Міська влада відреагувала на дві популярні петиції

Історичні пам’ятки обіцяють захищати. Коли прибуде наступний потяг метро – поки невідомо.

Петиція до Київської міської ради щодо внесення змін до роботи інформаційних табло у метрополітені була опублікована в листопаді 2015 року. Авторка наголошувала, що табло має інформувати пасажирів про час прибуття наступного потягу, а не навпаки. Петиція, що набрала більше 10.000 голосів, була розглянута й відхилена профільною комісією Київської міської ради з питань транспорту, зв’язку та реклами. Аргументували несвоєчасність впровадження проекту тим, що він є «досить затратним»:

Відхилити електронну петицію № 715 (про обладнання платформ станцій Київського метрополітену табло з інформацією про час прибуття очікуваного потягу) у зв’язку з тим, що такий проект є досить затратний, але повернутися до розгляду питання щодо можливості обладнання платформ станцій Київського метрополітену табло з інформацією про час прибуття очікуваного потягу після поліпшення фінансового стану КП «Київський метрополітен».

Натомість, перша підтримана у Києві петиція щодо унеможливлення знищення історичних пам’яток знайшла підтримку і у представників київської влади.

3 грудня 2015 року було створено робочу групу, до складу якої увійшли депутати постійних комісій КМР з питань містобудування, архітектури та землекористування, з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків, представники  управління правового забезпечення діяльності КМР, Департаменту культури і Департаменту містобудування та архітектури КМДА, управління охорони нерухомої культурної спадщини та заповідників Міністерства культури України, громадськості та автор петиції Арсеній Фнберг.

Наразі робоча група продовжує свою роботу з метою напрацювання рішення для розв’язання юридичних колізій щодо створення публічної бази даних інвентаризації об’єктів культурної спадщини.

З огляду на  важливість викладених в електронній петиції проблем відповідним службам доручено розглянути питання про створення окремого структурного підрозділу – Департаменту охорони культурної спадщини. Також вивчаються питання про:

• затвердження положення про громадських інспекторів з охорони культурної спадщини;
• створення цільового фонду фінансування охорони культурної спадщини;
• створення служби ведення моніторингу Історико-архітектурного опорного плану та міського реєстру об’єктів культурної спадщини;
• створення офіційного муніципального сайту з метою висвітлення на ньому актуальної інформації стосовно нерухомих об’єктів культурної спадщини Києва.