10 причин, чому Київ – це європейська столиця

Дата публікації: 6.8.2015 Розділ: Місто

Минулого разу «Хмарочос» показав «темну сторону» Києва, що викликало обурення зі сторони певної частини читачів. Але правда в тому, що крізь це брудне і непривітне село (так-так, той Київ, що був, ми вже втратили майже повністю) проростають паростки нової надії. Про них ми і поговорим у цій публікації.

Як вчили нас наші бабусі, Київ – це місто-парк (площа парку зменшується)

За останні два століття можна знайти чимало згадок у художніх творах, щоденниках та цитатах про Київ, як місто, в якому повно зелені. Сади, парки, сквери, схили Дніпра та численні ліси навколо є справжньою цінністю міста. У киянина, в принципі, немає проблем з вибором місця для відпочинку на природі, чи то для усамітнення, чи то для прогулянок невеликими компаніями, чи для організації масових заходів. І це є однією з ознак європейського міста та одним з основних принципів розумного урбанізму — баланс з природою та невтручання в неї. Щоправда, останній принцип в українській столиці постійно порушується, але ми тут зібрались поміркувати про хороше.

Є затишний район, у якому розвивається малий бізнес, креативна економіка та сфера послуг (але сам він у дуже занедбаному стані).

Старий Поділ — це місто в місті. Ми неодноразово згадували про нього, як про своєрідний центр київських креативних індустрій, міських розваг та культури. Тут і приємна співрозмірна людині квартальна забудова, і пам’ятки, і університет, і особлива атмосфера невимушеності та легкості, через яку кияни полюбляють приїздити сюди на вихідні. Члени подільської громади (як мешканці, так і бізнес) сподіваються на створення своєрідного кластеру на цій території, можливо з особливими преференціями та самоврядуванням, що має дати поштовх якісному розвитку району.

1

Декілька набережних та острови, як рекреаційна зона (також занедбані)

Київ потенційно має десяток набережних вулиць, або й більше. З такою кількістю може зрівнятись хіба що Стамбул чи міста на узбережжі океанів. Існує у Києві й інвестиційний проект “Дніпровська перлина”, покликаний впорядкувати території навколо Дніпра та острови на території Києва. У місті можна було б виділити острів на фестиваль рівня будапештського Sziget, острів для пляжів та водної рекреації і ще будуть острови для створення там заказників чи заповідників. А квадратні метри у малоповерхових будиночках на набережних, якби їх побудували, коштували б великих грошей. Ми маємо величезний природний ресурс і можемо вчинити з ним так, щоб потім не було соромно.

З’являється правоохоронна система, яка нормально функціонує (але тільки частково)

Місяць тому в Києві була запущена нова патрульна поліція. Окрім збільшення згадувань про правоохоронні служби в соцмережах в позитивному контексті, це ще й має неабиякий вплив на міське середовище. У місті дійсно підвищилось відчуття безпеки. Патрулі добре видно вдень і вночі, а отже кияни почувають себе захищеними. Цьому сприяє й масивна кампанія у медіа, протягом якої люди розповідають сотні історій про людяність, адекватність і неупередженість нових поліціянтів. Раніше ж можна було побачити хіба що випадки побиття чи цинічного ставлення міліціонерів до громадян у різних ситуаціях. Ще зарано говорити про статистику, але сподіваємось, через рік соціологічні опитування покажуть значне підвищення рівня довіри до правоохоронців.

2

Почалась ревіталізація одразу декількох промзон

Ще однією ознакою прагнення киян стати європейцями є переосмислення використання занедбаних та покинутих промислових зон. Якщо раніше їх використовували як склади, парковки чи взагалі зносили й будували на їх місці житлові комплекси, то зараз думають, як можна змінити їхнє функціональне призначення та зберегти архітектуру, не витрачаючи на це багато ресурсів, принаймні, матеріальних. Так виникли, наприклад, кластери Closer, Платформа та G13. Тепер це чи не найулюбленіші місця відпочинку багатьох киян. Наступна задача таких хабів — створити міцні спільноти креативних індустрій, які б могли розвиватись разом, допомагаючи один одному та збільшуючи соціальний капітал кожного. Розвиток креативної економіки та R&D (центрів розвитку інновацій) – це ключ для процвітання міста у майбутньому.

