У Копенгагені парки зможуть перетворюватися на ставки

Данська столиця дає незвичайну відповідь змінам клімату, пише CityLab. Публічні простори під час негоди ставатимуть озерами та ставками.

На першому зображенні площа Tåsinge Plads не відрізняється від інших громадських місць Копенгагену — спортивні майданчики, місця відпочинку, дерева і квіти, молодь та люди похилого віку. І одночасно Тосінге Пладс є частиною плану по адаптації життя міста до змін клімату.

Системи басейнів під час злив збиратимуть воду, яка пійде на зрошення рослинності. Вода буде підкачуватися незвичним способом — через зусилля, створені дитячими атракціонами.

Ще декілька років тому Тосінге Пладс була асфальтовим плацем, який використовувася як паркінг. Невеличкий клаптик газону на площі був всього-на-всього  туалетом для домашніх тварин. А тепер ця площа і район Санкт-Кєльдс (Sankt Kjelds) — суттєвий крок до створення першої у світі місцевості, стійкої до змін клімату. Цей план розроблений групою архітекторів Tredje Natur. Флеммінг Рафн Томсен, один із засновників проекту, каже, що це приклад того, як робота з адаптації до кліматичних змін перетворила, здавалося б, негативне явище (зливи) у позитивний приклад благоустрою.
«Вода використовується в якості ресурсу, що підвищує рівень міського життя»,- говорить Рафн Томсен – «Ми бачимо Копенгаген як місто, де люди і міський організм знаходяться у рівновазі».

Копенгаген — не перше місто, де намагаються дотримуватися міської політики, стійкої до змін клімату. Два роки тому у Роттердамі була реалізована перебудова площі Бентемплейн, яка також може використовуватися як водний басейн під час штормів.

Дослідженнями Інституту Нільса Бора передбачається, що за наступні 100 років рівень моря біля Копенгагену може піднятися на 1,6 метрів. В цих умовах місто повинне зробити вибір — або розширювати інфраструктуру XX століття – підземні комунікації: труби, каналізацію, або дотримуватися сучасного плану з адаптації клімату, згідно з яким передбачено створити близько 300 подібних інтегрованих у міський простір водойм у наступні 20 років. Ціна цього питання — 1,3 мільярди доларів, що становить половину вартості традиційного рішення з каналізаційними трубами.

Фото: citiscope.org