Киян опитають, куди витрачати кошти з бюджету міста

Київська влада розпочала роботу над бюджетом столиці на наступний рік.

Про це заявив голова комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Странніков, повідомляє прес-служба “УДАРу-Солідарності”, повідомляє «Українська правда. Київ».

“Як і в минулому році, ми почнемо формувати бюджет столиці у жовтні, а не в грудні, як це відбувалося за часів минулої влади. І знову в цьому процесі найширшу участь візьмуть мешканці міста”, – сказав депутат.

Він додав, що цього року процедура формування бюджету буде вдосконалена.

“Ми запровадимо спеціальну програму – те, що в розвинених країнах має назву “бюджет участі”, тобто можливість мешканцям самостійно впливати на ті чи інші статті бюджету”, – пояснив Странніков.

Йдеться про проект «Бюджет участі», розроблений командою Kyiv Smart City. Ось що пишуть про нього на сайті проекту: “«Бюджет участі» передбачає залучення мешканців міста Києва до процесу розподілу коштів міського бюджету. На сьогодні система розроблена та знаходиться в тестуванні. І вже в жовтні кожен киянин зможе взяти участь у формуванні бюджету міста Києва на 2016 рік”.

Але не все так однозначно з новим інструментом. Аналітик центру CEDOS Іван Вербицький пояснює, як має виглядати справжній бюджет участі та чим він відрізняється від запропонованого командою Kyiv Smart City інструменту.

Іван Вербицький
Аналітик центру CEDOS

«На скільки я розумію, проект під назвою “бюджет участі”, який розробляє зараз Kyiv Smart City, КМДА і SocialBoost за підтримки іноземних партнерів виглядатиме як онлайн-опитувальник. Питання базуватимуться на фактах про використання міських фінансів. Користувач зможе відповісти “Так/ні” (чи потрібно щось фінансувати), або обрати певну суму грошей.
І за формою, і за змістом, це опитування. Опитування – одна зі складових учасницького бюджетування (Participatory budgeting), але це ще не учасницьке бюджетування. Саме по собі, воно є формою дорадчої демократії (Deliberative democracy), а не учасницької (Participatory democracy). Це не погано – навпаки, це теж дуже добре. Це вже нова якість спілкування влади з громадою, адже раніше в громади навіть поради не питали. Однак, радитися з мешканцями – ще не означає залучати їх до безпосереднього прийняття рішень.
Вашу пораду можуть прийняти, або відхилити. Натомість, учасницьке бюджетування передбачає, що ви не лише радите розробникам, а й самі стаєте співрозробниками разом з ними. Наприклад, пропонуєте проекти, обраховуєте їхню вартість, берете участь в робочих засіданнях, працюєте разом з чиновниками над проектом бюджету і маєте право голосу при його прийнятті.
З цих міркувань пропонований “бюджет участі” не є учасницьким бюджетом у класичному розумінні. Назва не точно відповідає змісту. Однак, дуже часто саме такі опитування стають першим кроком перед запровадженням повноцінного учасницького бюджетування, як це було у Парижі. В перший рік там також проводили щось дуже схоже. Питання в тому, чи Київ перейде на наступний рівень.
Наразі для цього немає нормативної бази. Все тримається на добрій волі окремих посадовців. Натомість, учасницьке бюджетування потребує легітимності: на ній базується довіра. Якщо не буде довіри до цього інструменту, люди не братимуть в ньому участі. А без участі людей це немає сенсу. В учасницькому бюджетування головне – це залучення, а не гроші чи технології. Щоб оцінити залучення – потрібно побачити, як воно буде працювати».