16 серпня у Музеї-квартирі Павла Тичини відбудеться одразу два заходи, присвячених урбаністиці: лекція-доповідь «Архітектура майбутнього — неосвоєні горизонти» та поетичні читання «Поети про урбанізм. Залізобетонні строфи».

На лекції розкажуть, чи є у світу проективність в його архітектурному аспекті, поговорять про сучасну архітектурну утопію, про вектори розвитку або про їх відсутність. «Де і в якому середовищі нам жити. На що повинна бути націлена наша активність всередині самого міста, які міста це будуть – саме це нам варто зрозуміти в найближчі роки. Перенаселеність старих цивілізаційних центрів як на Заході так і на Сході звертає нашу увагу на все ще мало колонізовані, але багаті на ресурси території. На жаль, всі ці території мають досить суворий клімат – це Сахара, Антарктида, Сибір… Важливі також проекти підводних та підземних поселень. А з ними – автономність, блочність, автоматизація, роботизація, біотех. Все це передвісники космічної колонізації».

Свої вірші про місто зачитають Павло Коробчук, Вано Крюгер, Олександр Мимрук, Євгенія Чуприна, та інші. «Цифрова епоха в людському мурашнику відбивається в свідомості, призводячи до генезису цілком самостійної урбаністичної естетики, що видозмінюється й еволюціонує відповідно до зміни міського середовища.
Поетичні рефлексії є чи не найбільш прямим чуттєвим вираженням реалій сьогодення, які фіксують поточний спектр видозмін. Взаємовплив людини й навколишнього середовища, яким став і сам соціум є предметом творчого дослідження літературного вечору».

Фото на головній: uk.wikipedia