Разом з GOETHE-INSTITUT в Україні «Хмарочос» запускає спільний медіа-проект, присвячений громадським екологічним та міським ініціативам.

В Україні стартував екологічний проект «Україна без сміття», заснований Вікторією Норенко та Євгенією Аратовською. Це ініціатива, спрямована на сортування та повну переробку відходів. Свою діяльність організаторки здійснюють за допомогою сайту та сторінки у Facebook, де консультують та інформують українців щодо роздільного збору сміття та його подальшої утилізації, а нещодавно розпочали процес вивезення відсортованого паперу від житлових будинків.

Вікторія Норенко та Євгенія Аратовська розповіли «Хмарочосу» про свій проект та його основні цілі.

Концепція та мета проекту

Нас турбує проблема сміття, багато якого лежить під ногами, оскілький це ресурс, гроші та можливості, особливо якщо поглянути на сміття в межах спільноти, яка у своїй загальній масі могла би допомогти українській економіці.

Ми помітили, що більшість людей не до кінця розуміє цінність сортування побутових відходів. Усі звикли викидати їх у пакет і забувати. Й у цьому немає їхньої провини, адже ніхто не розповідав, що сміття — цінний ресурс, що його можна здавати і є спеціальні контейнери у дворі для роздільного збору відходів.

Для формування звички сортувати сміття у населення потрібно 10-12 років. Це результат США, де 85% населення ділить домашні відходи на суху і вологу фракцію.

Додатково до цього підключена робота екологічних інспекторів з випискою штрафів. Мотивація інспектора — 10% від виписаного штрафу, що залишає мало шансів порушнику екології та краси на території громади.

Тим часом українські комунальні служби встановлюють контейнери для відсортованого сміття поряд зі звичними боксами, але не пояснюють, що й куди викидати. Згідно з нашими спостереженнями, багато мешканців не вбачають різниці між цими контейнерами або вирішують ними не користуватися, оскільки не розуміють призначення. До того ж відстуня різниця у тарифі на вивезення відсортованого та змішаного сміття.

Ми вирішили розповісти зрозумілою та простою мовою, навіщо потрібне таке сортування і що чим є кожен вид сміття — пластик, скло, залізо, папір і т.д.; які види утилізуються, а які — ні; чи є досвід переробки таких відходів у розвинених країнах і чому у нас ці технології не працюють.

Ми довго вирішували, варто запускатися чи ні, адже був природний імпульс і бажання поділитися своїми знаннями. Ми почали з сайту, потім з’явилася сторінка у соціальній мережі.

Активний відгук у суспільстві нас вразив, а потім надихнув. Це означає, що громада готова до змін. Ми усі хочемо в Європу, хочемо, щоб було чисто, красиво не тільки на природі, але й у наших дворах. Люди готові змінюватися та по змозі робити внесок у спільну справу та благополуччя нашої країни.

Інтернет дав нашому проекту впізнаваність, але ми не хочемо обмежуватися лише ним. Нас цікавлять реальні дії, які, не чекаючи на появу необхідних законів у цій сфері, почнуть змінювати систему. Ми віримо, що попит породжує пропозицію, а тому зусилля кожної людини, яка почала сортувати свої відходи, змушують ринок відповідати новим потребам.

Щоб установлювати контейнери для більш ретельного сортування та відходити від примітивного рівня розділення мокрих та сухих відходів, який зараз частково реалізований у Києві, послуги з вивезення сміття мають надаватися гравцями, які володіють сортувальною лінією. Стосовно несвідомих мешканців, які не сортують відходи, то їх дисциплінованість залежатиме не тільки від осуду з боку сусідів, але й від підвищеного тарифу на вивезення сміття.

Ми ведемо переговори з виробниками, чия упаковка потрапляє до сміття, з операторами з вивезення відходів і готові співпрацювати з усіма, хто так чи інакше пов’язаний із виробництвом, споживанням й утилізацією відходів.

Команда та цілі

Окрім авторів ЕКО проекту — Вікторії Норенко та Євгенії Аратовської — до команди належать активісти з регіонів України, які виявили свою зацікавленість і хотіли б пропагувати цю важливу тему у своїх містах.

Наше основне завдання — створити ефективний ланцюжок взаємодії виробник-споживач-утилізація в умовах грамотної законодавчої підтримки такого ланцюга.

Наші цілі діляться за напрямками:

Просвітницька – сайт, сторінка у соціальних мережах, self-made експерименти з сортуванням відходів у домашніх умовах, інфографіка, листівки зі зрозумілим описом необхідності сортування. У планах — робота з дітьми у школах, створення цікавих інформаційних подій.

Робота з виробником. Ми з’ясовуємо, як утилізується їхня упаковка, наскільки вона безпечна для харчових продуктів, де можна здати такий тип вторсировини, пропонуємо сучасні технології утилізації, шукаємо шляхи, як вирішити проблему, якщо таке сміття не перероблюється.

Робота з операторами ринку з управління відходами. Насамперед ми знайомимося з компаніями, які сортують сміття, а не вивозять несортовані відходи на полігон. Намагаємося висвітлювати їхню діяльність, щоб люди могли обирати постачальників послуг з вивезення сміття, а не покладатися на вибір ЖЕКу.

Плануємо співпрацювати з державними установами: міністерством екології, міськими ініціативами, місцевиви органами влади. Навряд чи знайдеться людина, навіть серед депутатів, яка б була задоволена теперішніми реаліями, коли під ногами розкидані пластикові пакети та інше сміття.

Про роль громади

Ми співпрацюємо з громадськими спільнотами, передусім із представниками ОСББ — спільноти мешканців багатоквартирного будинку, яка змогла самоорганізуватися та почати ефективно управляти спільним майном. У таких будинках мешканці самостійно вирішують, кого наймати у підрядники з надання послуг, зокрема з вивезення сміття. Нині це єдиний законний спосіб свідомого вибору оператора. Усі інші мешканці можуть писати прохання та скарги в ЖЕК, де вони, скоріш за все, не будуть почуті.

Ми також зацікавлені у співпраці з усіма еко-ініціативами, активістами і небайдужими жителями України.

Нещодавно ми розмістили на сайті інформацію про правильне прибирання парків. Ми намагалися пояснити, що звичне прибирання далеке від екологічної активності. Якщо збирати все знайдене сміття в один пакет, то цінна вторсировина — скло, пластик, метал — поїде на полігон, який і без того вже переповнений і є небезпечним для екології місцем. Відсортувавши вуличне сміття за видами вторсировини і здавши в пункти прийому, залежно від кількості, громада отримує значні кошти, на які можна купити саджанці дерев, декоративні кущі або квіти, щоб облаштувати територію. Одним слово, зробити не лише красиво, але й максимально корисно.

Фото на головній: Flickr-юзер epsos

читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut:

Про німецький досвід будівництва з вторинної сировини