З’являються міцні територіальні громади

Найголовніша ознака міста – наявність локальних громад, які можуть чинити спротив несправедливості та займатись творчою діяльністю. Спочатку це декілька мешканців, потім декілька будинків, вулиць, кварталів і так далі. Активність заряджає робити інших щось для міста. Цей процес пришвидшується, якщо таку активність культивує й міська влада. Якщо адміністрація не займається питанням розвитку громад, то це призводить до згортання демократії в місті та конфліктів із владою та великим бізнесом, наприклад, забудовниками. В Києві точково виникають такі спільноти і на їх прикладах вчаться інші. Сподіваємось на шалену популярність цього руху в майбутньому.

3

Є осередки сучасної культури та мистецтва

Біля річки, на Подолі виникає справжній кластер сучасного мистецтва та міської культури. Тут діють простори Ізоляція, Порт, Арт-Причал. Всі вони виникли протягом останніх декількох років. Крім цього, у Києві є Мистецький Арсенал, Пінчук арт-центр, Центр візуального мистецтва, десятки галерей, кінофестивалі, а цього року відбудеться бієнале сучасного мистецтва. У таких місцях концентруються творчі особистості не тільки з Києва чи України, а й з усього світу, адже вони є майданчиком для проведення арт-резиденцій, конференцій, виставок та кінопоказів. В українській столиці довгий час розвивається сфера моди, у якій працюють дизайнери одягу й моделі, відомі у світі, а в самому Києві можна купити речі декількох локальних марок, на кшталт Syndicate чи Sammy Icon (додайте вашу улюблену).

Існує кавова та ресторанна культура (у зародку)

Гастроентузіасти в Києві мають вже довгу історію і досягли неабияких успіхів. У місті є куди піти поїсти, маючи в гаманці і декілька десятків гривень, і декілька сотень. І це вже не тільки мережі закладів з суші та піцою, хоча вони й досі домінують, а й нові концепти.

Особливо активізувалась останнім часом культура кав’ярень. Можливо, це сталось через появу автівок з еспресо-машинами, яких останнім часом стало надто багато. І справді, якщо є можливість вибігти з офісу на десять хвилин та випити не найгірший у світі напій, то нащо потрібна розчинна кава, яка ще років десять тому стояла майже на кожній офісній кухні? Крім цього, у київських кав’ярнях в останні роки з’являються й альтернативні способи заварювання кави.

Десятки нових фестивалів різної тематики

Фестивалі та проведення масових заходів — дуже важлива частина міської культури. Дуже часто доводиться обирати: між фестивалем урбаністики та лекцією про джаз, між техно-вечіркою та фестивалем сніданків наступного ранку, між музичним концертом та театральною виставою просто неба. Кияни ніби масово звільнились від гнітючої самотності, щоб разом організовувати та проводити час на нових заходах, поділяючи захоплення один одного.

Давнє місто з шаленим туристичним потенціалом

Києву щонайменше 1500 років. Під містом археологи знайшли гектари давнього городища. Вкупі з відомими культурними пам’ятками, сучасним і модним Подолом, рекреаційною зоною біля річки та шаленими активностями кожного вікенду Київ може стати одним з найцікавіших міст світу для туриста. Східноєвропейська культура маловідома, таємнича та багато де майже знищена, а в українській столиці ще непогано збереглась архітектура ХІХ століття і нагадування про давню історію міста, яке виникло на перехресті декількох торговельних шляхів. Зі збільшенням потоку цивілізованих туристів Київ може стати охайнішим та багатшим, адже, фактично, люди віддають свої гроші за те, що гостюють у вас і їм подобається у вашому місті. Звісно, якщо вам є що запропонувати.

Опублікувати в соцмережах

Підтримати проект

Підписуйтесь на розсилку і щотижня отримуйте наші найкращі публікації до себе у поштову скриньку. Обіцяємо не спамити!