10 нових слів, які вивчили кияни

Дата публікації: 26.11.2015 Розділ: Місто

Київ змінюється та переймає тенденції, актуальні для інших міст у Європі та регіоні. Ми зібрали 10 слів, які кияни, що цікавляться міським розвитком, стали вживати останнім часом. Ці слова є маркерами змін в українській столиці.

Мурал

1

Джерело: www.unn.com.ua

Замість «крєпкіх хозяйствєнніков» у київську владу та на її орбіту прийшли бізнесмени, забудовники та молоді кар’єристи. Це впливає на новий стиль управління містом. Зокрема, на бажанні швидко імпортувати іноземні практики. Наприклад, традиції вуличного мистецтва (стріт-арту). При чому почати вирішили одразу з найбільшої форми малювання на вулиці – муралу. Менш ніж за рік у Києві з’явилось декілька десятків нових зображень на стінах будинків, деякі з яких спричинили широкі дискусії і навіть скандали. А тому про значення слова «мурал» дізналось багато тисяч киян, коли цей вид мистецтва швидко став частиною громадського простору міста.

Воркшоп

Практичні семінари у ігровій або іншій інтерактивній формі з залученням міжнародних експертів, також відомі, як воркшопи, стали набувати популярності у Києві та інших українських містах. Особливо це стосується розроблення стратегій чи ідей розвитку місцевостей. Одними з перших організацією майстерень-воркшопів для діячів у різних сферах, пов’язаних з ровитком міста, почали займатись фестиваль CANactions та фонд «ІЗОЛЯЦІЯ» в Україні.

Електробус

2

Джерело: lcci.com.ua

Автобус на електричній тязі або тролейбус на акумуляторах, який не потребує лінії електропередач над дорогою? І те, і інше пояснення електробуса буде вірним – це громадський транспорт, який не продукує шкідливих викидів у повітря, працює на електричній тязі та їздить з акумулятор великої місткості. Хоча на рейсах в Україні таких автобусів ще немає, нещодавно власну розробку представив львівський завод «Електрон», відомий виробництвом трамваїв з низькою підлогою. Сподіваємось, автобуси та тролейбуси скоро почнуть замінювати новим видом транспорта.

Хаб

Розвиток міста потребує локацій, де можна зустрічатись групами, обговорювати проекти, працювати, організовувати фахові події. Для цього в Києві за останній час відкрилось декілька просторів, які мають достатній рівень комфорту та можливості широкого використання для власних потреб. Це і коворкінги, і арт-кластери, і хаби. В усьому світі розвиток таких місць є передумовою для створення креативної економіки, що має високу додану вартість.

Крафтовий алкоголь

3

Джерело: www.agrarnagazeta.com.ua

У світі все ще триває «крафтова революція». Виробництво алкоголю високої якості за власними рецептами та технологіями на малих підприємствах стає дедалі популярнішим і в Україні. Вже зараз у Києві діє декілька десятків закладів, куди можна прийти випити крафтове пиво чи міцні напої вітчизняного чи іноземного виробника, а в деяких супермаркетах можна знайти їх у пляшках. Щоправда, ціна на такі напої буде у декілька разів вищою за продукцію промислових гігантів (пам’ятаєте, креативна економіка та висока додана вартість?)

Партисипація

Участь громадян в управлінні містом, партисипація, стає відчутним трендом в Європі. В Україні лише відбувається осмислення інструментів, як члени міської громади можуть приймати участь у прийнятті рішень, контролі за міським бюджетом та самостійно розпоряджатись ресурсами. Наприклад, Центр CEDOS проводить пілотні воркшопи у різних містах з партисипаційного бюджетування, а в Києві команда Kyiv Smart City розробляє відкритий бюджет міста та тестує можливості участі громадян у складанні бюджету на наступний рік.

Поліція

Цього року на вулицях Києва та інших міст з’явилась патрульна поліція, розроблена за зразком «цивілізованих країн». Тепер у нових правоохоронців не залишилось «каральних» функцій, вони підкреслено не беруть хабарів та прагнуть вирішувати проблеми не санкціями на кшталт затримання, а усними попередженнями. За що кияни їх починають вважати слабкими та неспроможними ефективно та оперативно вирішувати деякі конфлікти. Проте довіра до них все одно залишається значно вищою, ніж до «старих» міліціянтів.

Архітектурний модернізм

У Києві будівлі доби модернізму часто називають «сірими радянськими коробками» та, у масі своїй, не люблять. Але за останніх декілька років з’явився цілий рух архітекторів, які досліджують модерністичний спадок в Україні та популяризують його у культурі. Відбуваються лекції, виставки, пишуться статті та навіть цілі книжки про особливості українських «сірих коробок».

Демонтаж

4

Джерело: tsn.ua

Демонтують у Києві останнім часом багато чого: червоні зірки у рамках Закону про декомунізацію, незаконно встановлені МАФи, вивіски магазинів, у яких немає дозволів, зайві поверхи будівель, які надбудували девелопери. Дехто навіть починає розбирати засклені балкони у центрі міста, бо розуміє, що вони псують зовнішній вигляд будинків, які мають цінність. Сподіваємось, що рано чи пізно ми позбавимось всього зайвого. Але хочемо, щоб разом із зайвим не прибрали щось потрібне.

Smart city

Термін «розумне місто», який всі розуміють по-різному, тим не менш входить до вжитку киян (і львів’ян). Таким чином, у містах пропагують нові підходи до управління, з використанням сучасних технологій, комп’ютеризації та електронної демократії. В країні все більше послуг можна оформити та отримати через інтернет, а не вікно у якійсь державній установі. У Львові чиновники навіть мають право електронного підпису документів, якщо знаходяться у відрядженні або відпустці.

Опублікувати в соцмережах

Підтримати проект

Підписуйтесь на розсилку і щотижня отримуйте наші найкращі публікації до себе у поштову скриньку. Обіцяємо не спамити!
  • Rascal

    Понти.

  • Andrii_Kyiv

    Тролейбус екологічніший за електробус, бо в ньому нема акумуляторів. З часом акумулятори необхідно змінювати, а старі правильно утилізовувати. Тож зміна тролейбуса на електробус — це нерозумно. Електробуси можуть використовуватися замість автобусів, там, де прокладати тролейбусні лінії недоцільно.