Зелені дахи перетворюються з елітарної й малодоступної технології на більш поширену практику у міському просторі. Парки на дахах облаштовують в усьому світі не лише у приватних віллах й котеджах, а й на торговельних й офісних центрах, покинутих промзонах й інших міських будівлях.

«Зелені дахи» відповідають екологічним викликам сучасності, не лише прикрашають місто, а й суттєво скорочують витрати електроенергії. У жарку погоду зберігають прохолоду у приміщенні, а взимку є гарними теплоізоляторами. Крім того, зелень на дахах очищує повітря й вбирає дощові опади, розвантажуючи тим самим міську дренажну систему (звісно, де вона є).

Технологія зеленої покрівлі дозволяє мати сад в умовах обмеженої площі земельної ділянки. Сади й парки можна створювати як на паркінгах, так і на дахах будинків у найбільш завантажених районах міста. Отримуючи переваги від цієї технології, муніципалітети міст світу намагаються спонукати власників нерухомості облаштовувати «зелені дахи», надають пільги або частково допомагають з фінансуванням.

Ксенія Феофілактова, головний архітектор ZinCo Україна:

«Особисто для мене, зелений дах – це не лише екологічна перевага, а й додаткові квадратні метри, які простоюють без діла в умовах щільної міської забудови. Сьогодні все більше і більше промзон Києва перетворюють на арт-простори й коворкінги, але всі ці будівлі озеленюють тими ж самими прийомами пострадянського ландшафтного дизайну. А ті рідкі події на дахах, облаштованих у кращому випадку – якимось мощенням, а в гіршому – вкритих липкою бітумною гідроізоляцією… Мені здається, що така картинка усім сподобалася б набагато більше: справжній сад з кронами дерев, на гіллях яких гойдаються вогники гірлянд, у той час, як відвідувачі дивляться виступи джаз-бендів чи кіно-покази, – і все це на фоні заходу сонця. Залишається запитання, чому у Києві залишається й досі багато пустих квадратних метрів?».

Одним з лідерів озеленення покрівель є німецька компанія ZinCo, головний офіс якої розташований неподалік Штутгарта. До речі, з 1986 по 2009 рік у цьому місті облаштували 66 000 кв м зелених дахів. Компанія якісно реалізовує складні проекти по усьому світу й в Україні.  Одним з найбільш відомих проектів є High Line Park у Нью-Йорку на місці закинутої залізної дороги на мості.

The High Line Park

Відома історія, як закинутий залізничний міст, збудований у тридцятих роках у промисловому на той час районі Манхеттену, хотіли знести, але спільними зусиллями активістів і влади – перетворили на величезний парк. Залізничний переїзд у XX столітті залишався так званим «динозавром» минулого Манхеттену, у той час, як навколо простір захоплювався модними галереями, магазинами й кафе.

Активісти Джошуа Девід й Роберт Хеммонд створили громадське об’єднання Friends of the High Line, аби вберегти об’єкт від знесення.  До організації увійшли бізнесмени, архітектори, дизайнери, активісти й жителі району, які хотіли облаштувати на цьому місці публічний простір. Згодом було зроблено дослідження, яке показало, що витрати на облаштування простору компенсуються в багато разів коштом сплати податків від нових місць, які тут відкриються. До реалізації проекту долучився місцевий муніципалітет. Було проведено конкурс ідей, пошук проектної групи. У результаті тут облаштували величезний парк, який переведено у власність міста.

Дренажна система для зеленого даху була встановлена за технологією компанії ZinCo. Дренажні елементи мають спеціальні осередки для збереження опадів. Надлишок води виводиться через систему каналів нижче. Елементи системи встановлені по всій поверхні, навіть під чинними лініями електропередач і водопроводу.

Будівництво парку відбувалося у три етапи. Остання частина була відкрита у 2014 році.

Вартість проекту –$153 мільйони, з них –$112, 2 мільйони з міського бюджету, $21,4 – з федерального бюджету, й $19,4 мільйони отримано від організації Friends of the High Line.

Промислові дахи Штутгарта

Неподалік Штутгарта в Гайслінгені на даху торговельного центру площею 8000 кв м  компанія ZinCo облаштувала справжні сади з зеленими галявинами й різноманітними рослинами. Реалізувати задум вдалося за допомогою власної дренажної системи. Дах вдалося інтегрувати у міське середовище. Він невисокий, тому тут облаштували сходи, пандуси й ліфти. Містяни отримали новий легкодоступний громадський простір з зеленими галявинами й ігровими майданчиками.

