У квітні цього року в Києві розпочався перший набір у програму «Стале домогосподарство». Близько 70 родин киян тепер вчаться сортувати сміття, заощаджувати воду та електроенергію, розбиратись у побутовій хімії та робити своє життя більш здоровим. Журналіст «Хмарочосу» також взяв участь у програмі, щоб поділитися з читачами журналу власним досвідом.

Трохи статистики

Програма офіційно стартувала у березні 2014 року в Івано-Франківську, хоча формат тестувався тут з 2013 року. На даний момент через восьмитижневу програму там пройшло близько 2000 сімей. «Стале домогосподарство» — це продовження в Україні міжнародного освітнього руху під назвою «Екокоманди», який діє в Ірландії, Нідерландах, Бельгії, Великій Британії, Іспанії, Швеції, Угорщині, Польщі, В’єтнамі, США та інших країнах. Україна – 23-та країна, яка приєдналась до програми.

Вперше екокоманди зібрались у 1992 році в США, і за 20 з лишком років у програмі взяли участь більше двох мільйонів осіб по всьому світу. У кожній країні обирають власні теми для навчання. В Україні вирішили зупинитись на шести: відходи, вода, енергія, домашня економіка, здоров’я і безпечний дім.

За словами організаторів, родинам, що пройшли 8-тижневу програму, вдається до 18% знизити витрати електроенергії, до 17% води та до 28% скоротити кількість відходів, просто змінивши власні звички. Учасники підрахували — це щонайменше 15% економії сімейного гаманця.

Як це працює?

Для того, щоб розпочати роботу, екокоманді потрібен лідер. Перед стартом програми усі майбутні лідери еко-команд проходять тренінг, на якому їх навчають основам роботи з іншими учасниками групи. Через декілька тижнів після цього заходу відбувається стартова зустріч команди (всього їх у програм передбачено дев’ять). На ній кожному учаснику видається «Порадник екокоманди», в якому зібрані лайфхаки та можливості по кожній з шести тем: як сортувати та куди відносити відходи, як можна заощаджувати на воді та електриці, як мінімізувати пересування власним автомобілем по місту тощо.

Після цього ви починаєте щотижня проходити по одній темі та ділитися своїм новим досвідом на зустрічах з іншими членами екокоманди. В моєму випадку це цікаві та жваві дискусії на тему сталого розвитку, збереження ресурсів для виживання майбутніх поколінь та відповідального відношення до міста. Таким чином, кожен з учасників полегшує собі задачу — у нього є стимул змінювати свої звички, тому що кожного тижня впродовж двох місяців він ділиться власними проблемами та їх вирішенням у колі людей, які його розуміють. Крім того, на зустрічах у кожного народжується мотивація та відповіді на питання накшталт: “Чому я маю сортувати відходи? Що це мені дасть? Чому я повинен витрачати на це свій час?”

Принципи програми

Один з головних принципів програми «Стале домогосподарство» (сторінка на facebook) — зміна наших моделей поведінки на більш раціональні без погіршення якості життя і зміна відношення до навколишнього середовища. Тобто, ви робите те, що вам зручно — ніхто не змушує перестати користуватись водою з міського водопроводу чи робити вдома компост з органічних відходів, а потім за його допомогою вирощувати на балконі томати. Але якщо вам це приносить задоволення і вам комфортно, то ви можете це робити. Такий принцип можна назвати «масштабуванням» — ви поринаєте у практики сталого домогосподарства так глибоко, як самі того бажаєте.

Тим не менш, до зустрічі ви маєте зробити невелике «домашнє завдання»: виміряти, скільки витрачаєте води або електрики за тиждень, чи яка загальна вага сміття, яке ви виносите за цей період. Після «контрольного» тижня кожен починає жити, використовуючи поради «Сталого домогосподарства» і знову вимірює той самий показник. І порівнює, як зменшується кількість ресурсу, який людина використовує, просто змінюючи власні звички. Ось з цього і складається програма: спілкування, вимірювання і робота над собою.

Власний досвід

Кожен учасник програми, включно з автором цієї статті, починає з відходів. Для того, щоб почати сортувати сміття, потрібно дві речі: мати місце в квартирі, де збиратимуться папір, скло та пластик, і мати місце, куди ці відходи відносити на переробку. Все як в будь-якій цивілізованій країні, де такий спосіб сортування сміття є щоденною нормою для більшості сімей. Щоправда, в Україні цей механізм ще не налагоджений. Адже для того, щоб переробка відходів мала сенс, а отже була прибутковою, треба, щоб побутове сортування сміття стало масовим. А зараз, наприклад, всі непрозорі пластикові пляшки все одно їдуть на сміттєзвалище, хоча й мають відповідне маркування про можливість переробки. Але все одно існує багато видів побутових відходів, таких як скло і папір, що можна вже зараз здавати на переробку.

«Стале домогосподарство» змушує задумуватись над тим, як ти поводишся з ресурсами щодня. Багато звичок доводиться переглядати, а в магазині починаєш думати, у якій упаковці взяти той чи інший товар, і чи можна потім цю упаковку переробити. Перестаєш купляти поліетиленові пакети в супермаркеті, натомість ходиш туди з рюкзаком або торбинкою. Продавці в Києві дивуються таким «нововведенням», адже вважають одноразові пакети «сервісом», хоча в країнах західної Європи похід у магазин з власною сумкою є нормою. Адже якщо обирати між поліетиленовою, папаревою чи полотняною – варто обрати багаторазовий варіант. Тож програма «Стале домогосподарство» ще й змінює стереотипи — як власні, так і людей, що оточують тебе самого.

читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut:

Про нові рішення для сталого розвитку світових мегаполісів