Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 27 днів. За цей час ми опублікували 26923 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
В Українському кризовому медіа-центрі відбулася дискусія «Декомунізація в Україні: між законом і реальністю».

Фото: uacrisis.org
Приводом до дискусії стала ситуація зі спробою демонтажу радянських барельєфів зі стін Українського дому на Європейській площі. Результати дискусії продемонстрували, по-перше, що декомунізаційні закони потребують додаткових роз’яснень і методичних вказівок щодо їхнього виконання. По-друге, що в українському суспільстві щодо цього питання існує глибокий розкол.
На думку Юрія Стельмащука, директора «Українського дому», за внутрішнім розпорядженням якого почали демонтаж, барельєфи мають бути однозначно демонтовані, оскільки є символом тоталітарної епохи, а відтак потрапляють під дію законів про засудження тоталітарних режимів.

Фото: cultprostir.ua
Водночас, згідно з заявою Інституту національної пам’яті, барельєфів не було у переліку об’єктів, що мають бути демонтовані відповідно до законів про декомунізацію. З правової точки зору, для такого демонтажу недостатньо лише внутрішнього розпорядження директора, з огляду на статус «Українського дому».
«Ця будівля є щойно виявленим об’єктом культурної спадщини за видом «архітектура і містобудування», вона займає важливе місце у забудові площі і є цікавим прикладом архітектури радянського модернізму – як періоду в історії архітектури. І ці барельєфи також», – наголосила Олена Мокроусова, головний фахівець Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам`яток історії, культури і заповідних територій.

Фото: uacrisis.org
Основна проблема – широта трактування законів про декомунізацію. «Цьому закону не вистачає методички. З одного боку, він виписаний, з іншого – при його реалізації дійсно виникають певні юридичні колізії», – зазначила Ганна Бондар, заступниця директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА.
На думку Ганни Бондар, раціональний вихід із ситуації – винести питання на обговорення фахівців експертної ради при КМДА. «Треба дуже ретельно проаналізувати всі ризики. […] А якщо у майбутньому буде прийнято рішення, що на цьому місці потрібно щось зробити – це однозначно має бути мистецький конкурс», – зазначила вона.

Фото: uacrisis.org
Кроком до компромісу між прихильниками різних підходів до декомунізації могло б стати створення музею тоталітаризму, куди б звозили демонтовані пам’ятки радянської доби, проте наразі цю ідею лише обговорюють.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті