Як я працював в КМДА і що з цього виніс

Дата публікації: 27.4.2016 Розділ: Urban Experience

Працівник КМДА, який обіймав свою посаду протягом чотирьох років, розповідає про свій досвід і те, чому з розвитком Києва поки що все сумно.

Як я потрапив до КМДА

Ще в університеті у мене виникла ідея реалізувати проект, пов’язаний з розвитком велотранспорту в Києві. Одного разу до нас приїхав голова КМДА, і я наважився йому розповісти про свою ідею, після чого він запросив нашу команду на зустріч. Звісно, лише авторів проекту університет на ту зустріч не пустив. Пішла ціла делегація: десять студентів й десять викладачів.

Згодом компанія BCG (The Boston Consulting Group) розпочала писати стратегію міста Києва і нас приєднали до їхньої команди, аби допомагати. Після того, як стратегія була написана, з президентського кадрового резерву набиралися радники і нам запропонували долучитися до роботи в КМДА, з того часу я й почав там працювати.

Чому у КМДА не розвиваються цікаві проекти

Я був менеджером проектів, займався їхнім регулюванням, знаходив фінансування, налагоджував зв’язки між громадою і адміністрацією.

Щоб втілити маленьке рішення, треба було провести безліч зустрічей й обговорень. Спочатку у широкому колі осіб, потім маленькими групками, пізніше з окремими людьми – головами департаментів, їхніми заступниками. Але коли з’являються зацікавлені у проекті люди, все починає рухатися швидше.

Щоб втілити маленьке рішення, треба було провести безліч зустрічей й обговорень.

За минулої влади було багато якісних проектів: Хрещатий парк, пішохідна вулиця Сагайдачного, Бессарабка – публічний простір, велосипедний проект СТАРТ, розвиток велоінфраструктури, концепція розвитку парку Наталка. Але на даний момент ці проекти зупинені. Чому? Я не повірю що немає фінансування, оскільки на паркінг під Михайлівською площею збираються виділити 2,3 мільярди гривень. Скоріше немає менеджерів і бажання втілювати такі проекти.

Як виглядає бюрократія і корупція у КМДА

Іншою проблемою роботи в адміністрації була бюрократія. Одного разу ми вирішили провести експеримент і надіслали листа в КМДА на своє ім’я. Лист йшов вісім місяців. У бюрократії є таке поняття, як «документи мають відлежатися». У кожного документа є людина, яка його просуває. Якщо такої людини немає, документ може дуже довго лежати скраю столу, і усі про нього забудуть. Ми й самі забули про листа. Аж через вісім місяців повідомляється, що прийшов ось такий запит від містян, і нас запрошують на зустріч.

Часто посади обіймають люди, які некомпетентні у своїх царинах роботи. Буває, ти приходиш до чиновника з соціальною ініціативою, а він взагалі не розуміє, чому ти займаєшся цим проектом. Одразу ж намагається віднайти аспект, який би приносив прибуток, а коли його не знаходить, вважає тебе за дурня. Дуже добре, що після Майдану ініціативні групи починають розвиватися й стають більш активними. Разом з тим, чиновники теж стають більш лояльними і з’являються люди, які також хочуть щось зробити.

Але при цьому все-одно залишаються проекти на кшталт паркінгу на Михайлівській площі.

Працівники КМДА поділяються на дві категорії людей: постійних співробітників і менеджерів, яких назначають «згори», іншими словами «швидкі менеджери». Перша категорія працює за маленьку заробітну платню, але багато хто налаштований отримувати якісний результат. У той час друга категорія теж працює нібито на маленьку зарплату, але вони, перш за все, відстоюють власні інтереси та інтереси осіб, які його призначили на цю посаду. Якщо мова йтиме про соціальний міський проект чи той, який буде комусь вигідний особисто фінансово, вони завжди виберуть останній.

Одного разу ми вирішили провести експеримент і надіслали листа в КМДА на своє ім’я. Лист йшов вісім місяців.

Нещодавно виповнилося сторіччя київського фунікулера. Тим часом, у 2008 році компанія Siemens до цієї дати хотіла замінити весь рухомий склад й систему керування. Вартість проекту була близько 80 мільйонів гривень і вони хотіли реалізувати його власним коштом, як соціально відповідальна компанія.

Але коли мова зайшла про втілення проекту, з боку влади попросили якихось бонусів за те, що компанія взагалі хоче щось робити. Звичайно, Siemens відмовилася.

Графік в КМДА був більш менш вільний. Можна було вільно планувати свій час. Я дуже хотів досягати конкретних результатів у роботі тому викладався сповна.

Інша велика складність роботи в КМДА, що одну й ту ж саму дію в адміністрації можна зробити безліччю способів. Один департамент може перенаправляти на інший, мовляв це у їхній компетенції. В основному так відбувається з соціальними проектами, у яких мало хто зацікавлений. Але такі проблеми б з легкістю вирішувалися, якби при владі була цілісна команда. Зараз – це інтереси окремих груп, які між собою воюють і ставлять на посади людей, які комусь вигідні.

За час своєї роботи я побачив, як все працює зсередини, проте бажання займатися міськими проектами мене не відпускає. Хочеться робити корисні речі для міста.

Для міста можна робити багато дрібних проектів, які у своєму загалі принесуть чимало користі. Ці проекти не потребують значного фінансування та зусиль на реалізацію. На даний момент у місті є багато волонтерів і охочих долучатися до розвитку міста. Основна проблема на їхньому шляху – це бюрократичні норми адміністрації, які відштовхують. Все, що необхідно – це не спротив КМДА до змін, просто КМДА має стати ближчою до містян і прислуховуватись до потреб міста.

Опублікувати в соцмережах

Підтримати проект

Підписуйтесь на розсилку і щотижня отримуйте наші найкращі публікації до себе у поштову скриньку. Обіцяємо не спамити!