Дніпровський, Дарницький райони й Бессарабка є найбільш забрудненими у Києві

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 141 днів. За цей час ми опублікували 27740 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

За даними Центральної геофізичної обсерваторії, рівень забруднення повітря в Києві перевищує допустимі середні показники.

Фото: Лев Шевченко

Як зазначив Дмитро Беспалов, директор компанії “А+С Україна”, яка розробляла транспортну модель столиці на замовлення Департаменту містобудування та архітектури КМДА, головними забруднювачами повітря столиці є не заводи і фабрики, а автотранспорт і природні пожежі. За його словами, у Києві на вулицях одночасно перебуває не менше півмільйона активних автомобілів, не беручи до уваги громадський транспорт і сезонних спалахів активності автомобілістів.

Дмитро Беспалов,

директор компанії “А+С Україна”, радник фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Київраді

«Найбільш забрудненими районами є Дніпровський і Дарницький райони. Високий рівень концентрації шкідливих речовин у повітрі спостерігається в центрі – на Бессарабці, де завжди скупчується велика кількість транспорту через постійні затори. Крім того, цьогорічні літні горіння торф’яників, що призвели до смогу в столиці, в рази підвищили рівень забруднення повітря. Немає нічого гіршого для екології, ніж рух стоп-старт в тягучці по перевантаженій вулиці. І ми всім цим дихаємо», — визнає він, підкреслюючи, що забруднене повітря — один з чинників підвищення рівня смертності».

Щоб змінити ситуацію, необхідно, по-перше, розвивати громадський транспорт. Зокрема, опорні мережі (метро, трамвай, міська електричка) і підвізні (автобуси, тролейбуси, маршрутки та ін.). По-друге, робити піар-заходи, розвивати car-sharing, будувати велоінфраструктуру, провадити послідовну політику в сфері паркування та регулювати доступ для авто в центр.

Ключовим експерт вважає освітній момент: «Жителі міста повинні зрозуміти, що заходи з обмеження легкового автомобіля — вимушені та виправдані. Тоді дадуть плоди і всі вище перелічені заходи».

Киянам властива так звана «автомобільна залежність». Коефіцієнт користування автомобілем для Києва сягає 0,88. Тобто 88% власників авто оберуть як засіб пересування саме «легковик», а не громадський транспорт.

Тим часом, якщо хоча б 5% водіїв відмовляться користуватися автомобілем на користь громадського або велотранспорту, навантаження на вулично-дорожню мережу зменшиться на 15-20%.