У цій статтті ми розповімо, як протестний рух проти забудови старого, автентичного кварталу у діловому районі в одному з найбільших міст Німеччини став глобальним міським проектом митців та архітекторів і отримав фінансову підримку муніципальної влади.
Проблема
У Гамбурзі, на півночі Німеччини, з 60-х років минулого століття в містобудуванні сформувалося правило, що вільну ділянку землі забудовує той, хто платить за неї найбільшу ціну. Тому місто швидко отримало сотні нових офісів та житлових будинків, орендувати квадратні метри в яких можуть лише багаті люди. При цьому руйнувалось обличчя колишнього Гамбурга, одного з найбільших портів Європи, а разом з ним — і численні ремісничі квартали. Колись у місті були вулиці пекарень та кав’ярень з відповідними назвами, тепер замість них височать скляні велетні. Одним з останніх ремісничих райончиків, який мав на меті знести голандський інвестор, був Генгефіртель (Квартал шляхів). Але на його захист встало близько 200 митців та архітекторів, які засквотували 12 будівель (http://das-gaengeviertel.info/gaengeviertel/portraets-der-haeuser.html) у цьому районі. Заручившись серйозною медіа-підтримкою та розробивши план дій, вони змусили місто викупити землю у інвестора і наразі створюють там майстерні та житлові будинки для художників й інших творчих людей.
Ресурси
22 серпня 2009 року близько двох сотень митців та міських активістів прийшли у квартал, щоб захистити його від знесення. Їхньою головною метою було створити у даунтауні Гамбурга місце, де можна було б організовувати творчі заходи та створювати соціальні проекти.
Район Генгефіртель довго був місцем для життя багатьох ремісників Гамбурга. Але після епідемії холери 1892 року та створення нового генерального плану міста він підлягав знищенню. У ХХ столітті, після закінчення Другої Світової, тут почали будувати нові споруди, багатоповерхові хмарочоси зі скла та металу. Від старенького Генгефіртеля залишилось лише декілька вулиць та будиночків, в одному з яких народився відомий німецький композитор, Йоханес Брамс. Але і ці споруди мали знищити, оскільки земля під ними була виставлена на аукціон. Виграв його голандський забудовник, який декілька років намагався ухвалити в муніципалітеті план забудови. Нарешті, йому це вдалось, і початок будівництва запланували на літо 2009 року. 80% старих споруд у кварталі мали знести, але на заваді стали митці та архітектори.
Команда
До початкової команди митців та активістів згодом приєдналось 150 архітекторів. Вони також виступали за повернення «права на місто» активним мешканцям Гамбурга. Окрім художників, скульпоторів, архітекторів та громадських активістів, у Генгефіртелі є також фотографи, дизайнери, спеціалісти з піару та комунікацій і ще багато інших людей, які можуть створювати сучасний контент, щоб зацікавлювати людей власним проектом.
Мешканці кварталу відкриті до будь-яких нових ідей та можливостей, тому радо запрошують усіх охочих взяти участь у розвитку цього місця, вважаючи, що місто належить кожному.
Але, щоб стати членом громади Генгефіртель, потрібно вступити до однойменного кооперативу та підписати контракт на оренду приміщення житлового чи комерційного призначення.
Етапи
У перший вікенд, наприкінці серпня 2009-го року, разом з активістами до Генгефіртеля прийшло більше 3000 людей, які теж прагнули збереження історичної забудови та створення всередині кварталу майданчику для культурного розвитку.
Активісти пережили у будівлях холодну осінь та зиму і були приємно вражені тим, що міська влада викупила територію у забудовника. У квітні 2010 року спільними зусиллями митців, активістів та архітекторів був підготовлений план реновації та розвитку кварталу як мистецького кластеру. Паралельно з цим тривала робота художників: вони розмальовували фасади, вікдривали виставки та всіляко намагались залучити якомога більше людей до участі у проекті на волонтерських засадах — і їм це вдалось, квартал ожив.
Десятирічний план розвитку території вже розроблений і затверджений: будуть реставровані всі будинки. Загальна вартість проекту складає близько 20 мільйонів євро. У Генгефіртелі буде 79 житлових приміщень та 21 комерційних. Наразі готовий лише один будинок, в якому живуть та працюють 30 митців.
Результат
Хоча активісти й отримали на розвиток району 20 мільйонів євро та мають власний кооператив, у який потрібно сплачувати внески за оренду, цього ще замало для сталого розвитку. Організатори підрахували, що для постійної діяльності кварталу, за планом потрібно щонайменше 240 тисяч євро щороку. І цю суму теж треба звідкись брати, адже можлива ситуація, коли інші містяни почнуть говорити: “Вам дали 20 мільйонів на ваш квартал, чого ще ви хочете?” Але без постійної підтримки більшість волонтерських проектів не зможе існувати довго.
Інші члени маленької громади замислюються над тим, що буде з кварталом через 20 років, коли всі молоді митці заведуть сім’ї та стануть батьками. Тоді наступне покоління муситиме знаходити нові простори в місті і починати все спочатку, адже цикли життя міських просторів нерозривно пов’язані з життями самих людей.
Фото: flickr-юзери steffireichert, yetanotherfish
За матеріалами: Журнал Ґете-Інституту, Офіційний сайт проекту
Проект реалізовується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Матеріали проекту можуть вільно передруковуватись іншими ЗМІ за умови посилання на оригінал публікаціїПерш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23466 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
