Національний центр Олександра Довженка перетворять на арт-кластер.

Центр Олександра Довженка — державний кіноархів художніх українських фільмів. Також тут знаходиться кінокопіювальна лабораторія, у яку інвестували виручені від продажу будівель гроші у 2000-х роках (проте через нестачу держзамовлень вона простоює майже без діла). Площа внутрішніх приміщень центру більше 14 тисяч кв м, а землі — близько двох гектарів. Проте зараз з шести робочих поверхів використовуються тільки два.

Зберігання кіноплівок тут здійснюється у спеціальних умовах: з дотриманням необхідної температури та вологості. Навіть досі, незважаючи на розвиток технологій, зберігання фільмів на плівці вважається найбільш надійним способом, оскільки існує спеціальна плівка, термін придатності якої сягає 200-400 років.

[metaslider id=7282]

Нове керівництво, на чолі з Іваном Козленком, прагне інтегрувати територію центру у суспільне життя і зробити його динамічною архівною установою на зразок подібних інституцій у Франції, Іспанії (Каталонії), Нідерландах.

Іван Козленко

генеральний директор Національного центру Олександра Довженка

Наша задача, аби всі приміщення були зайняті. Новий центр — це переосмислення кінематографічного досвіду, робота з образами та смислами, розробка нових поглядів на історію кіно та історію, як таку. Ми стараємося зараз втілити у життя прозорість, доступність нашої звітної документації, незаангажованість та відкритість. Ми хочемо перетворити індустріальний простір на культурний шляхом ревіталізації та створення арт-кластеру. Хочемо облаштувати експериментальний майданчик, який об’єднає іноваційні об’єкти у сфері культури.

Наразі бюджет центру складається з двох показників — державна підтримка (2,6 млн цього року, 1,2 млн недофінансування) та коштів, які вдається отримати за рахунок економії. Цього року кількість працівників скоротили з 82 до 47 осіб, завдяки чому вдалося заощадити на зарплатному фонді і підвищити зарплатні на 30%.

Арт-кластер

Арт-кластер планують створити у колаборації з мистецькими та громадськими ініціативами. Одним з головних завдань є «залюднення» центру. Тут планують облаштувати експозиційний простір (Музей кіно), кінотеатр з залами на 130, 60 та 170 місць, відкрити медіатеку, книгарню, площею 450 кв. м., коворкінг та галерею «розумних» крамниць, третій поверх хочуть переоблаштувати під концерт-хол та лекторій.

[metaslider id=7278]

Таким чином, планується створення платформи для ефективної роботи креативного класу, яка б сприяла розвитку культурних осередків в Україні.

Проекти ревіталізації приміщення на волонтерських засадах розробляли архітектори Андрій Бражник та Богдан Костельний.

Згідно з задумом, на вході в Довженко-центр хочуть облаштувати сходи, які будуть виконувати функцію публічного простору, за рахунок розміщення на них мобільних  місць для сидіння. Внутрішній дворик оформлять у вигляді скверу чи парку та розмалюють тротуар у різні кольори у вигляді великих трикутників. А внутрішній простір, площею 700 квадратних метрів, переоблаштують під коворкінг для старт-ап лабораторій, встановивши мобільні меблі. Також на базі центру хочуть облаштувати цифрову лабораторію та аудіовізуальний центр.