Ініціативи з розвитку міста можуть йти “згори”, від влади, а можуть — “знизу”, від мешканців. Відповідно, місто може розвиватись “згори-вниз” (top-down), або “знизу-догори” (bottom-up).

Звичайно, в реальному житті ці підходи змішуються, та поле для діяльності міських спільнот обмежено: наприклад, дуже складно за допомогою низових ініціатив створити систему громадського транспорту чи побудувати нормальний багатоквартирний будинок. Але деякі міські проблеми мають вирішуватись активністю “знизу”. І першою з цих проблем є створення комфортних відкртих просторів для спілкування, відпочинку та дозвілля. Для цього у 1975 році у США й був створений Project for Public Spaces (Проект для створення громадських просторів).

Головною ідеєю організації є самостійне створення (чи то конструювання) комфортних місць для задоволення потреб місцевої громади. Англійською є більш лаконічний термін для цього — Placemaking (себто місце-творення). Автори підходу стверджують, що їхні моделі організації громади грунтуються на ідеях відомих американських урбаністів Джейн Джейкобс та Вільяма Вайта. Центральною тут є теза, що міста мають будуватись та розвиватись для людей, а не складатись лише з автівок та торговельних центрів. Якщо ж місцева влада та великий бізнес не бачать сенсу у такій моделі розвитку міського середовища, зручного та співрозміроного людині, то його мешканцям не залишається нічого, окрім як об’єднуватись у міцні громади та спільноти і самостійно робити міський простір комфортнішим.

Організація Project for Public Spaces (PPS) взяла на себе задачу навчати представників об’єднань мешканців створювати нові зручні місця для себе. За час існування команда PPS працювала з більш ніж 3000 тисячами громад у всіх 50 штатах США та ще 43 країнах світу, тож має чималий досвід інтеграції мешканців у вирішення проблем власних міст.

Стратегія розвитку просторів тут заснована на спостереженні за життям у ньому, вислуховуванні місцевих мешканців та формуванні правильних питаннях, які потрібно ставити собі і тим, хто живе поряд. Це потрібно, щоб зрозуміти, як саме люди в цьому районі користуються даним простором, які у них потреби та заняття. Якщо правильно все проаналізувати та “зняти” суперечності всередині громади, можна прийти до спільного бачення простору, перетворити цю візію на стратегію перетворення та впровадити її у життя.

Починати автори Placemaking пропонують з легких, дешевих та швидких перетворень (Lighter, Quicker, Cheaper). Такі “інтервенції” не потребують багато ресурсів, але змушують простір ожити та перетворитись на місце, де люди проводять свій вільний час, відпочиваючи. Коли ви почнете робити місце зручнішим маленькими кроками, то обов’язково знайдете багато союзників, як серед громади, так і серед бізнесу.

Щоб допомогти ініціативним мешканцям міст, PPS створили 11 принципів створення хороших місць:

Громада — це експерт

Ніхто краще місцевих жителів не знає околиці. Серед мешканців завжди знайдуться лідери думок, професійні чи аматорські історики місцевості, просто люди, які щодня тут ходять, їздять на велосипеді чи автівці, гуляють з дитиною. Вони можуть підказати важливі деталі. Крім того, члени громади завжди прагнуть бути почутими, тож вислуховуючи їх ви вирішите багато проблем, які могли б виникнути пізніше.

Створюйте місце, а не дизайн

Якщо ваша ціль — створити комфортний простір, то вам виявиться замало дизайну. Щоб “оживити” місце, потрібні фізичні речі, які одразу оцінять члени громади. Вам також потрібно потурбуватись про те, як у місці буде відбуватись пішохідний транзит та як це вплине на бізнес навколо (наприклад, магазини чи кафе). Ваша мета — створити простір, який буде відповідати потребам місцевої громади та мати приємний зовнішній вигляд, буде наповнений активностями та вигодами, які в сумі будуть давати більше, ніж кожна з них окремо.

