають беззслідно, а втілюються у міському середовищі, хоча це не відбувається миттєво.

«Зелений Метрополіс: яке місто може навчити країну сталому розвитку?»

Девід Оуен

Ця книга суто американська. Вона про Нью-Йорк. У той час, як більшість американців вважають, що найбільш розвинена спільнота еко-активістів знаходиться у Портленді, Орегоні чи Сноумассі, штат Коллорадо, автор зазначає, що насправді вона у Нью-Йорку.

Девід Оуен пише, що жителі Нью-Йорку споживають менше води та електроенергії, ніж інші американці. Незважаючи на те, що Манхеттен — найбільш щільно населений пункт у Північній Америці і стоїть першим у рейтинзі користуванням тарспортом, тут спостерігається найменший рівень вироблення парникових газів. Жителі Манхеттену споживають бензин у розмірі, який характерний для США 20-х років. Крім того, більшість з них й досі любить пересуватися пішки.