Як вирішують конфлікти у Львові: приклад площі Св. Юра

Дата публікації: 19.3.2015 Розділ: Практики

Нещодавно у Львові розгорівся серйозний містобудівний конфлікт – суперечка щодо доцільності реконструкції скверу на площі Святого Юра та встановлення пам’ятника Андрею Шептицькому.

Через низку проблем у проекті перетворення площі між студентами Львівської Політехніки, що знаходиться неподалік, та місцевими жителями з однієї сторони і Українською Греко-Католицькою церквою та проектантами з іншої сторони виникли суперечності у призначенні скверу. Громадські активісти були незадоволені тим, що у новому проекті змінювалась площа скверу, його функціональне призначення, вирубувались дерева, а також заново прокладалась дорога. Крім того, основним аргументом називалась недоцільність витрачати кошти на пам’ятник у часи війни та економічної кризи (для встановлення пам’ятника потрібно 32 млн грн).

Передісторія

площа-святого-юра

 

Поточний стан скверу на площі Св. Юра

Сквер на пл. Cв. Юра, закладений наприкінці 1897 р. А. Рьорінгом у пейзажному стилі, в основному зберіг до наших днів своє первісне планування та 230 екземплярів дерев і кущів 50-ти різних видів, більшість із яких за віком старші 100 років. До цього площа Святого Юра була частиною охоронного комплексу та місцем проведення ярмарків. Наразі територія скверу належить до охоронюваних ландшафтів пам’ятки ЮНЕСКО – Ансамблю Св. Юра та Митрополичих садів. До того ж, рішенням Львівської міської ради заборонено змінювати цільове призначення цього скверу.

Тим не менш, незважаючи на ці та інші правові застереження, у 2010 році був оголошений конкурс на встановлення пам’ятника у цьому сквері. Першим, що спричинило конфліктність ситуації, є те, що в умовах міжнародного конкурсу на проект встановлення пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому не було сформульовано завдання щодо цілісного містобудівного вирішення Святоюрського комплексу і прилеглих територій, не були однозначно визначені містобудівні обмеження на встановлення пам’ятника.

Після цього відбувся перший тур конкурсу, у якому не було визначено єдиного переможця, і двом призерам було запропоновано об’єднати свої ідеї в єдине бачення. Результатом цієї колаборації став проект І.Кузьмака-М.Федика (за прізвищами двох призерів конкурсу). В подальшому проектуванні авторами не бралися до уваги вагомість завдань та комплексність їх вирішення. До того ж, у журі було лише 3 архітектори із 15 членів, а повинно бути згідно з положенням – не менше 50 %.

 

Відео-візуалізація проекту скверу І.Кузьмака-М.Федика

Проект, що містить низку суперечностей як законодавчого, так і культурологічного характеру, представлявся на численних громадських обговореннях у Міській Раді, Львівській Політехніці, в ЛНУ ім. Івана Франка, Українському католицькому університеті, як єдино правильний. Громадськістю та фахівцями було вказано авторам на порушення ними законів, норм та, зрештою, спотворення бачення Святоюрського комплексу львів’янами. Проте ці зауваження не були враховані, що призвело до порушень, на які вказують активісти та фахові експерти.

Конфлікт

 

Відеосюжет про цілодобове чергування активістів у сквері

У вересні минулого року, оминаючи правила, Львівською міською радою прийняли ухвалу про спорудження пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому та створення площі святого Юра навпроти храму на Святоюрській горі у Львові. Натомість проти руйнування скверу виступили студенти та громадські активісти. Вони влаштували тут цілодобове чергування. Була створена громадська ініціатива “Врятуй сквер святого Юра”. Наводимо частину їхньої офіційної позиції:

«У своєму коментарі на порталі Твоє Місто п. Кузьмак (співавтор проекту перетворення скверу – ред.) стверджує, що було більш ніж достатньо громадських обговорень. Однак між обговореннями і слуханнями є та величезна різниця, що проголосовані на слуханнях рішення громади є обов’язковими для врахування, а висловленні на обговореннях побажання – ні, більше того, можна стверджувати, що зауважень, побажань та негативної критики не було взагалі.

Отже, громадянське суспільство не мало жодних дієвих механізмів впливу на процес прийняття рішень стосовно формування громадського простору, що є власністю громади міста, стосовно проекту, кошти на реалізацію якого виділяються з кишень платників податків. Це виглядає диким середньовіччям посеред ХХІ століття».

На іншій стороні “барикад” опинилися деякі міські депутати та Українська Греко-Католицька церква. Їхня позиція – потрібно гідно вшанувати пам’ять митрополита Шептицького. Риторика та аргументи цієї сторони наведені нижче:

«Аналізуючи весь цей рух «проти», виникає логічне запитання: кому все це вигідно? Очевидно, навіть не сумніваюся у тому, що головні його замовники в першу чергу сидять у самій міській Раді. Можна тільки здогадуватися, що деякі депутати не поділили чогось і тепер воюють з пам’ятником через своїх посередників. Очевидно, роблять це майже як Грінпіс, з благими намірами – зберегти дерева!

