У п’ятницю київський міський голова презентував інструмент “Відкритий бюджет Києва”, який дозволяє кожному зайти на веб-сайт КМДА та подивитись усі статті доходів та видатків міста.

Ми не будемо говорити про візуальний дизайн цієї сторінки, який, вочевидь, вимагає роботи професійного дизайнера. Це хронічна хвороба всіх держваних та муніципальних устнов в Україні. Поговоримо про його функціональне та смислове наповнення. А щоб не бути голослівними, порівняємо київський відкритий бюджет з еталонним інструментом у цій галузі – електронним бюджетом міста Бостон.

Головна сторінка

Перша сторінка київського онлайн-бюджету містить дві великі діаграми за схемою “План/факт”: видатки і доходи. Тут зазначені основні цифри: видно, що частина видатків бюджету становить 21,5 мільярд гривень, тобто приблизно мільярд доларів. Тут немає розділення на операційний та капітальний бюджети.

Натомість бюджет Бостона не має дохідної частини бюджету (плюс це чи мінус – ще предмет дискусії), але поділяється на операційний та капітальний. До того ж, бачимо на головній сторінці мапу з зазначенням на ній основних капітальних проектів міста, де розмір кола залежить від суми фінансування.

Візуалізація поточних видатків

Для прикладу ми взяли департаменти транспорту двох міст. В київському бюджеті дуже складно знайти конкретні статті видатків (йдуть гроші на зарплатню працівникам, на ремонт рухомого складу чи на вирівнювання цін на проїзд). До того ж, великі суми стоять у бюджеті з розшифровкою “Інші заходи”.

Але можна побачити, що, наприклад, цього року на оплату праці у департаменті транспорту виділено 2,125 млн. гривень.

Як же це виглядає у бюджеті міста Бостон?

По-перше, всі статті видатків тут видно з самого початку у розділі “Департамент транспорту”. Тут зазначено, скільки грошей витрачається на постійних співробітників департаменту, скільки на роботу за контрактом, скільки на ремонт тощо.

Якщо говорити про капітальні витрати, то у бостонському бюджеті можна одразу побачити, скільки грошей витрачається на кожен конкретний інфраструктурний проект. Ось, наприклад, кошти закладені на розвиток проекту “Стратегічна веломережа”.

Візуалізація капітальних видатків

Якщо ж у київському бюджеті спробувати дізнатись, куди саме цього року піде більше трьох мільярдів гривень (більше 10% річного бюджету), то на вас чекає невдача.

Найбільша стаття видатків у міському бюджеті, згідно з електронним інструментом на сайті КМДА – це “Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів” Департаментом охорони здоров’я. На 3,2 мільярди гривень. І ця стаття ніяк не деталізується. Очевидно, що йдеться про придбання споруди або будівництво якоїсь лікарні, але з бюджету неможливо дізнатись напевно.

Порівняємо деталізацію з бюджетом Бостона. На жаль, у американському місті зараз не споруджується жодних лікарень, але будується школа. Мало того, що вказується, яка це школа, дається стислий опис проекту, так місце будівництва ще й показано на мапі міста. Але і це не все — у бюджеті вказаний етап, на якому знаходиться проект (в даному випадку In Design, тобто будівля проектується).

Висновок

Головний висновок, який можна зробити, – відкритий бюджет Києва створений наразі не для киян. Там неможливо зрозуміти більшості статей видатків, багато чого не деталізовано і не систематизовано. Інформація подана незручно, її некомфортно читати і аналізувати. Справа не в тому, щоб бюджет викласти онлайн, а в тому, щоб зробити зручний інструмент, яким зможе користуватись кожен киянин, який захоче побачити, на що витрачаються гроші з міського бюджету. Вийшло ж так, що перед викладенням у відкритий доступ, ніхто не ставив собі запитання: “А нащо (і для кого) я це роблю?”