Хаос київської реклами: причини та шляхи усунення

У місті завжди знаходиться багато візуальної інформації різного типу: рекламні зображення на носіях різного формату та відеоекранах, вивіски, таблички, дорожні знаки тощо. До цього переліку додаються наші улюблені кіоски, які, подекуди, ніби змагаються за звання найбільш яскравого, а ще заклеєні бозна-чим стовпи, стіни і навіть дерева.

За відсутності дієвих механізмів впорядкування такої інформації, маємо хаос на вулицях, який називається візуальним шумом.

Оскільки питання кіосків (МАФів чи, якщо точнніше, тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності) певним чином знаходить своє вирішення, хоча це окрема дискусія, то хотілося б більш детально обговорити різні аспекти саме ситуації з київською рекламою, адже рішення щодо цієї галузі ще тільки витають у повітрі, не маючи жодної предметної реалізації. Але так зване наведення порядку, якого так прагнуть деякі активісти та представники влади, може змінити ту ситуацію, що нині склалася у Києві, лише якщо буде вирішено дві головні проблеми столичної реклами – непрозорість та правовий нігілізм (як і в більшості випадків у нашій державі). І вже усунувши ці чинники, можна почати займатись демонстрацією вдалих прикладів впорядкування реклами представникам бізнесу, які вважають, що візуальна інформація в українській столиці має виглядати так:

Непрозорість

Так чи інакше до реклами у Києві мають відношення багато муніципальних відомств. Це і Департамент суспільних комунікацій КМДА, і Департамент містобудування і архітектури КМДА, і деякі комунальні підприємства (“Київреклама”, “Київпастранс” та “Київський метрополітен”).

Щоб легально встановити нову рекламну конструкцію в місті, і почати розміщувати на ній рекламні зображення чи показувати відеоролики, потрібно отримати відповідний дозвільний документ від КМДА. Якщо ви розміщуєте рекламну конструкцію на місці, що належить міській громаді, то мали б сплачувати в бюджет міста щомісячно суму за користування муніципальним майном (до якого може належати земля, будинок у комунальній власності, опори освітлення, на яких висить рекламна конструкція тощо). Але в дійсності ви сплачуєте гроші не в бюджет міста, а на рахунок комунального підприємства “Київреклама”.

Цей суб’єкт господарювання наразі є і “утримувачем” бази даних київських рекламних конструкцій, і отримувачем плати від підприємців, і фактично контролюючим органом, який має наглядати за станом зовнішньої реклами в місті і демонтувати самовільно розміщену рекламу. Така велика кількість функцій не може поєднуватись в одному підприємстві, оскільки це очевидно призводить до зловживання владою та створення непрозорих схем.

Найголовнішим кроком до того, аби діяльність і КП “Київреклама” і всієї столичної реклами стала прозорою, мало б бути оприлюднення у відкритому доступі бази даних рекламних носіїв у місті. Це дозволило б громадськості контролювати дії влади, а також звертатись до неї з вимогами демонтажу незаконних рекламних засобів. Такий крок ніби був зроблений, але за словами громадських активістів, база даних була далеко не повною і дуже не досконалою, адже не містила конкретного місця на карті, або хоча б фотографії носія, щоб його можна було ідентифікувати. Також у базі не було даних про дозвіл: який термін його дії, коли він закінчується і на підставі чого виданий. Але зараз, коли ми спробуємо скористатися навіть тією недосконолою базою, на сайті “Київреклами” нас очікує повідомлення:

Тому поки що про прозорість діяльності київської влади у цьому напрямку не може йти мова.

Правовий нігілізм

Регулювання розміщення зовнішньої реклами в місті Києві має здійснюватися відповідно до документу під назвою «Порядок розміщення реклами в м.Києві». Але чинний Порядок, як виявляється, ухвалений не тим органом, який мав би його приймати. Згідно з Законом України «Про рекламу», а також Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, які затверджує Кабмін, правила розміщення зовнішньої реклами має встановлювати виконавчий орган міської влади, тобто КМДА. Натомість у 2011 році «Порядок розміщення реклами в м.Києві» ухвалила не КМДА, а Київська міська рада відповідним голосуванням, перевищивши свої повноваження та вирішивши питання, яке не належить до її компетенції.

Тому другим кроком (а хронологічно може й першим) після відкриття баз даних київської зовнішньої реклами має стати визнання недійсним чинного «Порядку розміщення реклами в м.Києві», так як він, фактично, суперечить законодавству і затвердження нового Порядку вже уповноваженим на це органом, тобто КМДА.

Але і це ще не все. Повернемось до КП «Київреклама». Комунальне підприємство, яким є «Київреклама», є господарюючим суб’єктом, тобто здійснює підприємницьку діяльність, як і будь-який інший підприємець,ТОВ або акціонерне товариство. Але, чомусь, саме на це підприємство покладені функції контролю, які має здійснювати орган влади. У Києві виходить так, що одне підприємство має право контролювати тобто склати акти і виписувати приписи іншим підприємствам, що просто суперечить законодавству. Тобто, як було зазначено вище, один і той самий суб’єкт адмініструє рекламу в місті, збирає гроші, які мають йти у міський бюджет, та ще й контролює рекламні конструкції .

Ви здивуєтеся, та це ще не все. Директор КП «Київреклама» є депутатом Київради і очолює у профільній комісії робочу групу, котра мала напрацьовувати, зокрема, новий Порядок розміщення реклами, який, по суті, зменшив би повноваження цього підприємства (адже за законом, господарюючий суб’єкт не може контролювати інші господарюючі суб’єкти). Тож не дивно, що результатів роботи робочої групи, яка працює з липня минулого року досі не оприлюднено.

При розробці та ухваленні нового Порядку розміщення реклами слід існотно змінити фукціїі КП «Київреклама», яке мало б опікуватись лише укладенням договорів та адмініструванням платежів у сфері столичної реклами, а гроші за неї мали б йти в безпосередньо в бюджет. Контролювати весь цей процес повинна КМДА, за участі громадськості та незалежних представників профільного бізнесу і результати такого контролю мали б бути максимально публічними. А демонтаж мало б здійснювати інше комунальне підприємство, наприклад, КП “Благоустрій”, адже реклама — це саме елемент благоустрою.

Але поки що маємо незаконно ухвалений «Порядок розміщення реклами в м.Києві», та комунальне підприємство, яке перевищує свої повноваження.

Замість висновку

Контроль за зовнішнім виглядом міста – це дуже важлива справа, але для початку вона має бути законною. І поки з цим є серйозні та системні проблеми, про жодне впорядкування міської візуальної інформації не йтиметься. Спочатку потрібно розробити прозорі правила та налагодити здійснення незалежного контролю за їх виконанням, щоб зробити їх обов’язковими для всіх.

Фото: Ілля Варламов та autoua.net

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23482 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?