З першого липня набули чинності зміни до закону «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відтепер пиво класифікується, як алкогольний напій — «насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць».

Пивоварам, щоб здійснювати оптову торгівлю, треба придбати ліцензію вартістю 500 тис грн на рік.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, на один рік становить:
– 8000 гривень у межах території міст, на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі;
– 500 гривень на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Виробники пива не можуть рекламувати свою продукцію на ТБ та радіо вдень, а також розміщувати зовнішню рекламу. Їм заборонено використовувати брендоване обладнання: меблі, келихи, парасольки. Також заборонено спонсорувати спортивні команди.

Але невдоволення у суспільстві викликало положення про сплату щорічної ліцензії, розміром 0,5 мільйона гривень, що може спричинити закриття маленьких броварень (крафтових пивоварень). «Хмарочос» попросив прокоментувати ситуацію Олега Агафонова — голову ради громадської спілки Гільдія Крафтових Пивоварів.

Олег Агафонов:
голова ради громадської спілки Гільдія Крафтових Пивоварів

Про ліцензію

Крафтові пивоварні почали з’являтися в Україні декілька років тому. Ця хвиля, нарешті, докотилася до нас, до цього вона була популярна у західній Європі, а також Польщі.
У крафтових пивоварнях варять пиво виключно для поціновувачів, тому цей бізнес дуже залежать від мережі розповсюдження.

Ті люди, яким це пиво подобається, зосереджені у великих містах країни, їхня кількість не дуже чисельна і пивоварні намагаються розповсюдити пиво по містах, а для цього їм доводиться працювати з роздрібною мережею.Така робота потребує отримання ліцензії.
Півмільйона гривень — велика сума для крафтових пивоварень, які здебільшого тримаються на ентузіазмі та ентузіастах. Вони навіть інколи не планували отримати такий прибуток. Бувають випадки, коли вартість ліцензії перевищує очікуваний річний виторг.

Про крафтові пивоварні в Україні та Києві

В Україні всього близько 160-200 міні-пивоварень. Ми кажемо «міні-пивоварня», бо це попередній формат, у якому працювали невеликі заклади, зазвичай заклади харчування, при яких була облаштована пивоварня. Зараз концепція змінюється, пивовари  намагаються донести продукцію більшості населення по усій країні.

Потенційно, усі ці 160 пивоварень, якби не внесли зміни до закону, могли б стати крафтовими, направленими на вироблення пива і розповсюдження його по усій країні. Але їх знову повертають у формат закладів харчування.

За останні роки з’явилося близько десяти виключно крафтових пивоварень, які орієнтувалися на пляшки. І багато пивоварень з тих, що розташовані у закладах харчування, також цікавилися цим сегментом ринку. Це доволі популярний формат.

Про нечіткі формулювання у законі

Формулювання у законі таке: «оптову ліцензію треба сплачувати тим виробництвам, які продають свою продукція підприємцям, підприємствам та іншим українським споживачам». «Іншим споживачам» — формулювання досить неоднозначне, якщо є бажання, сюди можна віднести споживача, який прийшов у заклад харчування випити пива.
Але слово «постачання» передбачає виключно господарську операцію. Тобто ми маємо казус, неоднозначне трактування закону, коли несумісні поняття значаться в одному абзаці закону.

Про вплив на крафтове пивоваріння

В першу чергу, цей закон б’є по малих пивоварнях, тих , які виробляють пиво за вищою ціною, ніж масова продукція. Це і заклади при ресторанах і крафтове пиво, яке поширюється у пляшках. Таке пиво має вищу собівартість хоча б за рахунок того, що вариться на невеликих виробництвах. Воно не має своєї категорії широкого та масового споживача.

Тому ці маленькі пивоварні ніяк не впливали на алкоголізацію населення на відміну від продукції широких виробників, яка заполонила зараз магазини, заклади харчування та ринок уцілому. Але для них дана вартість ліцензії — 500 тисяч, якщо врахувати обсяг виробництва та можливості, — дуже низька ціна. Ми порахували що літр їхньої продукції буде дорожчати на 3-5 копійок.
Тому зміни не стримують поширення чи підвищення ціни пива для масових виробників, а б’ють по невеликих виробниках, які хотіли б масово продавати свою продукцію.

Гільдія Крафтових Пивоварів заснована у березні 2015 року.
Це — громадська спілка осіб, які об’єдналися, щоб донести спільну позицію, захищати свої інтереси у малому броварстві. Організація об’єднує ряд комерційних пивоварень ресторанного типу, міні-виробництв, та підприємців, які мають намір працювати у цій галузі. Основна мета — здійснення та захист прав і свобод, інших інтересів фізичних та юридичних осіб при виробництві, розповсюдженні та споживанні традиційних та новаційних (крафтових та ін.) сортів пива виробниками яких є невеликі незалежні пивоварні та ентузіасти.

Фото: flickr-user aryl Cabuco