У різних країнах популяризують велотранспорт по-різному. На відміну від інших міських проектів, створення велоінфраструктури потребує тісного контакту з владою, а тому часто навіть ініціатива перетворення міських шляхів на більш дружні до велосипедистів йде від влади в Європейських країнах. Ми вже писали про досвід іспанської Севільї, де влада, яка прийшла у місто на почтаку 2000-х розпочала масове будівництво безпечних велодоріжок. У Об’єднаному Королівстві все інакше. Створення Національної веломережі тут курує громадська організація Sustrans. Про неї і піде мова у статті.
Проблема
У Великобританії держава не дуже хоче інвестувати у велоінфраструктуру. За словами представників Sustrans, у жодному регіоні країни не закладений бюджет на утримання пішохідних та велосипедних доріжок, окрім Шотландії, де до 2016 року на кожного мешканця виділяється по десять фунтів стерлінгів на рік на ці потреби. Тому розбудова відповідної інфраструктури майже цілком покладена на плечі недержавних організацій, однією з найстаріших з них є Sustrans (англ. Sustainable Transport, сталий транспорт). За 30 років існування організація за допомогою благодійного фонду, інженерів, волонтерів та зв’язків із владою змогла створити 22 530 кілометрів велодоріжок по всій країні. Цей проект називається Національна веломережа (National Cycle Network). Велодоріжки, які входять до цієї мережі, мають відповідну навігацію та популяризуються серед місцевих мешканців і велотуристів.
Але якщо у більшості країн ЄС є національні або регіональні бюджети на розвиток велосипедного транспорту, то британське суспільство в порівнянні з ними є досить автомобілецентричним. Це і не дивно, бо саме тут вигадали телепередачу Top Gear.
Ресурси
Цього року Sustrans святкує ювілей свого найбільшого здобутку — 20 років від заснування Національної веломережі. У 1995 році організація отримала грант від Національної лотереї у розмірі 43,5 мільйони фунтів стерлінгів на створення системи велодоріжок по всій країні.
Окрім початкового гранту організація змогла створити декілька джерел доходів. Наприклад, у 2004/05 фінансовому році надходження до благодійного фонду, оператором якого є Sustrans, становили 23,6 мільйонів фунтів стерлінгів. З них більше двох мільйонів — пожертви від приватних осіб, більше восьми — від Департаменту транспорту (аналог нашого міністерства), 2,5 мільйони — від Фонду національних можливостей. Все інше Sustrans отримує у вигляді грантів та коштів від продажу мап та книжок.
Команда
Але окрім серйозного фандрейзінгового напрямку, організація ще й розвиває потужну мережу волонтерів. На сьогодні в організації діє більше 4,000 активних осіб, які допомагають на різних напрямках, адже Національна веломережа є далеко не єдиним проектом Sustrans. Все почалось 1978 року, коли група еко-активістів та велосипедистів заснували попередника організації, спілку Cyclebag. Протягом двох великих криз у 70-х та 80-х роках вони розвивали альтернативний приватному автомобілю транспорт. І вже маючи багаторічний досвід співпраці з владою та волонтерами, а також власних експертів, Sustrans отримав велику фінансову допомогу на розвиток найбільшого у своїй практиці проекту.
Етапи
У 2000 році проект Національної веломережі стартував з 5,000 миль шляхів для велосипедів. У 2005 році ця цифра зросла до 10,000 миль, на даний момент загальна довжина становить 14,000 миль (22,530 кілометрів).
Шляхи проходять і через урбанізовані зони, і сільську місцевість. В містах велодоріжки прокладені, в основному, через райони з низьким автомобільним трафіком, вздовж річок та пішохідних зон. У організації підрахували, що мережею користуються для здійснення 750,000,000 поїздок на рік. Всього майже 5 мільйонів осіб користуються системою велодоріжок. Національна веломережа проходить на відстані не більше однієї милі від місця проживання більшої частини населення Великобританії. На рік витрачається близько мільйона фунтів стерлінгів на ремонт та утримання мережі завдяки пожертвам.
Досить потужний результат для величезного інфраструктурного проекту, який управляється громадською організацією.
Результат
Sustrans продовжує рухати ідеї сталого транспорту у британському суспільстві. Їхні основні вимоги на найближчий час наступні: знизити максимальну швидкість для автівок у густонаселених районах до 20 миль на годину; створити статті видатків з бюджету на утримання пішохідних та велодоріжок — такі самі, які зараз існують для підтримки у належному стані доріг, залізничних колій та річок; вимога покласти відповідальність за розвиток велоінфраструктури на місцеву владу, включаючи розвиток Національної веломережі.
Показуючи результативність та маючи армію прихильників і волонтерів, наразі Sustrans також розвиває інші проекти: навчання велосипедистів безпечній їзді, картографування тихих вулиць Лондона, приватне планування мандрівок на велосипедах, дизайн вулиць силами громад тощо. Там, де гальмує влада, наздоганяє громадянське суспільство, стаючи все більш ефективною та професійною спільнотою.
Фото: flickr-юзери ell-r-brown, velo_denz, petereed, birminghamnewsroom
Проект реалізовується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Матеріали проекту можуть вільно передруковуватись іншими ЗМІ за умови посилання на оригінал публікаціїПерш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 123 днів. За цей час ми опублікували 24990 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