Іншою стороною, яка зацікавлена у зриві процесу встановлення пам’ятника Митрополита Андрея у Львов, є, без сумніву, московська пропаганда. Совєти до тепер не можуть пробачити Митрополитові багато чого. А тому я не сумніваюся, що цей рух «проти» пам’ятника є тільки на руку ворогові, а, можливо, ним і диригований».

Взаємні обвинувачення сторін та виведення конфлікту у публічну площину зробили конфлікт таким, що стосується кожного львів’янина. Новий начальник міського управління архітектури Юліан Чаплінський теж висловив свою позицію щодо ситуації навколо скверу:

chaplinskyj

Юліан Чаплінський
Начальник управління архітектури Львівської міської ради

«За питанням із пам’ятником Шептицькому я спостерігаю із 2009 року, коли оголосили конкурс. Я не є спеціалістом у цій сфері, однак у затвердженому проекті чітко простежується побажання замовника зробити площу Святого Юра пішохідною, збирати там мирян, провести якусь службу. Але містобудівельна ситуація диктує інші моменти.

Насправді мова йде не про пам’ятник, а про зміну цільового призначення площі і скверу.Сквер із функції соціальної, студентсько-розважальної «з’їжджає» в сторону церкви Юра в прямому значенні (хоча за об’ємом лишається той самий) і набуває функції сакрально-церковної. Відбуваєтсья «війна світів»: світу молоді, з певними ідеалами і вільнодумством, і церкви, яка вважає, що осакралити площу буде правильно. І в цій ситуації немає неправих, тому що всі розуміють, що пам’ятник Шептицькому мусить бути».

Круглий стіл

Після того, як протест зайшов у глухий кут, відбулась спроба цивілізовано вирішити це важливе містобуівне питання. У четвер, 12 березня 2015 року відбувся круглий стіл “Реконструкція площі Святого Юра: порозуміння заради вшанування митрополита Андрея Шептицького”, який організувала громадська ініціатива “Врятуй Сквер”. На ньому були присутні активісти, представники Міської ради та УГКЦ, експерти, широкі кола громадськості.

Як зазначається, під час круглого столу учасники домовилися про два засадничі моменти. По-перше, абсолютно усі сторони діалогу погоджуються з тим, що пам’ятник Митрополитові Шептицькому потрібен і що його найкраще було б встановити цього року. По-друге, під час гарячих дискусій спільним знаменником став наголос на тому, що сквер Святого Юра і усі задіяні у реконструкції площі території слід розглядати перш за все, з точки зору комфортного громадського простору, що мотивує до спілкування, а не з точки зору неактуальної на сьогодні монументальності.

Була складена резолюція з дев’яти пунктів, яка має стати виходом з конфліктної ситуації:

1. Важливим є гідно і добре для громади вшанувати постать та спадщину митрополита Андрея Шептицького у Львові шляхом встановлення йому пам’ятника.

2. Необхідно продовжити діалог між зацікавленими сторонами для опрацювання спільного бачення містобудівного, об’ємно-просторового та ландшафтного вирішення громадського простору площі Святого Юра.

3. З цією метою необхідно створити робочу групу у кількості 12 осіб за участі уповноважених двох представників від: Львівської міської ради, УГКЦ, громадської ініціативи «Врятуй сквер Святого Юра», мешканців прилеглих вулиць, НУ «Львівська Політехніка», авторського колективу проекту “Реконструкція (відновлення) площі Святого Юра із встановленням пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому”.

4. Робоча група має визначити механізм залучення експертів.

5. Авторські колективи представляють та надають надрукований актуальний проект “Реконструкція (відновлення) площі Святого Юра із встановленням пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому” та “Детальний план території Святоюрського комплексу” на першу зустріч робочої групи.

6. Робоча група приймає рішення 2/3 голосів, а авторська група відображає на  графічних матеріалах запропоновані зміни.

7. Зустрічі робочих груп мають бути максимально прозорими та відкритими із веденням стенограми та онлайн-трансляцією.

8. Робоча група протягом 2х тижнів повинна підготувати узгоджений варіант концепції містобудівного вирішення громадського простору площі Святого Юра.

9. Робоча група ініціює звернення до Львівської міської ради щодо проведення громадських слухань по узгодженому варіанту концепції, які мають відбутися до 26 квітня 2015 року

В принципі, створення робочої групи робить неможливими будь-які зловживання та є кроком до примирення сторін. Але цей документ є також дуже зручним для позиції активістів та захисників поточного стану площі – якщо жодних рішень не буде ухвалено, то сквер залишиться таким, як є зараз, адже жодної підтримки представники влади та церкви не отримають.

Опублікувати в соцмережах

Підтримати проект

Підписуйтесь на розсилку і щотижня отримуйте наші найкращі публікації до себе у поштову скриньку. Обіцяємо не спамити!