30 серпня 2014 року відкрився Європейський Центр Солідарності у Гданську — символ боротьби за свободу та права людини польського народу.
Події серпня 1980 року назавжди змінили поляків, об’єднали робітників та інтелігенцію ідеєю «Солідарності». Комуністичний режим, тотальний контроль влади за особистим життям, відсутність свободи слова, жахливі соціальні умови, зростаючі ціни на товари першої необхідності та продукти, дефіцит та нескінченні черги – все це чинники, що спричинили масові народні заворушення по всій Польщі влітку 1980 року. Останньою краплею для поляків стало звільнення кранівниці Анни Валентинович, що працювала на Гданській верфі імені Леніна, за вказівкою керівництва. Така, на перший погляд, незначна подія, стала однією з головних причин зміни світового порядку того часу.
Проблема
Так на верфі у Гданську, містечку на березі Балтійського моря, сталися події, що сколихнули Східну Європу та започаткували закінчення панування комуністичного режиму. Профспілка робітників Гданської верфі ім. Леніна Солідарність стала символом боротьби поляків за власну незалежність, свободу та гідність.
Після отримання незалежності від Радянського Союзу Польща обрала курс на європейські цінності. Вперше ідея про створення меморіалу Польського шляху до свободи була висунута Головою Гданської міської ради Павлом Адамовичем та істориком Джерзі Куклінськи у 1998 році, цю ідею підтримали урядові організації, Лех Валенса та Солідарність. Так створили Фонд Центру Солідарності, головна мета якого була зберегти та донести важливість подій, що відбувалися у Гданську у серпні 1980 року та створення в майбутньому Європейського Центру Солідарності.
Площа Солідарності біля прохідної частини №2 верфі ім.Леніна стала символом боротьби за свої права та свободи. Тут страйкуючі робітники встановили хрест на знак ушанування памяті загиблих у заворушеннях 70-х. У 2005 році на відкритті монументу Солідарності Хосе Емануєл Барузо сказав: «Я прийшов сюди повторити ваші слова голосно та чітко – немає свободи без солідарності, так ви сказали. Без вашої Солідарності ми б не мали тієї Європи, що маємо зараз. Європа не може бути без свободи та солідарності, і ми вдячні вам за те, що ви зробили».
У 2007 році було об’явлено міжнародний архітектурний конкурс на створення п’ятиповерхової будівлі Центру площею 25,000 кв м. З усього світу надійшло 58 проектів від різних команд — іменитих та шанованих бюро, але виграла конкурс місцева команда архітекторів Fort Design Studio, яка раніше займалася будівництвом лише приватних будинків. Це може здатися дивним, але, з іншого боку, кому, як не місцевим архітекторам, свідкам тих подій, розуміти важливість та особливість такого проекту, його істинні цінності та деталі.
За словами посла Польщі в Грузії Уршули Дорошевскі, яка була активісткою у 1980 роки: «успіх Солідарності не тільки у повстаннях робітників, масових страйках, солідарними стала інтелігенція, студентська молодь та робітники, об’єднання під одним гаслом всього народу – свободу Польському народу. Тому ідеї живі до сих пір, і актуальні, як ніколи».
Ресурси
Фінансування будівництва, яке розпочалося в 2010 році, відбувалося із декількох джерел, майже половину необхідної суми розміром 26 мільйонів євро виділив Євросоюз, ще 28 мільйонів — Міським Урядом Гданська, Поморським воєводством та взято з фондів Центру Солідарність. Загальна вартість проекту склала трохи більше 54 мільйонів євро.
Команда архітекторів на чолі з Войцехом Тарговським дуже тонко змогла передати та ретранслювати події Польського Шляху до свободи через архітектуру будівлі. Лаконічні форми, що тяжіють до індустріальних, віддзеркалюють дух місця, де проходили страйки за права робітників – заводи, цехи та склади. Зовні Центр Солідарності виглядає дуже сучасно, актуально, як архітектурний об’єкт. Мінімум декору, ржавий метал (кортен), голий бетон, індустріальна сітка, сталеві балки та скло, саме ті матеріали, що можна було зустріти у будь-якому містечку Польщі, на будь-якому заводі, позбавлені декоративності та прикрашання, прості і чіткі, як бажання бути вільними. Глибокий символізм прихований за простою формою будинку.
За словами Войцеха Тарговського, будівля «відображає основи солідарності і в той же час апелює до інтересів підростаючого покоління, не тільки для спогадів історичних, а щоб донести актуальність тих подій сьогодні. Можливо, комусь здається що Центр вийшов аж надто простим, але такими були й вимоги Солідарності – простими і чіткими».
Оздоблення інтер’єрів центру також витримане в індустріальному стилі, але тут з’являється нове враження, масивні стіни з кортену, просторі холи так не схожі на будинок, спадає на думку, ніби ти знаходишся всередині якось механізму. Інтерпретація та натяк на корабель, завод, цехи, крани – повний символів як сучасних, так і минулих, актуальних до цих пір. Кожне покоління побачить щось знайоме для себе у інтер’єрах Центру Солідарності, чи то заводські приміщення, чи сучасні архітектурні прийоми.
Результат
Інфраструктура Центру Європейської Солідарності нараховує чотири поверхи — експозиції, бібліотека, аудиторіум, офіси Фонду, архів, окрема зала для тимчасових експозицій, ресторан, кафе, зимовий сад, дитячий майданчик. Виставкові зали наповнені інтерактивними експонатами, елементами робітничого побуту, оригіналами документів та кінохроніками. Також можна побачити прострілену шкіряну куртку, фанерні дошки з вимогами до уряду, кран, на якому працювала Анна Валентинович, каски робітників, машини міліції, камери в яких тримали підозрюваних, кімнати для допитів, підпільні типографії. Важко передати словами, яке враження справляють експонати, особливо на тлі останніх політичних та соціальних подій в Україні.
Полякам вдалось відстояти свій Шлях до свободи, який не був легким та швидким, але врешті-решт став прикладом для народів усієї Східної Європи.
Фото: Ольга Іващенко, Fot. Mariusz Cieszewski
Текст: Ольга Іващенко
Проект реалізовується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Матеріали проекту можуть вільно передруковуватись іншими ЗМІ за умови посилання на оригінал публікаціїПерш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24980 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
