Поділ починає жити по-новому. Тут відкриваються нові ресторани, кав’ярні, концептуальні заклади харчування, відчиняють свої двері шоу-руми, художні майстерні, музичні студії, сюди з’їжджаються креативні індустрії з усього міста. Рух не припиняється навіть вночі: між барами та клубами снує молодь, кияни та гості міста, спраглі до пригод. Воздвиженська перетворюється на місце, де кияни проводять свої вихідні і, нарешті, перестає бути пустою «вулицею-декорацією».

Міська влада також відчуває наскільки містянам потрібен цей район, і оголошує конкурс на благоустрій Контрактової площі. Наразі вже розроблена програма Пішохідного Подолу в рамках концепції «Київ Самобутній». «Хмарочос» більш детально з’ясовує причини такої уваги та популярності цього району.

Нижнє місто

Поділ — один з історичних, культурних та освітніх центрів міста, і так було з початку існування Києва.

Олександр Ройтман
корінний подолянин, києвознавець

«Життя на Подолі ніколи не зупинялось. Наприклад, під час монголо-татарської навали, коли все Верхнє місто було зруйновано, внизу, на Подолі життя продовжувалось. Те ж саме відбувалось, коли Київ належав Великому князівству Литовському — коли місту дали Магдебурзьке право у 1496 році, то вважалось що його отримав Києво-Поділ. Тому тут завжди вирує активне життя.

Люди на Подолі дуже колоритні. Не зважаючи на те, що тут завжди жили мешканці різних національностей та культур, колорит місця залишався. Скоріше той, хто переїхав на Поділ звідкілясь стане подолянином, ніж сам Поділ втратить свій особливий колорит.

Цей район притягує і завжди притягував людей. Річковий вокзал, пароплави, Труханів острів, промзона, Андріївський узвіз – в різні періоди ці локації були наповнені людьми. Спочатку ремісничий і торговий, а тепер історичний район, Поділ зацікавлює своїми особливостями».

Поділ — одне з трьох міст старого Києва (Верхнє місто, Печерськ, Поділ), його ще називали Нижнім містом, через місце розташування. Цей район простягається вздовж Дніпра, а раніше він знаходився на березі річки Почайни. Тут завжди переважало торгово-ремісниче населення. До нашого часу від Старого Подолу збереглися лише пам’ятки архітектури, у той час, як у надрах землі лишаються фундаменти старовинних будівель та церков, які функціонували за часів древнього Києва. Зокрема, частину старого міста розкопали весною цього року під час проведення робіт на Поштовій площі.

Протягом століть Поділ потерпав від пожеж, нападів кочових племен, чи то військ сусідніх гетьманатів. Через це будинки, церкви та монастирі руйнувалися, після чого їх знову відбудовували, переважно з дерева. У той час регулярної забудови тут не було. Тут зводилися унікальні церкви у стилі українського бароко, будувалися садиби заможних містян. Поділ приваблював своїми базарами, торговими шляхами та гаванню, і навіть після масового переселення подолян за часів Катерини II залишався місцем ринків, крамниць, лавок та купецьких садиб.

Вперше вигляд Подолу змінився після пожежі 1811 року. У цей час були прокладені вулиці, які перехрещувалися під прямими кутами і прийшли на зміну старим середньовічним провулкам.

У 30-х роках ХХ століття існувала концепція зменшення ролі Подолу. Тут зносили давньоруські пам’ятки та пам’ятки українського зодчества і намагалися перетворити район на брудну околицю міста. При тому, що Київ-Поділ зберігся перед усім, як місто.

Пізніше, вже в 70-х роках розпочалася історична інвентаризація об’єктів Подолу, внаслідок чого вдалося зберегти рештку архітектурних та історичних пам’яток.

Молода кров

Зараз Поділ є центром тяжіння як для киян, так і для туристів. Це зумовлено його унікальною архітектурою (Андріївська церква, будинки на Андріївському узвозі), малоповерховою забудовою, архітектурним ансамблем на Воздвиженській вулиці (колишнє урочище Гончарів), пожвавленим рухом на Контрактовій площі. Разом з тим з Подолу відкривається доступ до Дніпра, він сполучений з Трухановим островом пішохідним мостом.

Проте район потерпає від засилля величезних рекламних вивісок та від громіздких терас мережевих кафе, які псують вигляд історичного центру міста.

Але на Подолі відкриваються заклади нового для Києва формату, з європейськими підходами у меню та сервісі, які приваблюють активну публіку з усього міста.

Відтак, близько десяти років тому почала працювати кав’ярня Каффа, з надзвичайно великим асортиментом смачної кави з усього світу.

Два з половиною роки тому відкрився демократичний заклад з сирійською кухнею «Лівінг Рум». Пізніше — DRUZI Cafe на Андріївському узвозі, пастерія Bavette на Нижньому валу та зовсім новенька кав’ярня Fair Finch на Воздвиженській.

Назар Масик
засновник Bavette la pasteria

«Для мене Поділ — найкрасивіший район Києва, який нагадує Львів, атмосферу, як на Площі Ринок. Цей район потужно розвивається, тут вирує життя на Андріївсьокму узвозі та Воздвиженці.

