З активізацією у Києві боротьби українських бізнесменів за вітчизняні компанії, «Хмарочос» вирішив згадати найбільш резонансні рейдерські атаки столичних підприємств та будинків (так, ми знаємо, що їх набагато більше, але в одну публікацію все не вміститься).

Книгарня «Сяйво»

Історія з незаконним захопленням приміщення книгарні «Сяйво» на вулиці Великій Васильківській починається ще на початку 2000-х. Тоді, у 2003 році, на зборах ТОВ «Сяйво» був змінений склад засновників підприємства та розподіл дольової участі. З 2004 до 2009 року тривав судовий процес, метою якого було відмінити рішення зборів. Але найцікавіше почалося у вересні 2009 року. Тоді на незаконному аукціоні приміщення «Сяйва» продали підприємству «Абриль-Студио», яке було створено за два місяці до аукціону. Іншим учасником торгів був ТОВ «Ларго-Груп», яке взагалі зареєстрували за 9 днів до продажу приміщення книгарні.

Почались нові суди, а тим часом змінився директор у ТОВ «Сяйво», яке мало договір про оренду до січня 2010 року. Суди визнали цю заміну керівника підприємства незаконною, і тоді у приміщення крамниці вдирається, за різними оцінками, від 100 до 200 людей, які заварюють металевими листами вікна та поливають усіх, хто хоче увійти всередині, окропом.

Пізніше два депутати Київради від “Блоку Леоніда Черновецького” ставлять перед дверима велику вантажівку, блокуючи вхід до магазину. Так «Сяйво» простояло кілька місяців, доки суд не визнав договір купівлі-продажу недійсним, і приміщення не повернулось у комунальну власність міста. При цьому з колективом ТОВ «Сяйво» не відновили співпрацю, хоча у приміщенні крамниці зробили ремонт. Працівників колишньої книгарні «Сяйво» не допустили у приміщення нового магазину, і вони залишились на вулиці під час відкриття, на яке завітав вже колишній мер міста Олександр Попов. Офіційну церемонію відкриття нової книгарні супроводжував київський муніципальний духовий оркестр.

Телеканал ТВі

Навесні 2013 року був захоплений найвідоміший опозиційний телеканал в Україні, ТВі. У бізнесмена російського походження Костянтина Кагаловського відібрали його акції люди, які назвали себе новими «інвесторами». Займався цією оборудкою Олександр Альтман, якому допоміг захопити телеканал екс-керівник Микола Княжицький. Після незаконної зміни власників, за якою, як стверджують, стояла «сім’я» Януковича, з телеканалу пішли відомі опозиційні журналісти, які вели там власні шоу, наприклад Мустафа Найєм. Всього з телеканалу звільнилось близько 30 співробітників. Найєм заявив, що створюватиме новий інтернет-проект, маючи на увазі Hromadske.tv.

Пану Кагаловському вдалось визнати незаконним захоплення свого бізнесу, але тільки через суд у Великобританії. Англійський суд виніс чітке рішення: Альтман бреше, і зміна власника телеканалу була чистої води рейдерством. Правда, TВi вже не повернути — він багаторазово перепроданий і зареєстрований на підставних осіб.

Кінотеатр “Жовтень”

29 жовтня 2014 року відбувся підпал кінотеатру «Жовтень». Намагаючись зірвати кінопоказ, молодики кинули у приміщення кінотеатру піротехніку на розлитий бензин. Це спричинило масштабну пожежу в усій будівлі.

Київська громада відреагувала моментально. І вже 31 жовтня під стінами КМДА зібрався мітинг під гаслами «Врятуй Жовтень». Серед інших вимог активістів було проведення ефективного та прозорого слідства та притягнення до відповідальності замовників і виконавців підпалу кінотеатру “Жовтень”, а також надання ТОВ “Кіноман” можливості укласти договір оренди на прозорих умовах.

Нагадаємо, міська влада роками не підписувала договір оренди кінотеатру з ТОВ «Кіноман».  Коли ж договір було укладено за рішенням суду, КМДА разом з прокуратурою Подільського району роками намагались оскаржити його та виселити колектив з будівлі кінотеатру. І досі триває судова тяганина щодо попереднього договору оренди – прокуратура продовжує наполягати, що впродовж років ТОВ “Кіноман” не мало “законних підстав користуватися приміщеннями кінотеатру для здійснення своєї господарської діяльності без оформлення у встановленому законом порядку орендних відносин.

Тим часом правоохоронні органи затримали двох винних у підпалі, вони зазначають, що лише хотіли зірвати сеанс фільму ЛГБТ-тематики в рамках міжнародного кінофестивалю “Молодість” і не могли собі уявити, що їхні дії приведуть до пожежі та знищення кінотеатру.

