Архітектор з групи Zuloark розповідає про принципи організації міських просторів

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Zuloark – колектив архітекторів з Мадрида, які працюють з міським простором на мікрорівні. Zuloark належить до плеяди архітектурних колективів, що зародилися в кінці 1990-х і представляють рух тактичного урбанізму (tactical urbanism) і вільної культури (free culture movement).

Про принципи своєї роботи один з учасників Zuloark Мануель Паскуаль розповів #arts4city.

Zuloark мають кілька принципів підходу до міського простору. Один з них – принцип «здорового глузду» (common sense). У Мадриді зазвичай гарна погода, але люди не дуже активно використовують вулиці міста. Або не можуть, тому що вулиці для цього не готові. Крім того, люди використовують площі і вулиці однаково, і перебування в місті перетворюється на рутину. Відкрита міська інфраструктура ж допомагає людям більше і якісніше використовувати простір. Важливо, щоб жителі могли спробувати нові ролі, щоб вони перетворилися на дизайнерів міського простору. Коли городяни роблять щось своїми руками – стілець або лавку – вони стають «урбаністами».

Щодо вибору міського простору – зазвичай це місця, з якими ніхто не має справи, занедбані або незнайомі людям. З такими місцями працювати просто, тут ніхто не забороняє діяти і не заважатиме, адже це місце нікому не потрібно, розповідає Паскуаль.

За словами Мануеля Паскуаля, важливо, щоб люди не були волонтерами. Партиципація – це не техніка волонтерства. Це спосіб залучити людей, які в чомусь потребують, і робити речі, які цим людям потрібні. Якщо ви працюєте тільки з волонтерами, через два тижні або через два місяці вони припинять брати участь у ініціативі. Але якщо ви робите те, що потрібно городянам, то проект буде продовжуватися, навіть якщо ви його покинете. Потрібно знаходити людей, яким щось потрібно, і працювати з ними. «Ми будуємо міську культуру і читаємо про те, що ми робимо, в текстах соціологів і антропологів. У соціологів також може бути інший погляд на проблему чи конфлікт. Ми реагуємо на одну й ту ж ситуацію однаково, а соціологи можуть показати нам інші можливості діяти і вирішувати проблеми міста», – підсумовує архітектор.