Тут зосереджено багато студентів, молодих людей, які відчувають стиль, ведуть активний спосіб життя, вчаться. У свою чергу це зумовлює появу великої кількості закладів, через це і свій заклад я вирішив відкрити саме тут. Я сподіваюся, що через п’ять років Поділ ще більше стане схожий на центральну частину Львову».

Світлана Зейкіна
керуюча Druzi Cafe

«Перш ніж відкрити хостел, засновники шукали місце, яке б мало велику площу, знаходилося в туристичному центрі міста, (в окремій будівлі) і Андріївський узвіз ідеально підходив по усіх пунктах. У дворику, де розташоване Друзі Кафе, живуть творчі люди: актори, музиканти, художники. До того, як тут розпочався ремонт, перший поверх будинку був затоплений і був місцем зборів для безхатьків, а другий та третій поверхи були майстернями. Засновники Druzi Cafe відреставрували фасад будинку, та зробили ремонт приміщення, а також облаштували внутрішній дворик, перетворивши його на тихе та затишне місце. Під час облаштування двору, за його долю переживали мешканці сусідніх будівель, до їхніх думок дослухалися.

Наразі сюди приходить чимало туристів, гостей міста, на вихідних до дворика навідуються кияни, які хотіли б поїхати за місто, а камерна атмосфера дворика дозволяє їм почуватися, як на відпочинку».

Ще декілька років тому Воздвиженська вулиця була пустим та безлюдним місцем і лише завдяки закладам, які тут почали відкриватися, сюди з’їжджаються містяни з усього Києва. Зараз Поділ акумулює енергію творчої інтелігенції, активних киян.

Аліна Пономарьова
співзасновниця кав’ярні Fair Finch

«Поділ помітно змінився за останні роки і продовжує змінюватися. Саме тут зосереджуються цікаві творчі люди, які і прикрашають район собою, своєю роботою і особливою наполегливою концентрацією на втіленні власних ідей. Базуючись на власних спостереженнях, можу сказати, що останнім часом тут з‘явилася чимала кількість цікавих стартапів, що стосуються різноманітних сфер життя: одяг, їжа, IT технології.

На мою думку, тут не треба нічого вигадувати,а лиш допомогти Подолу відродити те, що закладено історично: ремісництво, торгівлю, архітектурну привабливість і забезпечити належним чином роботу готельно-ресторанної сфери. Тобто через п’ять років я бачу Поділ, як архітектурно привабливий, сповнений неординарними товарами від українських виробників, як смачне місце, де можна насолодитись витворами класичної і високої кухні, як місце, де можна насолодитися смачною кавою, завести цікаві знайомства і обмінятись ідеями».

Але Поділ живе і вночі. Завдяки появі нових барів та клубів у Києві почала впроваджуватися така культура відпочинку, як похід по барах — Bar Crawl Kyiv. Почали працювати клуби електронної та андерграундної музики — кластер на Нижньоюрківській, 31, «56», гаражі на Петрівській, 34, «Ефір». Тут працює багато цікавих концепт-барів, — «Можжевельник», «Hashtag», бар для скейтерів «Доска».

Поява таких закладів вдихає у Поділ нове дуже різне життя. Скупчення великої кількості молоді зумовлює появу нових розваг. Відтак на Новий рік Подолом навіть пускають святковий автобус, щоб можна було переїжджати з одного місця у інше.

Поділ і влада

Неабияка активність привертає і увагу влади до цього району. Ще у 2013 році була розроблена стратегія «Київ Самобутній». А цього року міська та районна адміністрація пройшли через низку проектів, у яких їм доводилось дослухатись до громади Подолу. Найбільш активним у старій частині району є ком’юніті «Подоляночка», яке успішно діє і реалізовує невеликі міські проекти. Також на базі районної варти часів Майдану створена організація «Громадська варта Подолу».

Міською владою був проведений конкурс з благоустрою Контрактової площі, в основі якого лежить ідея пішоходизації центральної площі Подолу. Але зробити район пішохідним — не означає вирішити всі його проблеми. Поділ потребує інвестицій у реставрацію історичних будівель, які б могли знову ожити і радувати киян та гостей міста, а також зручну транспортну схему. Деякі кияни, наприклад, хочуть повернення на Поділ трамваю, який вперше тут з’явився у 1892 році. Також тут дуже добре видно усі стандартні проблеми міста: хаос у рекламі, парковці, та вуличній торгівлі.

Район також активно досліджується урбаністами. Минулого року перша частина документального циклу «Урбан рефлексії Києва» вийшла саме про Контрактову площу. До цього дослідник Ігор Тищенко написав про Контрактову аналітичну статтю у збірку, яку щороку видає Фонд Гайнріха Бьолля. А архітектурний фестиваль CANactions зробив цілий воркшоп на тему ревіталізації Контрактової площі. Тому і професійні кола, і містяни, і самі подоляни вболівають за майбутнє цього району, який безсумнівно є справжньою гордістю Києва.

За рік «Хмарочос» присвятив долі Подолу вже декілька статей, розповідаючи про різні аспекти його життя. Ми сподіваємось, що наша хоч і неповна, але деталізована, картина допоможе формуванню стійкого суспільного запиту на оновлення цього району і на Поділ справді чекає нове життя.