Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 26 днів. За цей час ми опублікували 26899 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

В Українському кризовому медіа-центрі пройшла зустріч представників культурної спільноти із речниками проекту «РічПорт», які займаються реконструкцією Річкового вокзалу у Києві. Громадські активісти озвучили рекомендації щодо реставрації мозаїк та подальшої ревіталізації будівлі.

pnk6-Cno[1]

Довгий час будівля Річкового вокзалу на Поштовій площі стояла занедбаною, що викликало занепокоєння у київських активістів, адже оздоблення Річкового вокзалу є яскравими пам’ятками мистецтва українського шістдесятництва. Митці цієї епохи, серед яких автори декоративних панно Річкового вокзалу Ернест Котков, Валерій Ламах та Іван Литовченко, працювали у важких умовах заідеологізованості та цензури, і всупереч цьому все ж створили визначні монументально-декоративні твори.

Як зазначила дослідниця Галина Скляренко, з оздоблення будівлі вокзалу розпочався новий етап розвитку українського стінопису – монументального мистецтва, яке у другій половині XX століття  широко впливало на суспільний клімат. 

За словами Євгенії Моляр, кураторки проекту «SOVIET MOSAICS IN UKRAINE» фонду ІЗОЛЯЦІЯ, у середині Річкового вокзалу знаходяться одні з перших в Україні монументальних панно та фризів. На той момент вони були експериментальними, адже автори використовували керамічну плитку, кольорові цементи та поєднували різноманітні техніки. «Весь цей комплекс є єдиним художнім вирішенням. Уся ця робота є синтезом архітектури та мистецтва та складає єдиний неподільний мистецько-архітектурний твір», – зазначила пані Моляр, акцентуючи увагу на тому, що неможливо просто прибирати фрагмент мистецького твору, навіть якщо він може здаватися недоречним в умовах декомунізаційних процесів. «Не все те комуністичне, що було створено в ту добу, адже тоді треба було б знищити усе, створено у XX столітті», – додає дослідниця Лизавета Герман.

Мистецтвознавці наголошують на необхідності супроводжувати монументальні твори певними табличками, які б засвідчували цінність культурно-історичної пам’ятки із поясненнями історії її створення та культурного значення. За словами Галини Василевської, юриста фонду ІЗОЛЯЦІЯ для цього вищезгаданим творам необхідно набути пам’ятко-охоронний статус. 

Як зазначив речник проекту «РічПорт» Антон Фрідлянд, головна місія реставрації Річкового вокзалу – повернути йому туристичне значення. У будівлі планують створити Музей-ресторан, який буде розповідати про історію Дніпра та річкового транспорту, ресторанну галерею. За словами Фрідлянда, мозаїки будуть збережені і враховані при зміні планування вокзалу під різні цілі. Проект буде втілюватися з прицілом, що Річковий вокзал відновить свою транспортну функцію. Візуальна концепція буде презентована наприкінці лютого – на початку березня, а роботи розпочнуть навесні. Перша черга проекту буде готова влітку. 

circleЄвгенія Моляр
Кураторка проекту «SOVIET MOSAICS IN UKRAINE» фонду ІЗОЛЯЦІЯ

«Ситуація з Річковим вокзалом виявилася, як то кажуть, “на часі”. По-перше, вокзал давно і негайно потребує реставрації. А зогляду на те, що “РічПорт” запевняє і про збереження функції і річкового вокзалу, і публічного простору, і автентичного вигляду споруди та художнього оформлення, то про такого девелопера можна було тільки мріяти.

Крім того, актуалізувалася важлива проблема в галузі памяткоохоронного законодавтва. Численні державні інституції, покликані опікуватися збереженням культурної спадщини створюють надзвичайно складну та заплутану бюрократичну систему: інститути, відділи управління… важко навіть уявити як все це має працювати. От воно і не працює.

Наразі, ми випробовуємо новий спосіб збереження пам’яток, коли власник напряму співпрацює з експертною спільнотою. І саме річковий вокзал може стати важливим прецедентом у цій справі.

Минулого року від проекту SOVIET MOSAICS IN UKRAINE ми надсилали численні запити в Міністерство культури, щодо надання памяткоохоронного статусу мозаїкам Али Горської в Маріуполі. Не отримавжи жодної відповіді, ми розшукали в Маріуполі власника приміщення, де знаходться ці твори, і вже спільно з ним вирішували питання щодо реставрації, відкритого доступу до творів, тощо.

Очевидно, що потрібна нова система визначення та охорони об’єктів культурної спадщини, з новими принципами та критеріями. І подібні прості та дієві рішення якраз і будуть кроками для її створення».

Фото: Семен Широчин

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button