Шукайте партнерів

Партнери критично необхідні у вашій справі. Ви можете запрошувати їх долучатись до створення бачення простору, або домовлятись з ними вже на етапі реалізації проекту. Вони допоможуть вам зробити місце кращим та забезпечать його успіх. Це можуть бути комерційні, державні та недержавні організації, школи, музеї, майстерні тощо.

Ви багато можете побачити, просто спостерігаючи

Якщо споглядати за тим, як люди використовують або не використовують місце, оминають його чи навпаки намагають пройти через нього, подобається воно їм чи ні, то вже можна аналізувати та робити висновки, чому цей простір працює чи не працює. За допомогою цих спостережень можна побачити, яких активностей не вистачає в просторі, і як вони можуть бути інтегровані у це місце. І навіть коли ви вже побудували нове місце, продовжуйте спостерігати за ним – ви дізнаєтесь про нього багато нового.

Майте бачення

Воно має бути єдиним у громади. Бачення – це ідея того, які активності мають бути представлені у громадському просторі, яким чином буде забезпечене комфортне перебування у ньому та привабливий зовнішній вигляд, та найважливіше – люди повинні хотіти проводити там свій час. ті, хто живуть та працюють навколо, мають пишатись цим місцем.

Почніть з простого

Комплексність громадських просторів є такою, що ви не можете зробити все правильно одразу. Найкращі місця експериментують з короткотривалими інтервенціями та покращеннями, які можуть тестуватись та переглядатись багато разів. Такі елементи, як місця для сидіння, літні майданчики кафе, вуличне мистецтво та мурали, малювання пішоходних переходів, громадські городи, є прикладами рішень, які можуть бути впроваджені протягом короткого періоду часу.

Тріангулюйте

Тріангуляція – це процес, при якому зовнішній чинник об’єднує людей та змушує незнайомих між собою людей спілкуватись, ніби вони знають одне одного. У публічному просторі цей ефект досягається за допомогою зв’язку між різними об’єктами. Наприклад, якщо ви поставите поряд кав’ярню на колесах, лавку та смітник, це змушуватиме людией знаходитись один біляодного і, зрештою, комунікувати між собою. Те ж саме станеться, якщо дитяча бібліотека знаходиться поряд з майданчиком для ігор і кіоском з вуличною їжею. Тоді і батьки, і діти можуть спілкуватись між собою тільки тому, що так сконструйований простір.

Люди завжди кажуть “Це неможливо зробити”

Створення зручних місць завжди пов’язано з подоланням труднощів, так як немає професії “плейсмейкер” і цього ніхто не вчить. Транспортні інженери, архітектори та міські планувальники мають вузьку спеціалізацію та масштабні, стратегічні задачі і вони не “роблять місця”. Це справа громади і активних громадян на локальному рівні. І це, безперечно, можливо зробити, хоча й непросто.

Форма сприяє виконанню функцій

Місцева громада, партнери, власні спостереження, експерименти та подолання труднощів врешті сформують єдиний концепт простору. І хоча дизайн завжди важливий, саме ваш досвід і всі зацікавлені сторони підкажуть вам, яким саме повенно бути місце.

Гроші – це не проблема

Базову інфраструктуру для вашого місця завжди можна знайти безкоштовно або за мнімальну платню. Робота буде також коштувати дешевше, якщо до неї долучаться місцеві жителі. Також місцевий бізнес може допомогти вам з облаштуванням в обмін на надання певних послуг у новому громадському просторі. Врешті-решт, всі видатки будуть розділені на декілька етапів та між багатьма зацікавленими сторонами, тому не будуть відчуватись аж так сильно. До того ж, ефект від нового простору буде значно помітніший, ніж витрати на його створення.

В цій справі немає фінішу

Місце завжди буде потребувати уваги. Іноді речі потребують заміни, іноді змінюється аудиторія простору, іноді змінюються жителі (наприклад, район стає більш престижним). Тому можливість постійних змін є однією з переваг якісного публічного простору.