Ігнатій Ледоховський – одна з найбільш таємничих постатей у історії архітектури Києва. Про нього майже немає відомостей, в архівах немає проектів його споруд, а про авторство деяких будівель ми можемо лише робити припущення. Тим не менш, будинки, автором яких він є, чи йому приписують їх проектування, є шедеврами архітектури доби модерну. Часто Ледоховського порівнюють з Городецьким.

У зводі пам’яток історії та культури України йдеться про чотири будівлі, автором яких є Ігнатій Ледоховський – це №19 та №21 на вулиці Вєтрова (зараз Назарівська), знаменитий «Будинок зі зміяміи» на Великій Житомирській (у зводі пам’яток зазначено “можливо”) та №33 на вулиці Гончара. Ще одна будівля, яку часто відносять до спадку цього архітектора знаходиться за адресою вул. Костьольна, 7. Але слід зауважити, що це лише припущення, основане на тому, що і будинок на Гончара, і будинок на Костьольній оздоблював ліпниною той самий скульптор – Федор Соколов. А це може означати, що і архітектор у цих двох споруд той самий, себто Ледоховський. Проте, поки що жодних фактів цю гіпотезу не підтверджують.

Тим не менш, ми включили будинок до нашої міні-екскурсії.

вул. Назарівська, 19

[metaslider id=12099]

Вул. Назарівська (колишня Вєтрова) має тільки непарну сторону вулиці, так як на парній стороні знаходиться огорожа ботанічного саду ім. Фоміна. Тут, поряд один з одним, стоять два будинки, автором яких є Ледоховський – № 19 та 21. Дев’ятнадцятий номер зведений у 1907-11 роках, як житловий будинок для адвокатів. На кожному поверсі було по дві п’ятикімнатні квартири, що включали кабінет, приймальню, їдальню, спальню, кімнату для прислуги, а також передпокій, кухню, санвузол. Зараз один з володарів квартир у цьому будинку засклив один балкон на фасаді. Будівлю відрізняє оригінальний металевий піддашок.

вул. Назарівська, 21

[metaslider id=12100]

Двадцять перший номер по вулиці Назарівській відомий перш за все тим, що у ньому мешкав відомий письменник Ісаак Бабель, коли навчався у Київському комерційному інституті. Зведений у стилі модерн для лікаря М. Трофимова. У 1950-і pp. первісний триповерховий об’єм з мезоніном зазнав змін: добудовано четвертий поверх, з семи балконів на фасаді залишилося три. Цікаво, що у буднику на цій ділянці, який стояв до споруди Ледоховського, декілька років мешкала Леся Українка.

вул. Олеся Гончара, 33

[metaslider id=12101]

Цей маєток був побудований в 1907-1908 роках для доктора П.Е. Качковського, який відкрив у ньому приватну хірургічну клініку. На жаль, через два роки Качковський помер, а клініка перейшла його товаришеві по службі І.С. Маковського, і під цим ім’ям почала працювати в 1910 році. Клініка була оснащена новітнім обладнанням і призначалася для багатих клієнтів. На фронтоні фасаду з’явився напис “Хірургічна Лікарня доктора медицини Маковського”.

У 1911 році після замаху на міністра Російської Імперії Столипіна, його доставили в клініку Маковського, у зв’язку з важким пораненням. До Києва з’їхалися кращі медики, але врятувати його не вдалося, і через кілька днів він помер. Скоро вулиця була перейменована в Столипінську, а клініку кияни стали називати “Столипінський дім”.

вул. Велика Житомирська, 32

[metaslider id=12102]

Відомий «Будинок зі зміями» є однією з неформальних візитівок Києва і також побудований за проектом Ледоховського. В останні роки з ним пов’язана дуже неприємна історія – чинний власник умисно дає пам’ятці архітектури розвалитися. До революції належав дворянці С. Чоколовій. Первісно був триповерховим, а четвертий поверх добудували після 1945 року, тоді ж знищена частина оригінальної ліпнини (замість одного барельєфу навіть пробили додаткове вікно).

У будинку було електричне освітлення, водопровід і каналізація. До 1920 р будівля була житловою, а після цього у ний розміщувалися різні організації.

вул. Костьольна, 7

[metaslider id=12103]

У 1913 р садибу по Костьольній вулиці, 7 придбав дворянин Олександр Козеровський, на замовлення якого тут був споруджений п’ятиповерховий будинок у стилі модерн. Незвичайна архітектура фасаду з довгим балконом на другому поверсі доповнюється декором і скульптурами роботи Федора Соколова, зокрема, трьома фігурами атлантів, які, “по-братськи” обіймаючись, підтримують постамент з величезною вазою. Будинок добре відомий завдяки цим атлантам на фасаді (зараз екскурсоводи люблять з цієї нагоди фантазувати на тему сексуальної орієнтації домовласника Козеровського).