Громадськість не залишилася осторонь цих подій і створила фонд підтримки кінотеатру  «Відновимо разом» і громадську організацію «Врятуй Жовтень» з метою збору коштів на ремонт та реконструкцію кінотеатру.

Сума коштів, передбачена на реконструкцію кінотеатру міським бюджетом на 2015 рік, складає 12 млн. грн. Запланований термін введення кінотеатру в експлуатацію був визначений на жовтень 2015 року.

Інноваційне містечко “Біоник Хілл”

Скандальне будівництво на відчуженій частині Біличанського лісу під Києвом. На відстані 20 кілометрів від центру міста мали звести інноваційний технокомплекс Bionic Hill замість заселеного вийськового містечка, яке вже почали зносити забудовники. Землю під новітнє містечко через рішення Київради отримав екс-регіонал та акціонер будівельної компанії UDP Василь Хмельницький. 8 жовтня 2009 року Київська міська рада прийняла Рішення, яким безкоштовно надала 147,11 га Біличанського лісу у власність обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Житлобудсервіс». У липні 2012 року цей житловий кооператив вніс зазначену земельну ділянку до статутного капіталу ТОВ «Біонік ленд», яке відразу ж уклало договір оренди земельної ділянки на 147 га з ТОВ «Біонік Девелопмент» для будівництва «Техномістечка». Підряд на будівництво Хмельницький розділив з компанією чинного заступника мера Ігоря Ніконова “КАН Девелопмент”. Крім того, що місто безкоштовно віддало 147 гектарів землі, воно ще й мало профінансувати будівництво нової дороги до Біонік Хілу.

Зараз через суди мешканці військового містечка повертають собі землю у Біличанському лісі. Тимчасовою комісією Київради рішення про передачу землі Хмельницькому було визнано незаконним та було доведено у судовому порядку. Але юристи Хмельницького подають апеляції на судові рішення.

Слід зазначити, що Біонік Хілл — це тільки частина глобальної боротьби за ліс. Вже декілька років активісти вимагають, аби він став природоохоронною територією і був приєднаний до Голосіївського національного парку.

Будинок за адресою вул. Грушевського 4-Б

Будинок на Грушевського 4-Б останній, який зберігся зі старої забудови Хрещатика. Частково його викупила компанія-забудовник, але щось у їхніх планах пішло не так, а тим часом за будинком облаштували Художній дворик, де відбуваються вистаки, концерти та інші мистецькі події.

На початку травня 2014 року навколо будинку встановили металевий паркан. У 2003-му році інвестиційний конкурс на побудову у серці Києва велетенського готельно-офісного центру з паркінгом отримала компанія «Грааль», володіння якою приписують Михайлу Табачнику, братові Дмитра Табачника (згідно з даними розслідування Hromadske.tv).  Планувалося знести будинок на Грушевського, а за адресою Хрещатик, 5 звести офісно-готельний комплекс з підземним паркінгом заввишки 130м або 160 м. У липні 2007 року Київрада дозволила «Грааль» знести нежилу будівлю по вулиці Хрещатик, 5-В. Таким чином, останнім кроком, який став на заваді будівництва є знесення будинку на Грушевсьго 4-Б.

У небосязі European Plaza Kiev, площею 180 тис кв м планувалося розмістити офіси класу люкс, п’ятизірковий готель майже на 200 номерів та більше 40 апартаментів. Крім того, перший проект, висотою 130 м був змінений до 160 м, оскільки інакше було не вигідно інвестору.

Наразі будівництво на Грушевського та Хрещатику не ведеться.

Незаконне будівництво на Пейзажній Алеї

13 березня 2012 року Вищий адміністративний суд України скасував рішення Апеляційного адмінсуду про заборону будівництва на Пейзажній алеї. Таким чином, на місці скверу і дитячого майданчику на алеї дозволено будівництво багатоповерхового будинку на замовлення МЗС. Це викликало спротив з боку громадськості. Вже 17 березня близько двох тисяч киян вийшли на Пейзажну алею, протестуючи проти спроб її забудови. Учасники мітингу зібрали понад півтори тисячі підписів на захист Пейзажної алеї та охоронної зони Національного заповідника “Софія Київська” від забудови.

З того моменту розпочалося активне відстоювання алеї зусиллями громади.

Планувалося навіть перевезення архітектурного ансамблю з мозаїчних скульптур і дитячих майданчиків до Харкова, якби пристрасті навколо майданчика не вщухли.

Проте вже 4 квітня 2014 року окружний адміністративний суд Києва скасував рішення про передачу МЗС Пейзажної алеї під забудову житлового будинку.