У міському просторі Львова з’являться згадки про єврейську історію міста

Завдяки ініціативі істориків у Львові починають відновлювати єврейську спадщину. У колишньому єврейському кварталі будуть створені спеціальні місця пам’яті на місці зруйнованих синагог. Про це пише Ольга Перехрест у матеріалі на сайті zaxid.net.

Замість літніх майданчиків та занедбаного пустиря відкриють меморіальний сквер. Проект отримав назву «Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність». «Простір Синагог» – це ініціатива спрямована на вшанування історії євреїв у Львові, усвідомлення трагедії Голокосту. Відкриттю нових місць у міському просторі Львова передуватиме низка освітніх та мистецьких заходів.

Так, нещодавно, на площі Арсенальній у Львові просто неба відкрилась виставка американського фотографа Джейсона Франциско «Золота Роза». За словами автора, експозиція є візуальною та текстовою медитацією про час, втрату та пам’ять довкола однієї із найбільш відомих синагог Європи.

У своєму проекті, реалізованому у 2014 році, автор поєднав широкоформатні фотографії, малюнки та есе. Чорно-білі фото представляють погляд на сучасний стан будівлі, а малюнки крейдою відображають уявлення та рефлексії про синагогу, що знаходилася тут до Другої світової війни.

«Простір Синагог» – це спільна ініціатива Львівської міської ради, Центру міської історії, Проекту українсько-німецької співпраці «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» ЛМР та Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ).

Перед початком Другої світової війни у Львові діяло кілька десятків синагог. Найдавніші розташовувались в середмісті та формували центр історичної єврейської дільниці, яка охоплювала кілька кварталів біля площі Ринок. Найвідомішою з них є «Золота Роза». Поруч із нею, на місці сучасної площі Арсенальної, розташовувалась Велика міська синагога. Обидві були зруйновані під час війни.

Кураторка проекту «Простір Синагог», історик Софія Дяк, каже, що історія євреїв у Львові – це історія, яка не закінчилась, але була перервана Голокостом. Це історія про людей, яких немає.

Після війни населення Львова змінилось на 90% і ми нічого не можемо виправити. Але можемо змінити ставлення до людей, які загинули або змушені були виїхати. Ми маємо бути до того чутливими.

Ідея «Простору синагог» полягала в тому, щоб створити водночас символ присутності і пустки. Перед командою стояло завдання не лише провести консервацію руїн, але й відповідно позначити ці місця, вшанувати їхню історію.

Першим етапом проекту має стати консервація вцілілих залишків синагоги «Золота Роза», ознакування місця Бейт Гамідрашу та створення меморіальної інсталяції «Увіковічнення». Згодом організатори планують створити меморіали на місці старого єврейського цвинтаря «Бесолейм» (де зараз розташований Краківський ринок) та біля Янівського концтабору (де, за різними оцінками, загинуло від 50 до 200 тисяч людей). Консервація «Золотої Рози» має початись найближчим часом. А створення меморіальної площі на місці Великої міської синагоги – не раніше 2016 року.

Щоби персоналізувати єврейську громаду та вписати її в міську історію, була задумана інсталяція «Увіковічнення», яка розташується на місці внутрішнього дворика між Бейт Гамідраш та синагогою. Це 39 стел, на 21 з них будуть цитати з щоденників, спогадів, листів чи віршів, які писали львівські євреї про Львів. Вони розкладені хронологічно: перед Голокостом, Голокост і після Голокосту. Ще на восьми стелах будуть з фотографіями, решта – порожні.