У Києві створили smart-інструмент контролю за зовнішньою рекламою

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 123 днів. За цей час ми опублікували 24988 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У новому розділі на сайті КМДА тепер можна переглянути базу легальних рекламних конструкцій, у якій знаходиться майже 17 000 об’єктів.

Зовнішня реклама дає столичного бюджету близько 550 000 гривень щодня. Надходження від реклами за місяць можна витратити, наприклад, щоб купити три новеньких тролейбуси вітчизняного виробництва. Крім того, це великий національний ринок для виробників конструкції, операторів реклами й інших бізнесів. Але як і будь-який інший ринок, він має бути легальним та прозорим. Для цього був створений smart-інструмент контролю за зовнішньою рекламою на основі відкритих даних Департаменту містобудування і архітектури КМДА.

Співзасновники проекту Open Adv Олександр Пліва та Володимир Покрасенко розповідають, що новий інструмент дозволить киянам контролювати розміщення рекламних засобів в місті, бізнесу – легально отримувати дозволи та допоможе створити чесний конкурентний ринок, а місту – зекономити кошти на розробку власного програмного забезпечення та краще контролювати надходження до бюджету столиці.

Новий інструмент являє собою базу даних у формі таблиці та мапу, за допомогою яких можна знаходити та перевіряти легальність тих чи інших рекламних носії в у Києві. У базі даних присутні фільтри за типом конструкції, районом розміщення та площею рекламного засобу.

Для міських активістів інструмент Open Adv пропонує вікно звернення до органів влади у відповідності до закону «Про доступ до публічної інфромації». Ненадання відповіді у зазначений термін на таке звернення може оскаржуватись у суді.

Для розвитку сервісу та його впровадження в Україні засновники шукають донорів, у чому їм допомагає команда Інкубатору 1991 для проектів на відкритих та великих даних.

Презентація стала послідовним продовженням спільного івенту, який відбувся в Хабі 29 червня, «Цифрове місто: як створити стартап на основі відкритих даних, що змінить Київ». Де Юрій Назаров розповів про засади співпраці з активними IT-волонтерами у рамках КМДА та ініціативи Kyiv Smart City. Всі проекти, що будуть працювати у інкубаційної програмі 1991 City в Хабі, яка стартує з 18 червня та триватиме до 2 жовтня, протягом кількох місяців спільно з командою менторів (в тому рахунку х КМДА), працюватимуть над реалізацією прототипів своїх проектів. Стартапи, в подальшому, будуть допомагати розвивати smart city інфраструктуру Києва.