У центральній частині Штутгарта є зелений дах страховою компанії WGV –Versicherungen, яка була створена з використанням дренажної технології Stabilodrain.

На відстані 20 км від Штутгарта знаходиться офіс компанії ZinCo на даху підземного паркінгу якого було створено зелений простір для відпочинку працівників компанії, як приклад, який можна показувати клієнтам.

Каліфорнійська академія наук

«Зелений дах» Каліфорнійської академії наук, що у Сан-Франциско, спроектований архітектором Ренцо Піано. Для озеленення використовували тільки рослини-аборигени, які виконують певні функції. Одна група рослин призначалася спеціально для рідкісного виду метеликів – Euphydryas editha bayensis. В основному обиралися стійкі до засухи рослини, які не потребують поливу питною водою.

Плоди чилійської суниці приваблюють місцевих птахів, чорноголовка звичайна має квіти, які заманюють джмелів і колібрі і ще багато інших рослин з різноманітними функціями. Озеленена частина покрівлі площею один гектар і є найбільшою ділянкою з автохтонними рослинами Сан-Франциско. Завдяки зеленому даху затримується чимало опадів – близько 9,5 мільйонів літрів води на рік. Це стає можливим за допомогою дренажної системи з чарунками, які здатні всмоктувати до 98% дощової води.

Проекти в Україні

На відміну від більш успішних західних сусідів, в Україні технологія «зелених дахів» ще не досягла великих масштабів. Якщо все більше стає замовників, які хочуть мати сад на даху приватного будинку, то таке озеленення промзон чи торговельних центрів не є популярним. Тим не менше, у Києві з’являються арт-кластери (арт-завод ПЛАТФОРМА, G13), а також цілі торговельні центри, які б могли оживити громадські простори садами на покрівлі.

Проте часто буває замало одного бажання замовника, на відміну від США чи ЄС, де міські муніципалітети заохочують чи й допомагають фінансово зі створенням зелених дахів, київська влада наразі пасивна до цього питання.

Юлія Полєвая, директор ZinCo Україна:

«Головна проблема, чому в Україні не озеленюють промислові дахи – нерозуміння того, що облаштувавши зелений дах за правильною технологією, можна повністю забути про ремонт гідроізоляції. Зелені дахи можуть утримувати до 80% дощової води, а це – зниження навантаження на міську стічну каналізацію, яка часто не справляється з об’ємами дощових потоків, виходить з ладу, що спричиняє затоплювання. Проте в Україні й досі немає податку на стічні води, тому власники промзон й не є замотивованими в утриманні води на площах своїх дахів».

Не зважаючи на це, в Україні є яскраві приклади «зелених дахів». Дах Вілла Олімпія у Дніпрі, який потрапив у міжнародний каталог ZinCo минулого року. Замовника пригнічував вид з вікна на розпечений бетон і він попросив зробити візуалізацію для кожного сезону.

«Зелений дах» торговельного центру у Дніпрі «Каскад Плаза» спочатку планувався за застарілою технологією, яка потребувала додаткових витрат на монтаж і збереження будівлі від додаткових навантажень від земляних насипів товщиною 3-4 м у прошарках якої на глибині півтора два метри згодом заводяться неприємні органічні елементи з бактеріями, хворобами ґрунту й неприємними запахами.  У той час ZinCo використовує легкий органічний субтрат, завтовшки 1м, крім того такий дах дозволяє заощаджувати на внутрішніх ресурсах й опаленні. Тому згідно з рішенням замовника проект був реалізований саме цією компанією.

Інший приклад – зелена покрівля приватного будинку. Замовник звернувся з двома проблемами: дуже щільна забудова і відсутність ділянки біля будівлі, крім того, підтікав дах, були проблеми з гідроізоляцією.

У Києві є безліч площ, у тому числі серед промислових об’єктів, де можна створювати громадські простори, робити їх зручними і комфортними для використання. Одни зі шляхів – облаштування «зеленого даху». Не зважаючи на те, що це недешева технологія, у перспективі таке рішення стає економічно вигідним.

Фото: ZinCo Україна, flickr-users Niall Kennedy, Steve Perry, Ana Fuentes.