Четвертого липня на вулиці Києва має вийти нова патрульна поліція. «Хмарочос» поговорив з поліцейським Олександром Харченком про їхню відмінність від міліції, навчання, бажання стати патрульним та дізнався деталі майбутньої роботи нового підрозділу.

Про мотивацію стати патрульним

Перш ніж стати патрульним, я декілька років займався приватною юридичною практикою у сфері права інтелектуальної власності та ІТ. Перед цим закінчив юридичний факультет Києво-Могилянської академії та магістратуру у Стокгольмі. На мою думку, нова поліція — це фронт номер один у плані суспільних зрушень у цій країні.

І хоча стріляємо ми поки що лише в тирі, але в нас іде своя війна, більш тиха і непомітна, але від того не менш потужна. Війна ця – культурна.

Про головні відмінності нової патрульної служби від міліції

На мій погляд це мають бути три пункти: відповідальність, ефективність, гідність.

Перша відмінність повинна полягати в тому, що нові поліціянти — внутрішньо більш вільні люди, які не бояться брати на себе відповідальність, приймати самостійні рішення, керуючись власною оцінкою тактичної обстановки. При цьому обов’язково дотримуючись закону, інструкцій та дисципліновано виконувати накази. Але нинішня система — це вихолощена бюрократія, де всі бояться брати на себе відповідальність при виникненні будь-якої нестандартної ситуації, яка на крок вправо чи вліво відходить від прописаних обов’язків. Додамо сюди низьку професійну компетентність багатьох кадрів МВС, і отримуємо нинішню систему колективної безвідповідальності, коли начебто панує бюрократія, але коли трапляється реальний бардак, то крайніх не знайти. Вважаю, нова якість поліції починається з того, що «зальоти» не трапляються самі по собі, у кожного «косяка» має бути ім’я і прізвище. При цьому можу вас запевнити, що до досягнення і закріплення такої корпоративної культури новій поліції ще багато працювати.

Щодо ефективності, поки, ми чули від офіцерів міліції, які курували наше навчання, мовляв, «звикайте, це вам не гражданка» — але говориться це у контексті того, що я б назвав разючою неефективністю, яку нас закликають дисципліновано толерувати. В міліцейській культурі з радянських часів відбувається підміна понять дисципліни, з однієї сторони, і толерантності до бардака та корупції, з іншої. Особисто мені здається, що дисципліни в рядах нової поліції, сформованої переважно з цивільних без військового досвіду — справді ще малувато, є куди рости.  Та дисципліна — це одне, а культивувати некомпетентність і неефективність (з яких далі проростає і корупція) ­— дещо інше.

Інша класична совкова підміна понять — це субординація і людська гідність. Вважаю, справжня дисципліна і субординація існують там, де, передусім, є повага до особистості, і авторитет старшого таким чином не вимагає підвищень тону і побутового хамства як рутинного, щоденного явища. Я зараз говорю про те, як відбувається управління органами внутрішніх справ усередині, але це ж у свою чергу прямо передається на те, як органи внутрішніх справ спілкуються з цивільними.

Вважаю, саме ці речі мають відрізняти нову поліцію від старої міліції.

Що входить в обов’язки та функції нових патрульних. Які функції від ППС та ДАІ перейдуть до патрульних.

За концепцією реформи, від ППС та ДАІ усе або майже усі функції мають перейти до нової ПС. Але буде тривалий перехідний період, близько півроку, коли нас можна буде одночасно побачити на вулицях.

Будуть і патрульні на автівках і піші патрулі, на Гідропарку, наприклад. Нова поліція буде відповідати за усі аспекти правопорядку у місті, але будуть тактичні пріоритети, які визначатимуть наші командири. Наприклад, вони можуть стосуватися ситуацій від порушень правил паркування, куріння на зупинках,  до нелегальним носіння зброї.

Концептуально місто буде поділено приблизно на 200 квадратів. За патрульною машиною закріплюється квадрат, який цей екіпаж матиме патрулювати. Зміни будуть доба через три: 12 годин роботи вдень, 24 — відпочинку, потім 12 годин роботи вночі 48 годин відпочинку.

Як відбувався процес навчання і підготовки

Приблизно 30% складав правничий блок, 60% — тактика, вогнева підготовка і перша до медична допомога, решта — soft skills, тобто тренінги з комунікації. Складність була індивідуальною, але я б докорінно змінив весь правничий блок. Нам читали, по суті, урізані університетські курси, розраховані на юристів. А хотілося б чути готові алгоритми для роботи. В результаті людям впакували в голови чимало зайвої юридичної теорії, але дали дуже мало конкретного розуміння, як з цим в реальних українських ситуаціях на вулиці діяти.

Мені було подекуди важко сприймати інформацію під час навчання, оскільки, наприклад, довелося повернутися до абсолютно радянської системи викладання та системи адміністративної відповідальності, то для мене це було як нове.

Не вистачало ресурсів у організаторів, щоб зробити повністю нові курси, тому їх у цьому не можна звинувачувати. Але по-хорошому, для підготовки патрульних треба розробити окремі курси, де давати алгоритми поводження на вулиці. А нам читали університетські курси, розраховані на юристів, з купою теорії, але не дали конкретних практичних знань.

Суттєвого відсіву по іспитах не було. Тест не склали переважно одиниці, за моїми спостереженнями.

Наші викладачі неодноразово наголошували на тому, що наша головна відмінність буде в орієнтованості на допомогу людям, у тому, що ми маємо бути готовими до різних ситуацій і розуміти реальні потреби людей, а не просто бути формально ввічливими.

Були тренінги з ефективної комунікації, хоча, на мою думку, їх треба проводити постійно і робити більше. Так само, як і тренінги з до медичної допомоги.

Про зарплатню та хабарі

Останнім часом звучала інформація, що зарплатня буде вісім-десять тисяч. І міністр обіцяє на наступний рік закласти ще більшу суму, але то вже від ВР залежить, які поки що просто закон про поліцію не можуть прийняти.

Звичайно, на вісім тисяч у Києві прожити нелегко, особливо не порозкошуєш, тим паче якщо ще стоїть питання винаймати житло (а більшість нових поліціянтів, до речі, — не кияни), а якщо ще родину треба годувати — то я взагалі важко уявляю, як.

Але кінець кінцем не брати хабарів — це ціннісний вибір. Так, я б не йшов у поліцію, якби не був впевнений, що якось мінімально зможу на зарплатню прожити.

Втім, не можна говорити, що люди прийшли працювати на голому ентузіазмі, оскільки зарплатня вісім тисяч — це не три, як у старої міліції, що було б нереально.

Але врешті-решт, головне у питанні хабарів — усвідомлення своєї мотивації, те, з чого ми почали розмову. Я надто багато інвестував себе у Майдан, щоб зараз дозволяти собі ненульову толерантність до корупції. Тому такий мій раціональний вибір.

Фото: Flash-ka/Shutterstock.com, Фейсбук-акаунт Арсена Авакова, Олександр Харченко