Кримські татари мають зберегти свою культуру у другому за 100 років вигнанні. Для багатьох це виживання традицій та звичаїв, для деяких – фізичне виживання.

Вигнання

У 1944 році кримських татар примусово депортували з півострова Крим. Це була справжня трагедія цілого народу: тисячі загинули під час депортації до Узбекистану та Казахстану, багато хто помер від голоду вже на чужій території. Вони змогли повернутись на Батьківщину тільки в кінці 80-х – на початку 90-х років. Відчуження стало доленосним стосовно культури кримських татар – багато пам’яток було знищено або конфісковано. У будинки, в яких жили киримли, заселились інші люди після депортації. З 90-х років кримські татари, з великими перепонами, намагались відновити власні традиції: свята, кухню, мистецтво розпису на кераміці, архітектуру, народне вбрання та взуття тощо. У 2013 році був знятий перший кримськотатарський фільм “Хайтарма” (Повернення) про депортацію.

Після анексії Криму Росією, кримські татари вдруге за століття опинились у дуже важкій ситуації. Правозахисники кажуть, що порушення прав киримли мають системний характер.Щонайменше 18 кримських татар було викрадено або вбито за рік, і цими справами кримська міліція займатись не хоче. Правоохоронні органи проводять обшуки у будинках, забороняють масові зібрання на національні свята, проводять арешти та забороняють лідерам киримли повертатись у Крим, називаючи їх “терористами” та “екстремістами”.

Мистецтво

Через тиск російської влади тисячі татар покинули півострів. Багато з них опинились у Києві. Тут вони мають можливість вільно втілювати культурні проекти, проводити масові заходи з нагоди свят та річниць депортації. У столиці відновив мовлення кримськотатарський канал ATR, заборонений віднедавна у Криму. Тепер його можна дивитись онлайн та через супутник. У травні кримські татари відмічали свято Хидирлез у київському парку “Нивки”. У столиці відкриваються кіоски з вуличною їжею та ресторани, в яких готують страви кримськотатарської кухні. Киримли також роблять виставки народного мистецтва, проводять події, пов’язані з культурою та традиціями народу.

Майстер керамічного розпису та культурний активіст Рустем Скібін також опинився в українській столиці. Він є автором власного стилю розпису керамічних виробів, який базується на традиціях кримських татар. За останній рік його команда El-Cheber провела багато мистецьких та освітніх заходів, які знайомлять киян з кримськотатарською культурою. На сайті Рустема Скібіна можна купити його твори – розписані керамічні тарілки, панно, інший посуд.

Рустем Скібін
художник-кераміст

«Наша культура була популярною і до Майдану. Унікальне, аутентичне, незнайоме приваблює. Після усіх подій інтерес, звісно, підвищився. Мабуть, це пов’язано і з тим, що кількість носіїв культури в Києві збільшилась. Кияни нас підтримують у різний спосіб. Якщо говорити про державу, то їхня підтримка не так помітна.

Кримськотатарська культура знаходиться під загрозою зникнення. Багато чого було знищено під час депортації. І мало що встигло відродитись. Тому ми намагаємось проводити лекції, майстер-класи з розпису, виставки та інші події, щоб розповідати про наші унікальні традиції та ремесла».

Ще одна робота Рустема — проект муралу СТЕЖКА під мостом на Голосіївському проспекті. За його ескізами опори мосту розмалював польський стріт-артіст Артур Вабік. На втілення ідеї агенція АртПоле зібрала необхідну суму на платформі Biggggidea. Проект підтримали 62 доброчинці Спільнокошту.

Інший вуличний мистецький проект у Києві — розпис частини Оболонської набережної у вигляді прапору кримськотатарського народу. Розмір прапора — 18 метрів у висоту і 90 метрів в довжину. Стяг намалювали на сірих плитах набережної, поряд з українським прапором, торішнім проектом. Акція була спрямована на те, щоб показати солідарність з українцями, які зараз знаходяться на Кримському півострові.

Кухня

Кримськотатарська кухня — різноманітна та смачна. Ті, хто бували у Криму раніше, точно пам’ятають лагман, плов, шурпу, сарму, чебуреки та янтики. У Києві вже довгий час існує заклад “Крим” (біля станцій метро “Майдан Незалежності). Але за цей рік у столиці побільшало нових форматів, де можна скуштувати кримськотатарську їжу.

Нещодавно на вулиці Саксаганського відкрився затишний ресторанчик Musafir, власниками якого є кримські татари. Вони переїхали з Бахчисараю, де у них був заклад з такою ж назвою. Якщо в Бахчисараї співробітники ресторану були хазяїнами й приймали гостей, то у Києві вони самі більше відчувають себе гостями у місті. Співвласниця ресторану Еміне Емірсалієва каже, що у Криму це був більше туристичний і курортний бізнес – клієнти відвідують ресторан всього 1-2 рази, швидко приймають рішення – подобається їм чи ні, та й вибору у них не так багато – в Бахчисараї, наприклад, 4-5 серйозних ресторанів. У Києві складніше, оскільки клієнти в основному місцеві, мають великий вибір закладів у місті та багато критеріїв, за якими вони обирають заклад. Тут вони більш вимогливі, більше нюансів в оцінці ресторану та страв.

Еміне Емірсалієва
співзасновниця закладу Musafir

«Попит на кримськотатарську кухню і культуру в Києві високий. Можемо так стверджувати, виходячи з нашого поточного досвіду, і досить позитивних відгуків, які ми отримали від наших клієнтів. При чому клієнти дуже чітко реагують на етнічну складову. У нас були непогані, як нам здавалося, страви, які іноді отримували відгук: “Ну таке можна знайти й в будь-якому іншому ресторані, навіщо воно вам в меню?”

З іншого боку наша інтерпретація кримськотатарської культури дуже стримана – ми часто чуємо коментарі, що клієнти чекали чогось навіть більш екзотичного, більшої “родзинки” в інтерпретації й представлення».

Окрім нового ресторану, в Києві відкрилось щонайменше три заклади у форматі вуличної їжі на трьох ринках Києва: “Софра” біля Житнього ринку, “Бахчисарай” – на Володимирському та “Burma” на Деміївському. Тут готують чебуреки та янтики з різними начинками (м’ясо, сир, овочі), з традиційних напоїв є айран. Кіоск “Софра” вже зіштовхнувся з київським реаліями – МАФ намагались закрити та демонтувати. Це дуже засмутило подолян та співробітників навколишні офісів, які любили тут харчуватись. Згодом право торгувати кримськотатарській сім’ї з “Софри” повернули.

Мапа кримськотатарського Києва

Щоб кияни змогли подивитись та скуштувати кримськотатарську культуру на смак, ми зробили мапу закладів та місць для більш зручного орієнтування. Залюбки додаватимемо на неї нові місця та сподіваємось, що для киримли Київ стане місцем, де можна вільно зберегти та примножити традиції й знання народу.