Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 122 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Панно в оздобленні столичного Річкового вокзалу знаходяться під загрозою, адже вже до Дня Києва будівлю можуть переформатувати в ресторанну галерею.
Фонд ІЗОЛЯЦІЯ, відомий своєю активною діяльністю щодо збереження української культурної спадщини XX сторіччя, звернувся до Міністерства культури з вимогою терміново внести до національного реєстру пам’яток монументального мистецтва національного значення комплекс монументально-декоративних творів в інтер’єрі вокзалу.
«Ці твори є безцінними пам’ятками мистецтва українського шістдесятництва – визначного періоду в українській культурі, позначеного сплеском яскравих художніх новацій. Художники-шістдесятники, до яких належать автори декоративних панно Річкового Вокзалу Ернест Котков, Валерій Ламах та Іван Литовченко, працювали в складних умовах заідеологізованості та цензури, та незважаючи на це створили унікальне художнє явище, значною частиною представлене у вигляді монментально-декоративних творів. Ернест Котков, Валерій Ламах та Іван Литовченко, відомі з поміж іншого своїми роботами в аеропорті “Бориспіль”, монументальними мозаїками на житлових будинках по проспекту Перемоги, метро Шулявська», – зазначається у відкритому листі до Мінкульту.
Саме ці митці наприкінці 50-х активно працювали і над оформленням приміщень Річкового вокзалу. Декоративні панно виконані у іноваційному для тих часів методі – поєднанні кераміки та кольорових цементів. Комплекс нараховує вісім панно – «Дніпро – торговий шлях», «Богдан Хмельницький» та «Жовтень» у залі очікування, «Україна», «Праця» і «Відпочинок» – у ресторані, «Чайки над водою» у вестибюлі та портик з різьбленням інкерманського каменю.
Фото: Сергій Рістенко
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті