Івано-франківці взяли участь у шведській програмі "Стале господарство"

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24975 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Recycling-2048x1152

1200 сімей з Івано-Франківська взяли участь у шведській програмі “Стале господарство”. Вони сортують сміття, папір, органічні відходи та принципово не купують товарів у пластику. Про це пише ВВС Україна.

Ті, хто беруть участь у екологічний програмі дуже задоволені: за два роки, жартують, заощадили тисячі кіловатів, кілограмів, кілометрів та грошей. Таким чином, домашнє господарство переводиться на рейки концепції сталого розвитку (sustainable development). В її основі ідея розумного та економного використання ресурсів, незабрудення планети, соціального вирівнювання різних верств населення та створення доданої вартості в екноміці.

“Проект працює з метою економії ресурсів. Це придумали колись на початку 90-х років у Швеції. І вони спершу самі почали це робити. А потім почали приєднуватися інші країни. Україна є 23-ою країною (Проект розпочався 2012 року і триває досі – Ред.). У світі десь понад 2 мільйони людей саме зараз, разом з нами, роблять теж саме”, – розповідає Галина Гупан, координатор українсько-шведської програми “Стале господарство”.

Ірина Микитюк, одна з учасниць проекту з Івано-Франківська розповідає, що була вражена тим, скільки води тече марно під час звичайного миття посуду. За одну хвилину із крану витікає три літри води, каже пані Микитюк.

За одну хвилину із крану витікає три літри води.

“Ми з’ясували це експериментальним методом. Випускали воду і засікали, скільки за хвилину рідини пішло, чистої питної води. Дуже шкода цієї води, звичайно, тому що на землі є дуже малі запаси і хочеться, щоб дітям і внукам вона залишилася чистою”, – говорить Ірина, учасниця проекту.

Ірина ділиться досвідом: аби почати заощаджувати, слід дослідити свій стиль життя, свої щоденні звички. Електроенергію у її домівці також заощаджують кількома методами і не лише за допомогою енергоощадних лампочок. Тут принципово немає штор на вікнах, щоби більше потрапляло природного світла. На підвіконнях – жодних високих рослин, чисті вікна та плафони.

“Ми тепер просто вимикаємо з мережі усе повністю. Раніше у нас постійно був включений телевізор, комп’ютер. Так що одночасно і те, і те включено. І діти сиділи, і бігали, і світло у всіх кімнатах було. Тепер ми це все обмежили. І живеться нормально, жодного дискомфорту, і ще й гроші економимо!”, – розповідає жінка. У шведській програмі вона працює вже рік. І каже, що результати відчутні: “За споживання електроенергії ми платили 86 гривень за місяць. А зараз – 45, і це – максимум!”

Підрахувавши заощаджені кошти, учасниці програми були вражені результатами. Приміром, півтори тисячі гривень на рік вони раніше витрачали лише на купівлю целофанових пакетів, які потім перетворювалися на сміття.

“Ми проаналізували і дійшли висновку, що тричі на тиждень наша сім’я йшла до магазину і купувала там сміття. Тому що, принісши пакети, практично всі ми викидаємо в смітник”, – каже жінка.

Аби не брати целофанових пакетів, Оксана Іванюк нашила три десятки полотняних торбинок. Кілька штук завжди має у своїй сумці і ходить з ними до магазинів.

“У мене завжди в сумці лежать полотняні сумочки, в які я складаю крупи, овочі й фрукти. Практично все, окрім м’яса і риби”, – пояснює учасниця проекту.

Тепер шведська програма зробила нове коло: ті, хто її завершили, мають свої групи і навчають інших господинь заощадити. Окрім цього, в рамках програми навчають, як правильно купувати речі, планувати покупки та заощаджувати на продуктах, а не на харчуванні.