Поділ надихає киян. Тут приємно гуляти вузенькими вуличками та сидіти у затишних кафе. Це чи не єдиний шматочок класичних європейських принципів містобудування в українській столиці. Але Поділ надихає ще й своїми мешканцями. Нещодавно вони зробили власноруч невеликий парк. Але наша історія про інше. Про те, як подоляни цивілізовано домовляються про спільне використання району з іншими киянами, органами влади та місцевим бізнесом.

Передісторія

Сучасна громада Подолу має довгу історію активності. Найбільш проблемні точки району – Андріївський узвіз та Гостиний двір, об’єднали людей різного віку з різними поглядами у низову структуру, чи не найбільш ефективну в Києві, якщо говорити про якісь територіальні об’єднання. У місцевих жителів є що захищати — подільська архітектура, історія та культура є унікальними для столиці, більша частина якої була зведена у радянські часи.

Тому, коли нікого не попередивши, київський міський голова Віталій Кличко видав у середині лютого 2015 року розпорядження про реконструкцію фонтану у одному зі скверів на Контрактовій площі, він зіштовхнувся з серйозним спротивом. Справа в тому, що активна громада Подолу відчуває цей район своїм, і звикла, коли з нею радяться. Чим закінчилась вся ця історія вже відомо — як тільки навколо фонтану поставили паркан, його одразу знесли, наступного дня накричали на архітектора Миргородського, а потім на зустрічі вмовили Кличка нічого не реконструювати. Врешті-решт у сквері, де мав бути “Філософський фонтан Сковороди”, поставили нові лавки.

Створення Координаційної ради

Але паралельно з гучною історією з фонтаном розгорталася ще одна. Мова йде про іншу зону на Контрактовій, яка зараз умовно називається Сквер №3. Раніше там і справді була зелена зона, але зараз вона повністю заставлена кіосками та точками продажу квасу, пиріжків і насіння. В кінці січня 2015 року на нараду у Подільську райдержадміністрацію завітав заступник Кличка Павло Рябікін. Він проінспектував горе-сквер і заявив, що усі тимчасові споруди треба знести, а замість них поставити «легкий торговельний центр».

Власники кіосків замовили проект реконструкції скверу, але Подільська РДА запропонувала їм співробітництво з архітектором Станіславом Дьоміним, радником Департаменту містобудування і архітектури та членом Урбанради Києва. Станіслав створив групу у Facebook, у якій почали обговорюватись можливі варіанти співпраці районої влади, архітекторів, місцевих мешканців та активістів та представників локального бізнесу. Таким чином, усі сторони почали сподіватись на перший в Києві прецедент вирішення проблем благоустрою через переговори між різними зацікавленими сторонами. Тобто, фактично, партисипативний (учасницький) урбанізм.

Діяльність Координаційної ради

Подільська РДА провела декілька етапів громадських слухань, в результаті яких у квітні була сформована координаційна рада з архітекторів, громадських активістів та місцевих жителів, голови райдержадміністрації та власників кіосків. Завданням ради було домовитись між собою та сформувати єдине бачення скверу, яке б влаштовувало усіх. Справа в тім, що бізнесменам, які володіють тимчасовими спорудами, фактично поставили ультиматум — або вони фінансують реконструкцію скверу, або у сквер приходить хтось інший чи взагалі кіосків у сквері не буде. Але оскільки вони все ж таки були готові вкласти гроші у оновлення місця, то просили архітекторів, аби ті не сильно зменшували загальну кількість квадратних метрів торговельних площ. Локальні мешканці та активісти просили не демонтувати кіоски повністю, адже багато хто на Подолі любить ці місця з вуличною їжею та кавою. При цьому всі погоджувались, що сквер має бути відкритим, охайним і красивим, а не заставленим металевими спорудами з усіх боків.

Архітектори вислухали побажання місцевих жителів, адміністрації, та власників кіосків та зробили три проекти, з яких особливо сподобалась робота Дмитра Чулкова. Далі потрібно було паралельно розробити детальний архітектурний план та погоджувати різні юридичні аспекти проекту. Але щойно налагоджену роботу раптово припинили.

Закритий бліц-конкурс

Зупинка була обумовлена початком архітектурного конкурсу з благоустрою всієї Контрактової площі, який організував Департамент містобудування і архітектури КМДА. Фактично, територія Скверу №3 входить до більшого містобудівного контексту, історичного центру Подолу, у якого є великий туристичний та рекреаційний потенціал. Розпорядження на проведення конкурсу було видано ще в березні, але точно ніхто не знав, коли він розпочнеться. Адміністрація зробила все оперативно, розпочавши прийом заявок у кінці квітня.

Таким чином, ідею спільного розвитку простору різними зацікавленими групами було нівельовано. Щоправда, членів координаційної ради, а також представників Києво-Могилянської Академії, яка теж знаходиться на Контрактовій, запросили до журі архітектурного конкурсу для більшої прозорості та ефективності. У конкурсі переміг дійсно достойний проект, а друге місце посів проект архітектора Дмитра Чулкова, який розробляв його у рамках роботи координаційної ради. Журі рекомендувало створити з них одну команду проектантів, які й розроблятимуть майбутній архітектурний проект благоустрою Контрактової площі.

Подальша доля Контрактової

Наразі невідомо, коли буде розпочато роботи зі створення проекту площі. А без нього неможливі будь-які зміни. Тож хоча напрацювання та побажання координаційної ради були враховані, реконструкцію скверу відкладено на невизначений термін, адже для створення проекту і реконструкції площі потрібні гроші з міського бюджету чи кошти меценатів та інвесторів. Але це можливо, тільки якщо найактивніша у Києві територіальна громада заявить про свою зацікавленість у якнайшвидшій реалізації проекту та буде контролювати подальші дії влади щодо Контрактової площі. Іншою проблемою цього місця є невизначений статус Гостиного двору, але ця тема потребує окремої статті.

Автор зображення на головній: Сергій Фарлєй

читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut:

Як німецькі громадяни організовуються для будівництва житла?