У Львові з 5 по 21 червня четвертий рік поспіль встановлюють павільйон «Майстерні міста». Це серія майстер-класів, обговорень, лекцій та інших заходів для міських активістів та мешканців міста Лева, які зацікавлені у розвитку урбаністичних концепцій. «Хмарочос» цього року теж приєднався до головного львівського урбаністичного івенту.

Львів урбаністичний

«Майстерню міста» організовує Німецьке товариство міжнародного співробітництва (giz). Giz є одним з осередків урбаністичних активностей у Львові. Їхній основний проект — «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» має досить успішну історію: з їхньою допомогою містяни реставрують фасади, двері та вікна історичних будинків, що сприяє покращенню зовнішнього вигляду всього міста. В рамках проекту відбувається низка заходів з метою підсилити відчуття відповідальності мешканців перед міським простором: громадські заходи, виставки, публікації статей.

Можна сказати, що на відміну від Києва, багато що у Львові відбувається з ініціативи «згори вниз». Урбан активістів тут намагаються залучити до роботи у Львівську міську раду, яка також співпрацює з giz, Польським інститутом розвитку міст та іншими організаціями. «Майстерня міста» у Львові для заохочення мешканців втілювати більше ініціатив «знизу» та підсилювати громадську активність. Цього року заходи відбуваються на площі святого Теодора, у семи хвилинах пішої ходи від туристичного центру.

Активності «Майстерні міста» на площі проводять Асоціація урбаністичного садівництва, Urban Cafe, прокат велосипедів Nextbike, організація Urban Ideas, ресурсний центр ОСББ тощо. В рамках проекту майже щовечора відбуваються кінопокази та заходи для дітей, також проводились урбаністичні дослідження і хакатони на дотичні до міського розвитку теми. Більшість активностей відбувається у спеціальному павільйоні, схожому на дерев’яний будиночок.

Окремою темою «Майстерні міста» стало створення вуличних меблів. За декілька днів активісти зробили покриття з дерева на бетонному парапеті поряд з хаотичною зупинкою маршруток, а також лавку у вигляді кола навколо дерев для відпочинку великих компаній й проведення зустрічей. За ініціативи інституту міста на площі будуть робити меблі з еко-матераілів для урбан-бібліотеки. Такі швидкі і недорогі рішення дозволяють значно змінити простір площі на більш дружній і показати мешканцям, що для покращення якості життя не обов’язково чекати на дії з боку міської влади, яка має все зробити самотужки.

«Лавочний урбанізм»

Команда «Хмарочосу» теж вирішила взяти участь у «Майстерні міста» і зробити цікаві та зручні вуличні лавки для місцевих жителів. Для цього ми звернулися до архітектурних студій Line Studio та Stud buro, які спроектували та виготовили меблі. Збирали ми їх протягом двох днів безпосередньо на площі св. Теодора. Першим етапом було проведення невеликого дослідження, в результаті якого ми визначили місце для монтажу майбутніх лавок. На перший погляд може здатись, що вони займають велику частину тротуару та заважають проходу пішоходів, але це не так. Площа складається з декількох точок тяжіння: зупинки маршруток, «кола», де встановили місця для сидіння великих груп та фургончик з вуличною їжею і напоями. Проаналізувавши транзитні потоки пішоходів на площі, ми виявили «найслабше» місце — фрагмент тротуару, де взагалі немає активності, але є тінь від двох лип та зручне розташування: сюди можуть прийти посидіти як ті, хто чекає на маршрутку, так і ті, хто хоче з’їсти фалафель з фургончика поряд. Крім того, ми залишили на доріжці близько півтора метра, що достатньо, аби пройшли дві людини чи особа з дитячим візочком.

Чотири лавки та кадки для рослин ми зібрали та пофарбували за півтора дня. Їхньою основною перевагою є модульність, тобто можливість збирати елементи у різні комбінації. Таким чином, наш набір з чотирьох лавок можна було використати як завгодно. За рекомендацією організаторів «Майстерні міста» ми зупинились на двох конструкціях, кожна з двох лавок, встановлених під прямим кутом. На них може розміщуватись до чотирьох людей, які можуть спілкуватись між собою, адже нормально бачать і чують один одного. За лавками ми встановили квітники, які можна переформатувати під смітники.

На жаль, місцеві мешканці не приєднались до нашої майстерні, але і час для них був не дуже зручний — монтували меблі у будні. Іноді нам допомагали двоє місцевих дітлахів, що вже є непоганим результатом. Але важливо інше, разом з нашими партнерами ми показали переваги модульних вуличних меблів, яких зараз не вистачає в українських містах. Прості, але красиві конструкції можуть комбінуватись і забезпечувати різні потреби у міському просторі. Вони легко роблять його більш візуально та функціонально приємним.

Дуже добре, що такі активності з покращення міського середовища проводяться, зокрема, з метою побороти, нарешті, пасивність українських містян. У найближчому майбутньому сподіваємось на збільшення таких проектів і в Києві, адже це дієвий спосіб швидко змінити виключені з життя території та об’єднати міську громаду, пропонуючи їй конструктивні методи вирішення нагальних проблем.

читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut:

Про містопланування майбутнього